Для пізнання світу — арсенал ідей

На столі чорнильниця і ручка з металевим пером. Для мене це спогади про спроби першої вчительки навчити нас каліграфії. Для сучасних школярів — давня історія. Сідають за стіл біля стендів Державного історичного музею й із завзяттям, висунувши язики, виводять чорнильні каракулі. Награвшись ручкою (добре, що не мають часу спробувати кидати її як міні-спис — пам’ятаю, захоплює до чортиків), переходять до гусячих пер: «Пушкін теж такими писав?» Писав. І Тарас Шевченко.

Стенд Історичного музею на кілька днів розмістився у шерензі інших подібних закладів під дахом столичного «Мистецького Арсеналу». Це спроба оживити застиглі експозиції, дати змогу відчути їх, а не просто побачити. Так, Музей педагогіки (Київський будинок учителя) занурює в історію навчання ще глибше — ось гостро заточені стилоси, а ось намащені воском таблички.

Музей Яворницького (Дніпропетровськ) запрошує відчути себе археологом і просто тут власноруч вирити з піску деталі старовинної кераміки. А музей Київської політехніки пропонує ознайомитися ближче з набором інструментів для ремонтних робіт у космічній невагомості. Усе: і струбцина, і гайковий ключ — легесенькі, бо економити ж треба на пальному ракети, яке усе це закине в космос. А ось молоток важелезний. Має таким бути, інакше нічого ним там не виправиш, не зігнеш, не заб’єш. Завідувач відділу авіації й космонавтики музею Олександр Болтенко, який консультує на стенді, чудово це знає — працював багато років на Байконурі.

Вириваюся з міцних обіймів музейних чудасій і прямую залами «Арсеналу» далі, раз по раз здивовано крутячи головою. Як і торік, тут є на що подивитися: пісочна анімація, майстер-класи зі створення мультфільмів, тренінги «Як стати ді-джеєм», кулінарні швидкокурси, демонстрація безлічі дослідів…

Фестиваль «Арсенал ідей» — міждисциплінарний освітній проект для дітей і підлітків, інтерактивна виставка-презентація нових освітніх тенденцій, проектів і програм (це вже більше для дорослих). Свято, так би мовити, інноваційних підходів до позашкільної освіти. Єдина печаль, як на мене, — дедалі більше ця освіта стає комерційною. Навіть моя улюблена Мала академія наук, крім презентацій винаходів і технічних новацій учасників безкоштовних гуртків і об’єднань, пропонує вже й платні чи то школи, чи то курси «розвитку талановитої дитини». Хоч як спосіб заробити на підтримку теж талановитих, але не настільки грошовитих, — може, й доречно.

«Фестиваль «Арсенал ідей» на кілька днів перетворить «Мистецький Арсенал» на розмаїтий гомінкий майданчик для пізнання світу, а неповторна атмосфера музейного простору під його старовинними склепіннями спонукатиме до розвитку креативного мислення, творчості, дружнього пізнавального сімейного дозвілля», написано у прес-релізі. Дивлячись на дітвору, яка із запалом випробовує пристрої й прилади, допитує з пристрастю лаборантів і викладачів, демонстраторів та аніматорів, визнаю: написано хоч і трохи пафосно, але правильно.

Олег ЛИСТОПАД, Світлана СКРЯБІНА (фото), «Урядовий кур’єр»