Аварійна ділянка, проблемний відрізок дороги… Скільки їх в Україні? Одна з них веде з Черкас на Чигирин, розділяє село Червону Слободу майже навпіл. Уже й не злічити, скільки людей тут постраждало. Одного із цих жовтневих днів на ділянці, де постійно трапляються аварії, вкотре скалічили пішохода. Що це — чиясь безвідповідальність чи збіг непереборних або випадкових обставин? Це cпробував з’ясувати наш кореспондент.

Не стільки водій, скільки… дорога

— Моя старша донька зазнала травми голови й ноги. Вона увечері о 20.30 ішла з роботи додому по пішохідному переходу, яким змушена користуватися щодня. Її збив автомобіль, — розповіла заплакана жінка в коридорі лікарні. — Кілька років живу в цьому селі, і що не день — то на цій дорозі щось трапляється. Тут не припиняється рух великовагових фур та автобусів. Особливо небезпечно в темну пору доби. Байдуже, що там зроблено розмітку і встановлено знаки обмеження швидкості — водії далеко не завжди дотримуються правил дорожнього руху — летять і не зупиняються. Той, хто збив дочку, їхав на «Жигулях», а яке в тієї автівки світло? Якби потужне освітлення на переході, то й проблеми не було б. Не хочу звинувачувати водія (який хвилюється не менше, ніж я), бо ця ділянка справді проблемна. До того ж там школа. Якими чиновникам треба бути задерев’янілими, щоб ліхтарі при дорозі не поставити! Там свого часу були «лежачі поліцейські», але вони стерлися, й ніхто їх не поновлює. До речі, паралельна дорога для велосипедистів освітлюється, а траса, яку змушені переходити люди, — ні.

Учителька в ролі… патрульного

Поряд із проблемним переходом — загальноосвітня школа та школа мистецтв, куди діти ходять у другій половині дня, а повертаються вже в сутінках. Далі трасою за кількасот метрів — ще один перехід. Та часто школярі перебігають навпростець, не користуючись переходом. Між територією школи й узбіччям немає навіть натяку на будь-яке огородження.

Стурбована ситуацією і директор школи Тетяна Завалко:

— Школа — поряд із трасою державного значення. Проблема для більшості дітей — перехід через трасу щонайменше двічі на день. Є пішохідні переходи, але автомобілі майже не зупиняються, щоб пропустити школярів. Нерідко дитина стоїть там по 10—15 хвилин, пропускаючи потік машин. Тому питання облаштування світлофора й інших засобів безпеки надзвичайно актуальне. І школа, і батьки зверталися до райдержадміністрації, районної ради. Але, на жаль, ніхто не береться вирішувати це питання, бо воно дороговартісне. Боремося з проблемою як можемо: вчителі молодших класів після навчання переводять діток через дорогу. Але ж навіть не всі батьки мають змогу перевести дитину через дорогу вранці! Що має ще трапитися, щоб вирішити це питання?!

Світловий ефект?

Власне бачення розв’язання проблеми має місцевий активіст Вадим Синявський:

— Приблизно рік тому під колесами автомобіля на цьому переході загинула дитина. На той час я ще працював заступником сільського голови. Після трагедії громада почала вимагати встановити там світлофори (вони були тут ще за радянських часів). Але коли дійшло до діла, в нас виникла проблема: приїхали дорожники, правоохоронні органи й надійшла офіційна інформація, що встановити ті обмеження, яких хотіла громада (зокрема «лежачі поліцейські»), на цій ділянці буцімто не можна — дорога державного значення. Моя думка така: навіть якщо буде світлофор, знайдуться несумлінні чи неуважні водії. Коли їдеш у темну пору, навпроти розташовані заправки, які дуже добре освітлені, до того ж сліпить світло фар зустрічних автівок. Очі не встигають побачити перешкоду на менш освітленій ділянці — в’їжджаєш ніби у прірву і сподіваєшся, що нікого не зачепиш. Вартість світлофорного об’єкта — до 500 тисяч гривень, а ще ж роботи над проектом, дозвільні документи. Виходить велика сума. На мою думку, світлофор не дасть очікуваного ефекту. Вихід міг би бути у встановленні додаткового освітлення безпосередньо на переході. Можливо, слід встановити дві опори з освітленням ближче до дорожнього полотна. Інший варіант — протягнути між опорами кріплення і зробити діодне освітлення над проїжджою частиною. І водій матиме змогу вчасно помітити пішохода. Чому досі нічого в цьому напрямі не робиться, мені не зрозуміло, адже щодня сотні селян-пішоходів у небезпеці.

