Нещодавно обрану голову Миропільської об’єднаної територіальної громади Олену Ординець у сільраді застати вельми складно. Ось і того дня, коли домовилися про зустріч, на спілкування випало лише десяток хвилин — у районному центрі на неї чекали нагальні справи, пов’язані з оформленням та одержанням освітньої та медичної субвенцій.

Утім, це лише один проблемний штрих, яким переймається сільський голова, хоч до подібного робочого графіка їй не звикати. Але останні два місяці після виборів видалися особливо гарячими.

Як наголосила співрозмовниця, об’єднатися не становило особливої проблеми, бо люди висловили готовність гуртом вирішувати всі питання, яких накопичилося аж занадто. А ось сам процес становлення виявився не просто складним.

Сказавши «а», необхідно і надалі студіювати нову адміністративно-територіальну абетку, бо дорогу здолає тільки той, хто не зупиняється.

У Миропіллі впевнені: ярмарок відновиться. Фото Володимира КОВАЛЕНКА

Командний дух 

Олена Ординець тутешня. За фахом зоотехнік, певний період трудилася у тваринницькій галузі, однак із часом доля розпорядилася по-своєму. Очолюючи місцеву сільську раду, наприкінці минулого року балотувалася на посаду голови новоствореної ОТГ. І одержала переконливу перемогу: з-поміж чотирьох кандидатів набрала більш як три четвертих голосів. 

Як каже Олена Олексіївна, сама вона не наважилася б на такий крок, а ось разом з командою однодумців і помічників — інша річ. Адже кожну сільську раду, що ввійшла до складу об’єднаної громади (загалом разом з Миропіллям їх чотири), очолюють професійні фахівці-практики. Нині обов’язки старост виконують Олександр Гуков у Сінному, Ольга Кочура у Малій Рибиці та Павло Влезько у Запсіллі.

Саме ця команда вела широку роз’яснювальну роботу протягом кількох місяців, аргументуючи необхідність об’єднання на конкретних фактах і прикладах.

Новостворена ОТГ налічує 10 сільських населених пунктів, у яких майже 5100 селян, з них понад 600 — діти дошкільного та шкільного віку. В її розпорядженні 5 будинків культури, клуб, 7 ФАПів та сільська амбулаторія, 2 дозвіллєвих об’єкти, 5 НВК, дитячий садок, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, кілька торговельних закладів тощо.

За словами секретаря Миропільської сільради Миколи Кулика, кожен соціальний об’єкт потребує особливої не тільки уваги, а й фінансової підтримки. І насамперед дороги, які вкрай розбиті. Тож одним із  першочергових кроків став ретельний і прискіпливий підрахунок коштів на ті чи ті потреби.

На щастя, справджується головний прогнозний висновок щодо збільшення об’єднаного бюджету щонайменше  вчетверо. Якщо торік він становив 6 мільйонів гривень, то в 2017-му сягне 25 — насамперед за рахунок перерозподілу податку на доходи фізичних осіб, уже згаданих освітньої та медичної субвенцій, а також 3 мільйонів гривень, що надійшли як до однієї з новостворених ОТГ на Сумщині.

Як відомо, грошей завжди не вистачає, а кравець кроїть, скільки матеріалу стає. У Миропіллі ці істини чудово розуміють, тож дивляться на реалії не крізь рожеві скельця. Хоч не знімають з рахунку одного важливого допоміжного чинника: місцевий бізнес не залишиться осторонь.

Секретар Миропільської сільради Микола Кулик (другий зліва) з виконуючими обов’язки старост Олександром Гуковим (крайній ліворуч), Ольгою Кочурою та Павлом Влезьком. Фото Володимира КОВАЛЕНКА

Практика співпраці 

Що це саме так, стверджує багаторічна практика співпраці миропільської влади з бізнесовими та підприємницькими структурами, які господарюють на цій території. Є серед них і важковаговики, і дрібні та середні, які завжди допомагають з огляду на власні можливості.

Наприклад, чого тільки варта підтримка одного з провідних сільськогосподарських підприємств області ТОВ «Агрофірма «Псьол», яка впродовж багатьох років орендує тут тисячі гектарів земельних угідь. Керівник аграрного підрозділу Микола Калініченко завжди відгукується на прохання місцевої влади, бо розуміє: допомагає не комусь, а громаді, зокрема й очолюваній ним фірмі, в якій працюють місцеві селяни.

Один з недавніх подарунків — розкішний дитячий майданчик у Миропіллі, на облаштування якого надано понад 2 мільйони гривень. Далеко не кожне містечко має таке диво: тут і гойдалки, і гірки, і барвисті клумби, і все, що потрібне малечі не лише для відпочинку, а й занять спортом.

На благодійному рахунку «Псла» також облаштування центрального парку і ФАПу у Великій Рибиці, освітлення центру Запсілля, інші види робіт і допомоги.

