Як працює електронна  система отримання дозволів на перетин лінії зіткнення  в Донецькій і Луганській  областях, яка мала спростити процедуру й скоротити терміни їх одержання? Що думають  жителі населених пунктів  на сході країни про зміни  у системи видачі перепусток? «Урядовий кур’єр»  шукав відповіді на ці  та інші запитання.

Донеччина.  Електронні дозволи люди сприйматимуть стримано

На введення в дію системи електронних перепусток у зону АТО жителі Донеччини відреагували неоднозначно. Після поневірянь у довжелезних чергах на пунктах пропуску дуже привабливий вигляд має обіцянка відсутності безпосереднього спілкування з військовими, зменшення строків перевірок документів і навіть(!) ліквідація черг під час поїздок. З урахуванням реалій в це вірилося найменше. А ще зі зрозумілих причин підозріло поставилися до нововведення люди похилого віку — саме ті, хто найчастіше перетинає лінію розмежування.

У Донецькій області оформленням електронних перепусток опікуються чотири відповідні підрозділи: координаційний центр у Краматорську та координаційні групи в Маріуполі, Артемівську і Великій Новосілці. Уже очевидно: попри певний інформаційний супровід введення нової системи, чимало жителів області чули про правила й умови отримання дозволу на перетин лінії розмежування тільки краєм вуха. Приміром, напередодні власкорові «УК» телефонували з різних куточків Донеччини читачі та знайомі з одним і тим самим класичним запитанням: «Що робити?»

А ось більш обізнані подорожні не дрімали: «черга» швидко виникла на електронному ресурсі, де дуже активно намагалися зареєструватися всі охочі отримати перепустку за спрощеною системою, оскільки ресурс працював у тестовому режимі й не був готовий оформлювати  заявки зі швидкістю майже тисячу надходжень за годину. А у відповідь на нарікання на збої в його роботі  в СБУ пообіцяли все налагодити найближчим часом. «Повірила в електронні зручності, півдня намагалася відправити заявку, але все марно, — бідкається жителька Курахового. — Щойно доходить до прикріплення фотографії, все зависає, і доводиться все починати спочатку».

Та є донеччани, яким вдалося подати заявку майже без проблем. «Робота трохи уповільнювалася, але поступово вдалося заповнити всі поля, — розповідає житель Краматорська. — Після надсилання потрібних даних відразу надійшла відповідь, у якій означено мій реєстраційний номер і повідомлення, що мою заяву розглянуть протягом 10 діб. Чекаю». Тим часом з огляду на технічні проблеми в СБУ порадили поки що користуватися чинними старими перепустками.

Як перетинали лінію розмежування їхні власники тоді, коли інші нервувалися біля комп’ютерів?  «УК» вдалося поспілкуватися із жителькою Донецька, яка їхала через лінію розмежування до рідного міста наступного дня після початку роботи нового ресурсу. Ось її стисла розповідь. «З Артемівська виїхала о 9-й ранку і після розповідей про довгі черги біля КПВВ готувалася до гіршого. Наприклад, один з автомобілістів запевняв, що недавно простояв понад 10 годин. Тому побачена ще здалеку на під’їзді до контрольного пункту довга черга із легкових автомобілів  — зо двісті одиниць — настрою не додала. Порівняно із власниками легковиків, ми — ті, хто проходили пішки через КП, — зробили це значно швидше. Мені було відомо, що електронна система ще не працює, тому ми проходили за старими правилами. У мене перевірили паспорт, перепустку, а вмістом невеликої сумки ніхто не цікавився. Якогось  прискіпливого догляду речей, яким часто лякають, також не бачила.

Ще звернула увагу: військовослужбовці періодично звертаються із проханням пропустити поза чергою сім’ї з малими дітьми та інвалідів. По той бік лінії розмежування, на виїзді із самопроголошеної «республіки», також сформувалася черга автомобілів, але трохи менша. З того боку подорожніх уже чекали маршрутки, які бралися довезти до Донецька: проїзд коштує 150 гривень. Помітно, що приватні перевізники у цій ситуації почуваються впевнено: у них «усе схоплено» на блокпостах, вони перетинають їх швидко й безперешкодно. Кружляючи об’їзними дорогами, бо подекуди пошкоджено мости, вже опівдні ми дісталися Донецька. Отже, всього в дорозі завдовжки 90 кілометрів довелося провести три години. Перехід через український КП та перевірка документів зайняли менш як півгодини. Українські військові, з якими вдалося перемовитися на блокпостах, запевняють, що коли запрацює електронна система оформлення перепусток, перевірки і дорога займатимуть ще менше часу».

