Про те, що альтернативи реформуванню не може бути, переконливо свідчать зміни, які розпочалися рік тому в такій важливій для вітчизняної економіки сфері, як морський і річковий транспорт, торговельне мореплавство, судноплавство на внутрішніх водних шляхах. Старт їм дала постанова Кабінету Міністрів від 6 вересня 2017 р. №1095 «Про утворення Державної служби морського та річкового транспорту».
Про якісно нові підходи до реалізації державної політики в означеній галузі «Урядовий кур’єр» дізнавався в голови Державної служби морського та річкового транспорту Дмитра Петренка.
— Пане Дмитре, у переддень нинішньої осені з’явилося урядове розпорядження щодо початку здійснення очолюваним вами відомством повноважень і функцій, передбачених згаданою вище постановою. Отже, вийшли на фарватер?
— Принагідно завважу, що ми не винаходили колесо: морські адміністрації функціонують в абсолютній більшості морських держав. Україна також морська держава, і вкрай важливо, що відтепер наша країна у клубі морських держав на відповідному рівні, має єдиний повноцінний орган управління галуззю.
Певна річ, знадобився час, щоб, образно кажучи, вичистити авгієві стайні, вирішити організаційні і кадрові питання. Уже сформовано п’ять територіальних підрозділів: Чорноморсько-Азовське, Чорноморське, Верхньодніпровське, Нижньодніпровське та Подільсько-Карпатське. Нова структура має більше повноважень та обов’язків. Вона реалізовуватиме сучасну стратегію Мінінфраструктури щодо морської і річкової галузі.
— Що в ній визначальне?
— Ідеться про побудову сучасної моделі організації судноплавного бізнесу в нашій країні; залучення інвестицій у судноплавство, суднобудування, судноремонт; підвищення привабливості морських і річкових портів для вантажопотоків і світових судноплавних ліній, передусім контейнерного сервісу.
Принципово важливе для мене як патріота своєї держави підняття на новий рівень привабливості синьо-жовтого прапора для судновласників, повернути втрачені і залучити нові судна для реєстрації в Україні. Маємо також якнайшвидше подолати негативні тенденції скорочення попиту на послуги вітчизняних моряків на світовому ринку праці.
Інструменти для розв’язання цих глобальних проблем доволі прості. По-перше, це автоматизація і переведення в електронний вигляд процедур і процесів надання адміністративних послуг, отримання адміністративної послуги за допомогою телекомунікаційних мереж. По-друге, спрощення процедур надання адміністративних послуг, запровадження реєстрів і баз даних, спрощення документообігу між портом і судном, що дасть змогу судну потрапити до порту без багатогодинних затримок.
Затим слід створити і впровадити Єдину інформаційну систему на морському та річковому транспорті, до якої входитимуть бази даних перевірок, реєстри суден і посвідчень судноводіїв та кваліфікаційних документів. Ще одна обов’язкова умова — впровадження незалежного електронного тестування моряків і контролю за його проведенням.
Як бачите, це лише на перший погляд прості речі, проте для нас вони мають справді реформаторський, революційний характер.
Нині створюємо п’ять сервісних центрів у різних регіонах країни для істотного спрощення процесу оформлення суднових документів і документів на управління плавзасобами. Вони працюватимуть за принципом «єдиного вікна» і з єдиною інформаційною системою. Окремі функції стануть доступними в інтернеті. Одне слово, оголосили бій чергам, тяганині та ймовірній корупції.
— Розкажіть про нові повноваження, які отримала ваша адміністрація.
— Дуже важливо, що маємо відтепер не лише функцію контролю безпеки, а й регуляторну. Залучатимемо з цією метою до співпраці визнані світові організації. Також відповідатимемо за ринок перевезень небезпечних вантажів на морському транспорті. В українських портах працюватимуть наші представники, які здійснюватимуть державний нагляд і контроль щодо дотримання міжнародних кодексів і зобов’язань України та розвиватимуть систему цифрового порту. Вона працюватиме на користь нашої галузі.
Завважу з власного міжнародного досвіду, що подібні системи діють у країнах Європи і Перської затоки, завдяки чому значно скоротився час на оброблення суден. Доречно запровадити таку систему і на вітчизняних внутрішніх водних шляхах.
—Пане Дмитре, скажіть відверто: задля чого ви і ваша команда управлінців взялися до реформування?
— Мені, як і кожному громадянинові нашої держави, хочеться змін, щоб діяльність нашої галузі стала прозорою і відповідала міжнародним стандартам. Для цього потрібно нове бачення розв’язання старих, десятиріччями накопичених проблем і ширші повноваження, щоб їх ставало дедалі менше.
Морська держава — це, погодьтеся, і честь, і високий обов’язок. Після рішення Кабінету Міністрів щодо започаткування єдиного управлінського органу — Державної служби морського та річкового транспорту України, про необхідність якого нам неодноразово говорили представники міжнародних організацій, ми посіли свою сходинку у світовій морській спільноті.
Колектив нашого центрального відомства націлений на конструктивну роботу і позитивні результати. І дуже важливо, що ми у своїх ініціативах відчуваємо підтримку уряду, законодавців, Мінінфраструктури та розуміння широкого загалу причетних до морської справи громадян нашої країни. Бо, погодьтеся, лише скоординована робота сприятиме відродженню статусу України як морської держави, що має потужний національний потенціал.
Насамкінець про хорошу новину. Нині в Адміністрації Президента України розглядають міжнародну конвенцію (MLC 2006), що регулює працю в морському судноплавстві. Очікуємо, що незабаром глава нашої держави внесе документ на ратифікацію до Верховної Ради України. Це буде відчутним поштовхом для розвитку галузі, бо конвенція запроваджує прийнятні у світі вимоги, які забезпечують наших моряків надійним захистом на законодавчому рівні. Намарне говорити, як це важливо сьогодні для людей, які обрали своєю долею море.
Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Дмитро ПЕТРЕНКО.Народився в місті Одеса. Освіта вища: закінчив Одеську національну морську академію за спеціальністю судноводіння, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова за спеціальністю правознавство. Попереднє місце роботи — заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті. У січні 2018 року його призначено заступником голови Державної служби морського та річкового транспорту України, а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України виконував обов’язки голови Державної служби морського та річкового транспорту України.
У квітні 2018 року призначений (як переможець конкурсу) головою Державної служби морського та річкового транспорту України.
Ми в Google+