На вулицях, площах міст і сіл Закарпаття нині людно як ніколи раніше. У краї побільшало населення через велику кількість евакуйованих з небезпечних регіонів країни. За Карпатами вони знайшли надійний прихисток і можливість відновити сили. Зустрічаючи гостей, бачиш, що їхні обличчя відкриті, доброзичливі. Це зрозуміло, бо закарпатці їх гостинно зустрічають і намагаються робити все можливе, щоб полегшити їхню долю в умовах воєнного стану. Деталі — в розповіді кореспондента «Урядового кур’єра».

Обов’язки чітко розподілені

Одразу після початку бойових дій на Закарпаття люди прибували щодня десятками тисяч. Загалом в область приїхали майже 300 тисяч українців з різних куточків, ще 600 тисяч перебували транзитом і перебралися через пункти пропуску в межах області за кордон. Найбільше людей із гарячих точок прийняли міста Ужгород і Мукачево, а також Тячівський і Рахівський райони.

Із перших днів війни активно запрацював гуманітарний штаб, створений для координації роботи з розміщення й надання послуг прибулим. Його очолив заступник голови — начальника Закарпатської обласної військової адміністрації Петро Добромільський.

«За кожним напрямом роботи із внутрішньо переміщеними особами ми створили робочі групи, які працюють майже цілодобово, — розповідає Петро Добромільський. — Кожен прибулий може звернутися за телефоном і отримати інформацію, де може оселитися, в якій із громад зараз готові прийняти. На сьогодні, до речі, в області у закладах комунального підпорядкування близько 10 з половиною тисяч вільних місць. Ці цифри не остаточні, адже міграція не припиняється. Нині виїжджають 6,5—7,5 тисячі осіб щодня. На їхні місця приїжджають інші, що змушує нас бути постійно готовими прийняти й забезпечити їх усім необхідним».

У гуманітарному штабі діє окрема команда, яка займається людьми з особливими потребами. Виокремили й напрям діяльності з виготовлення і відновлення документів, оформлення закордонних паспортів тощо. Адже не секрет, що багато хто або не взяв із собою цих документів, або їх було втрачено під час бойових дій.

Працює гаряча лінія, яка надає правову допомогу переселенцям. До роботи в ній залучили фахівців Ужгородського національного університету та Національної академії правових наук України. Долучаються провідні адвокати, студенти старших курсів, які мають змогу попрактикуватися в роботі з конкретними проблемами людей. По консультації, фахові пояснення протягом місяця звернулося приблизно 1,5 тисячі осіб.

Основні зусилля, за словами Петра Добромільського, весь цей час спрямовували на розселення людей. Прибулих розміщували в закладах соціальної сфери, освіти й культури — всюди, де з’являлася найменша можливість надати притулок. Загалом облаштовано 296 локацій, на яких розмістили близько 180 тисяч осіб. Решта — у приватному секторі.

Соцзахист із новими функціями

«Із перших днів війни ведемо облік внутрішньо переміщених осіб, — розповідає директор департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Мацола. — Ситуація ускладнювалася тим, що інтегрована програма «Соціальна громада», через яку вносили дані про цих осіб та видавали довідки про реєстрацію за місцем перебування, давала збої. Програмне забезпечення не витримувало великих навантажень. Тоді багато відділів соцзахисту в країні працювали в ручному режимі. Ми на повну силу задіяли ЦНАПи у територіальних громадах, управління соцзахисту в районах. Ускладнення минулися, коли наприкінці квітня запрацювала для переселенців «Дія».

На сьогодні майже 147 тисяч внутрішньо переміщених осіб отримали довідки про реєстрацію. Вони тепер можуть спокійно реєструватися і отримувати всі послуги, передбачені законодавством.

Органи соціального захисту взяли на себе й нові функції. Працівники 14 наших установ прийняли і розмістили в різних закладах — геріатричному пансіонаті, психоневрологічних, дитячих інтернатах — 370 осіб. Це люди з особливими потребами — діти й дорослі, яким важко або й неможливо самим себе обслуговувати.

Роботи багато, адже йдеться і про харчування, догляд, лікування. Урядові кошти йдуть на харчування (надходять на карткові рахунки), решта потреб задовольняють з місцевого бюджету, розрахованого на рік, тож це додаткове фінансове й кадрове навантаження. Хочу через «Урядовий кур’єр» подякувати тим нашим працівникам, які в цілодобовому режимі намагалися полегшити долю внутрішньо переміщених осіб».

Тепер маємо допомогти з роботою

Майже 17 тисяч людей, що приїхали в область, харчуються безплатно. Закарпатська обласна рада, великі територіальні громади на це надали кошти із власних бюджетів. Люди або самостійно готують собі їжу, або ж влада замовляє її приготування підприємствам. Часто ці підприємства виступають у ролі меценатів. Проте переселенцям потрібно готуватися до змін: невдовзі безплатно харчуватимуть лише тих, котрі мешкають у місцях, не пристосованих для самостійного приготування їжі.

«Зрозуміло, що людям не сьогодні-завтра потрібно переходити на самостійне забезпечення, — розмірковує Петро Добромільський. — Наше завдання полягає в тому, щоб вони могли знайти собі роботу і заробляти. Щодо цього процес, як кажуть, рушив. Використовуючи облікові дані про внутрішньо переміщених осіб, накопичуємо інформацію про їхні спеціальності та фахову підготовку. Уже через кілька днів презентуватимемо спеціальний чат-бот для працевлаштування. Він призначений для тих, хто, з одного боку, шукає роботу, а з іншого, — працівників. Переселенці мають влаштуватися на роботу і сплачувати податки, як це зазвичай буває».

Нині проблема номер один, за словами Петра Добромільського, — будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, створення додаткових місць у дитсадках і школах. До вирішення цих питань залучатимуть донорів.

Радо приймають у горах

У складних кліматичних умовах, на висоті понад пів тисячі метрів над рівнем моря, приймають переселенців в Усть-Чорнянській територіальній громаді. І роблять це успішно. Віддалена від обласного центру більш ніж на 200 кілометрів, ця громада дала прихисток 872 переселенцям. Майже всі розмістилися в оселях тутешніх людей, які охоче приймають прибулих. Притулок дають навіть багатодітні сім’ї, яких тут дуже багато.

«Істотну допомогу отримуємо від благодійної організації «Восток-SOS». Ми залучили транспорт і кілька разів їздили в Ужгород, де одержували від її представників мийні засоби, одяг, засоби гігієни, дитяче харчування. Завантажили 230 наборів із продуктами, кожен на 700 гривень. Їх подарували ці благодійники. Переселенці щиро дякують», — розповів начальник відділу соціального захисту Усть-Чорнянської територіальної громади Михайло Фіцай.

До слова, в цій громаді зібрали 170 тисяч гривень допомоги 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді, відправили військовим майже 7 тонн продуктів, кілька комп’ютерів.

Насамкінець. Благодійність і співчуття до людей, котрі вимушені залишити домівки і переїхати якнайдалі від місць вибухів і руйнувань, виявляються нині як ніколи раніше. Не минає жодного дня, щоб в область не надходила допомога від міжнародних організацій. У перші дні війни відгукнулися  давні партнери закарпатців із чеського краю Височіна, надіславши медичне обладнання, товари першої необхідності. Допомога надходить із Німеччини, Австрії, Голландії, Швейцарії, Угорщини, Словаччини та інших країн. Гуманітарний хаб діє без упину.