Недавно зателефонувала знайома сумчанка, попросивши поради в одній рахубній ситуації. Більш як півроку тому вона вирішила замовити пам’ятник на могилу тітки, аби саме на роковини вшанувати пам’ять про близьку людину. Оскільки зараз у Сумах, як, до речі, і в будь-якому іншому місті, немає особливих проблем щодо спеціалізованих фірм, то звернулася до однієї з них, що належить трьом приватним підприємцям. Ті відразу ж прийняли замовлення, взяли 400 гривень завдатку, дали не тільки документи, а й гарантію, що рівно через місяць пам’ятник буде готовий.

Однак минув місяць, другий, а на тому кінці телефонного дроту підприємці пояснювали, що у них виникли непередбачувані труднощі і треба ще трішки зачекати. Скільки? Важко сказати. Але запропонували дзвонити і цікавитися. Жінка телефонувала не раз, і не двічі, й не тричі… Спершу «фірмачі» хоч щось обіцяли, згодом почали віднікуватися від обіцяного, а потім узагалі перестали відповідати на дзвінки. Замовниця спробувала була зустрітися в офісі фірми, але підприємці відмовилися з нею спілкуватися: мовляв, сказано — чекайте, а набридатимете — взагалі залишитеся без нічого. Тож розгублена сумчанка вирішила звернутися до правоохоронців, аби ті приструнили зухвальців.

Заяву в міліції прийняли, хоч нічого певного не пообіцяли. Порекомендували написати скаргу ще й до обласного управління у справах захисту прав споживачів. Оскільки з фахівцями цього відомства добре знайомий, то попросив їх пролити світло на ситуацію.

Як пояснила заступник начальника управління Алла Степаненко, з подібними фактами доводиться мати справу ледь не щодня. Приміром, за 9 місяців цього року від споживачів і покупців надійшло 428 заяв, з яких майже половина — саме на незадовільну якість наданих послуг (решта стосуються якості продовольчих та інших товарів). Характерно, що тенденція не тільки зберігається, а й набирає обертів. Це пов’язано передусім  із тим, що на сьогоднішньому ринку послуг масово з’являються нові їх різновиди,  наприклад, Інтернет-кафе, фітнес-клубів, саун, соляріїв  тощо.  

Але, хоч як парадоксально це звучить, спеціалісти управління… не мають права перевіряти такі підприємницькі структури, оскільки останні не зараховані до переліку суб’єктів господарювання з високим, середнім чи навіть незначним ступенем ризику. Така засторога зафіксована положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року №1164. Тож спеціалісти управління навіть не вносять такі суб’єкти господарювання до планів перевірок.  

Утім, є виняток: якщо надходить скарга, то такі «діячі» потрапляють у поле зору управління. Хоч і тут не обходиться без ложки дьогтьових непорозумінь. Значна частина послуг не входить до визначення побутових і не може перевірятися відповідно до вимог Правил побутового обслуговування населення. Адже останні затверджені ще 4 червня 1999 року(!) і безнадійно застаріли.

Здавалося б, вихід один: терміново вносити відповідні поправки до законодавчих документів, які б дозволяли спеціалістам управління мати хоч якісь важелі впливу на пройдисвітів. Але це поки що залишається тільки побажанням.  

В управлінні ж прийняли заяву моєї знайомої, пообіцявши «навернути» фірмачів на істинний шлях. Хоча, знову-таки, з огляду на чинне законодавство зробити це буде не зовсім просто.