Закон дозволяє

Прокоментував ситуацію і начальник відділу ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг і штучних споруд Служби автодоріг області Руслан Гребенюк:

— На балансі нашої організації обліковується автодорога загального користування державного значення Р-10 Канів — Чигирин — Кременчук, яка в межах села Червона Слобода збігається з вулицею Жовтневою. У складі цієї автомобільної дороги в межах смуги відведення: дорожнє покриття, узбіччя, штучні споруди, технічні засоби організації дорожнього руху (дорожня розмітка, дорожні знаки, сигнальні стовпчики), зупинкові майданчики, автобусні зупинки. Світлофорних об’єктів, що обліковуються на балансі служби, на цій ділянці нема. Їх встановлення потребує капітальних видатків за погодженням Кабінету Міністрів України. На сьогодні видатків на такі види робіт у службі не передбачено.

На моє запитання стосовно того, чи може ще хтось ініціювати встановлення світлофора або додаткового освітлення, Руслан Гребенюк зазначає: «Відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про дорожній рух», контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадження заходів у місцях їх концентрації, а також здійснення та фінансування заходів, пов’язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму, в межах населеного пункту належить до компетенції місцевих органів виконавчої влади».

Начальник відділу найреальнішим шляхом вирішення цього питання вважає залучення до фінансування встановлення світлофорного об’єкта органів місцевого самоврядування. Адже Законом України від 2 червня 2015 р. №491-VIII «Про внесення зміни до статті 91 Бюджетного кодексу України щодо співфінансування ремонту доріг державного значення» передбачено розширення можливих напрямів видатків із місцевих бюджетів, зокрема на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, а також капітальний та поточний ремонти вулиць і доріг населених пунктів та інших, які є складовими автомобільних доріг державного значення, можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Тож сільрада може замовити проект та профінансувати встановлення світлофора. Служба автодоріг надасть методологічну допомогу та сприятиме встановленню цього світлофорного об’єкта, зокрема може надати всі необхідні документи на погодження та написати звернення в Укравтодор щодо дозволу на його встановлення.

А щодо того, чи були схожі ситуації, коли проблему розв’язали саме так, підтверджує: «Так, схожа ситуація була в м. Городищі. За сприяння місцевої влади і депутатів у межах міста на автодорозі Н-01 Київ — Знам’янка було встановлено новий світлофор за рахунок місцевого бюджету. Служба автодоріг області питання гарантування безпеки руху на цій ділянці тримає на контролі. Ділянку позначено дорожніми знаками 1.39 «Інша небезпека», 1.41 «Місце (ділянка) концентрації дорожньо-транспортних пригод». Цьогоріч поновлено дорожню розмітку на пішохідному переході.

«Не пробували, бо… нічого не вийде»

Однак про новації в законах і про успішний досвід в інших населених пунктах у сільраді Червоної Слободи не знають. Як повідомив заступник сільського голови Яків Шведенко, хоч сільрада й не стоїть осторонь окресленої проблеми, вона не може самотужки її розв’язати:

— Є бюджетні кошти, і їх слід використати за цільовим призначенням. Сільрада — не балансоутримувач цієї дороги, тому й не може відповідати за створення на ній безпечних умов. Свого часу на цій ділянці було три світлофорних об’єкти, але в 1990-х розбили, бо не було господаря. Навіть якщо спробуємо закласти кошти на проектування цього об’єкта, вірогідно, їх не пропустить казначейство».

— А ви вже пробували так робити?

— Ні, не пробували, бо нічого не вийде. Хоч і є усні звернення громадян щодо цієї проблеми, ще більше є звернень стосовно ремонту доріг, які на балансі сільради. Цьогоріч основні кошти бюджету пішли на грейдерування і ремонт сільських шляхів (не ремонтували їх з 2003 року). А ще — на освітлення вулиць, ремонт дитсадків. Проблем вистачає, хоч якщо буде вирішене питання з тим, хто утримуватиме світлофорний об’єкт, сільрада готова в бюджеті наступного року передбачити кошти на співфінансування його придбання і встановлення. Глобально ж розв’язати проблему безпеки руху на цій дорозі, на мою думку, можна, лише збудувавши об’їзну, яка оминатиме село. Що ж до огорожі школи, то це теж не наша зона відповідальності, адже земельна ділянка — не в нас на балансі.

Замість післямови. Місцеві бюджети наповнюються цього року як ніколи. Зокрема скарбниця Черкаського району за 10 місяців зросла вже на 11 відсотків порівняно з попередньою, зросли й прибутки Червоної Слободи. Звичайно, вкладати кошти є куди — потреб не перелічити. Але нерегульована траса-вбивця в центрі багатотисячного села мала б не загубитися серед важливіших клопотів чиновників. Якщо на нижчому рівні перекидають проблему від одного до іншого, то, може, слід втрутитися районній та обласній владі?

На одній із недавніх обласних нарад почув про Червону Слободу. Прислухався: невже про наболіле? Ні, чиновник категорично висловився за декомунізацію назви, мовляв, ріже слух — радянщина. Цікаво, як він пояснюватиме людям парадокс: за совка в селі світлофори таки були.