А в Сінному, як розповів в. о. старости Олександр Гуков, меценатську підтримку надають місцеве ТОВ «Хвиля», на чолі якого Василь Змисля, ПП «Вікторія В Плюс» (Анатолій Великодний), ТОВ «Діола-Агро» (Дмитро Воронін), «Колос-Трейд» (Микола Міхнєв),  інші підприємницькі структури, завдяки яким у селі мають дитячий майданчик, дві новенькі альтанки, належно освітлені вулиці тощо.

Загалом же, за словами Миколи Кулика, на території новоствореної ОТГ зареєстровано близько двох десятків суб’єктів господарської діяльності, з якими влада тісно співпрацює протягом останніх років. Серед них і фермерські господарства «Злак», «Сігма», «Батьківщина», «Миропілля», ПП «Власенко В.М.» та інші. І немає сумніву, що співпраця триватиме й надалі.

Проблемні вузли і вузлики розв’язуються поступово

Проблеми, які доводиться розв’язувати місцевій владі й активістам, не зупиняють їх, а навпаки, загартовують. Чи не головна — кадрова. То тільки на перший погляд здається, що варто оголосити конкурс — і відразу ж знайдуться спеціалісти. Так, знайдуться, але далеко не завжди такі, які потрібні громаді. Якщо з керівним складом, який формується здебільшого на виборній основі, ситуація зрозуміла, то з іншими вакансіями — проблематична.

Потрібні спеціалісти до таких відділів: бухгалтерського та господарського, організаційного та правового забезпечення, надання адміністративних послуг, інфраструктури, земельних відносин і комунальної власності та інших. Одних влаштовує робота, але вони не відповідають вимогам, інших відлякують обов’язки та відповідальність — і при цьому мінімальна заробітна плата.

Відкритим залишається питання власності на землю, що розташована за межами населених пунктів, які входять до складу ОТГ. На переконання селян, настав час на державному рівні розглянути цю проблему принаймні стосовно населених пунктів — учасників громад.

Важливий і географічний аспект. Миропілля — прикордонне село, від якого до нейтральної смуги  в окремих місцях менш як кілометр, а загальна протяжність українсько-російського кордону в межах ОТГ — майже 30 кілометрів. Тож слід враховувати і цю обставину, бо контрабандисти та всілякі шахраї намагаються скористатися будь-якою шпариною.

Та чи не найдужче місцеві селяни хочуть відродити знамениті колись миропільські ярмарки. Останній з них відбувся кілька років тому і зібрав з усіх усюд тисячі люду.

Вирішили так: за першої ж можливості, щойно ОТГ зміцниться, провести велелюдне торжище, яке незаперечно ствердить нову адміністративно-територіальну одиницю.

ДОВІДКА «УК»

Миропілля засноване приблизно 1650 року на лівому березі річки Псел вихідцями з однойменного волинського містечка. З часом на території слободи було утворено дві козацькі сотні. Наприкінці ХVІІІ століття тут розвивалося ремісництво, працювали цегельні, кахельний та селітряний заводи. Тричі на рік відбувалися ярмарки, а двічі на тиждень — базари.

На початку 1860-х у Миропіллі було майже 9500 жителів, за кількістю населення містечко вважалося третім у Курській губернії після Бєлгорода і Курська.

Нині тут функціонують усі об’єкти соціальної сфери: амбулаторія з денним стаціонаром на 12 ліжок, ФАП, аптека, пункт невідкладної медичної допомоги, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, НВК, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, споживче товариство,  2 будинки культури, 3 бібліотеки, пожежна частина, відділення зв’язку, 15 магазинів, 5 кафе-барів тощо.

У 851 дворі мешкають 2190 селян.

ПРЯМА МОВА

Одна ластівка весни не робить, однак віщує

Юрій ЯРЕМЧУК,
голова Краснопільської райдержадміністрації:

— Така аналогія напрошується стосовно створення об’єднаних територіальних громад у Краснопільському районі: Миропілля першим згуртувало і об’єднало навколо себе не села, а насамперед жителів, що означає початок незворотного процесу децентралізації.

Так, проблем у громаді багато, але ніхто, крім самої громади, їх не розв’язуватиме. Уже є вагомі позитивні результати. Насамперед стосовно фінансової підтримки ОТГ. З бюджетів різних рівнів надано мільйонні кошти на ті чи ті потреби: підведення гілки газопроводу до Сінного, облаштування амбулаторії в Миропіллі, ремонт освітніх закладів, придбання шкільного автобуса тощо.

Істотну підтримку очікують у межах проектів Державного фонду регіонального розвитку, спрямованих на розвиток місцевої інфраструктури. Тобто держава підтримує перші кроки новоствореного формування, хоч із часом більше залежатиме від активності самих селян.

Наприкінці квітня у Краснопіллі відбудуться вибори керівника ще однієї об’єднаної територіальної громади. Так район продовжить реформу адміністративно-територіального устрою, яка неодмінно буде успішною.