Луганщина.  Перепустки — це лише  половина справи

Робота сайту СБУ для подання заявок на отримання дозволу для перетину лінії розмежування стала кубиком Рубика для тих, кому потрібно поїхати на тимчасово окуповану територію. У Фейсбуці журналісти навіть спробували влаштувати обмін думками: хто за який час стане щасливчиком і зуміє зареєструватися для отримання заповітного номера. Такі «змагання» стартували ще за два дні до офіційного відкриття роботи сайту, коли він працював у тестовому режимі. Більшість погодилася з тим, що «кожна дія поки що виходить тільки із п’ятої спроби, бо сайт постійно падає. Але особисту сторінку створити таки можна».

Та у визначений день виявилося, що оті 10 тисяч заявок на перепустки в зону АТО, подані через сайт, доки він працював у тестовому режимі, виявилися недійсними. Про це повідомили самі представники СБУ і порекомендували подати їх повторно. Тож усі процедури треба пройти знову!

Але електронний номер або перепустка (як кому зручніше називати цей документ) — тільки половина справи під час перетину тимчасового «кордону». Найбільша проблема для людей — багатокілометрові черги і багатогодинні очікування у пунктах перетину. І ситуацію тут навряд чи вдасться покращити, якщо із семи названих в офіційних повідомленнях РНБО «зелених коридорів» працюватимуть, як тепер, лише чотири. І жодного(!) — у Луганській області. На ситуацію вже звертають увагу представники ОБСЄ.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зазначає, що «багато мирних жителів страждають через обмеження в перетині лінії розмежування. Це розлучає сім’ї та руйнує життя». На думку ОБСЄ, ситуацію можна було б покращити за рахунок використання мостів у Станиці Луганській і Щасті. «Ці мости належать населенню. Потрібно, щоб люди могли ними користуватися», — зазначив заступник голови СММ ОБСЄ Олександр Хуг.

Речник АТО на Луганщині Руслан Ткачук так прокоментував позицію: «Для створення «зеленого коридору» потрібно визволити населений пункт Жолобок і так забезпечити сполучення через Бахмутську трасу, бо це найкращий і найдешевший варіант. Щодо відновлення мостів у Станиці Луганській та Трьохізбенці, то, за наявною інформацією, Євросоюз готовий надати кошти на їх ремонт, але тоді доведеться робити Слов’яносербськ буферною зоною і відводити війська від Станиці Луганської, щоб не сталося, що мости було відновлено, а потім знову пошкоджено».

ПРЯМА МОВА

Василь ГРИЦАК, голова Служби безпеки України:

— Метою створення електронного реєстру було дотримання балансу інтересів громадян і держави. Для нас безпекова складова — безперечний пріоритет в умовах ведення бойових дій, однак права кожного громадянина мають бути забезпечені за нормами демократичної держави. Електронний реєстр розпочав роботу 7 липня. За перші дві доби до нього внесено близько 26 тисяч заявок від громадян. Усі надіслані заявки опрацьовують в онлайн-режимі, завдяки чому громадяни можуть самостійно перевіряти хід їх опрацювання.

Після отримання дозволу можна перетинати контрольні пункти в’їзду-виїзду, надавши лише документ, що посвідчує особу.

Фахівці СБУ дослухаються до всіх пропозицій щодо вдосконалення системи, не зупиняючи її роботу, вживають заходів з її оптимізації. Прошу громадян, волонтерські організації надавати будь-які дані про причетність  співробітників СБУ до корупції, незаконного переміщення товарів у зоні АТО. Жодне звернення не залишиться поза увагою. Обіцяю повне сприяння всім міжнародним організаціям, які допомагають нам пройти це випробування.