Душу — Богу, життя — країні, честь — нікому!

Відзнаки родинам загиблих військових, яким посмертно присвоєно звання Героя України, вручив Президент Володимир Зеленський.

«Ваші рідні віддали життя за Україну. Хтось звільняв схід нашої держави від ворога, бився під Попасною, Лисичанськом, Сєверодонецьком, але не вийшов з оточення під Іловайськом. Хтось на околиці Луганщини, в зоні АТО, віддав життя заради побратимів. Хтось брав участь у миротворчих місіях України, миротворчих місіях ООН і зберіг багатьом життя. А хтось до останньої хвилини відбивав наш український донецький аеропорт. На жаль, цих людей сьогодні немає. З великою повагою прийміть ці нагороди достойних героїв. Для нас нагорода, що ми живемо з такими людьми в одній країні, а для вас ця нагорода — велика подяка й уклін від усього українського народу», — зазначив Володимир Зеленський.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний наголосив, що робота з нагородження українських героїв триватиме. «Усіх дітей, чоловіків та батьків — героїв, які не повернулися, обов’язково згадаємо й відзначимо. — сказав бойовий генерал. — Зроблено найголовніше — відновлено справедливість, і люди, яких з нами, на жаль, уже немає, отримують те, на що вони заслужили. Дякую вам за мирне небо й можливість для мене тут стояти та спілкуватися».

Звання Героя України було присвоєно полковникові запасу Миколі Верхогляду, який був учасником Миротворчих сил ООН у колишній Югославії в 1995—1996 роках.

У найскладніший період війни, виконуючи обов’язки на посаді заступника командувача сектору «Сараєво» Контингенту Збройних сил України у складі Миротворчих сил ООН з підтримки миру, Микола Верхогляд грамотними, впевненими, рішучими та сміливими діями з ризиком для життя запобіг знищенню приблизно 8 тисяч осіб мирного мусульманського населення, захопленню заручників зі складу миротворчого контингенту ООН (без жодної втрати), забезпечив виведення людей у визначений район, зазнавши поранення.

Миколу Верхогляда удостоєно звання Героя України посмертно указом Президента №535 від 14 жовтня 2021 року. Під час зустрічі в Офісі глави держави Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» його дружині Тетяні та синові В’ячеславу.

Указом Президента №630 від 10 грудня 2021 року удостоєно звання Героя України посмертно полковника Павла Півоваренка. Володимир Зеленський вручив високу державну нагороду його дружині Світлані та синам Євгенові й Максимові.

2014 року Павло Півоваренко на посаді командира бригади брав участь у визволенні населених пунктів Сєверодонецьк, Лисичанськ, Попасна та інших, воював за селище Мар’їнка, брав участь у боях поблизу селищ Дзеркальне й Кутейникове. 22 серпня 2014 року, командуючи зведеним підрозділом, з боєм прорвався до оточеного підлеглого особового складу бригади й під час виходу з оточення під Іловайськом, перебуваючи на броні бойової машини піхоти та ведучи бій, 29 серпня 2014 року загинув.

Президент передав орден «Золота Зірка» батькам солдата Петра Полицяка Вірі та Петрові. Захисника нагороджено званням Героя України посмертно указом №620 від 3 грудня 2021 року.

Петро Полицяк з листопада 2014 року брав участь в АТО, серед іншого виконував завдання з оборони донецького аеропорту. Під шквальним вогнем допоміг евакуювати важкопораненого побратима, а в січні 2015 року, після ураження хімічними речовинами, які застосували бойовики, відмовився від евакуації та продовжував виконувати бойові завдання. 14 січня 2015-го під інтенсивними обстрілами ворога підняв державний прапор України над новим терміналом донецького міжнародного аеропорту. До останнього ведучи бій, Петро Полицяк загинув внаслідок підриву бойовиками нового термінала летовища. 

Глава держави передав нагороду солдата Рустама Хамраєва його синові Алішару та батькам Антоніні й Шонійозу, повідомляє пресслужба Офісу Президента. 

Із початком збройної агресії на сході України Рустам Хамраєв добровільно вступив до лав батальйону територіальної оборони «Айдар», у складі якого брав участь в АТО. Під час звільнення з оточення десантників 80 бригади поблизу населеного пункту Металіст (околиця міста Луганська) вирішив утримувати займану позицію та прикрити відхід своєї групи вогнем. Стримуючи натиск ворога, дозволив побратимам перегрупуватися й вийти з оточення. Забезпечуючи відхід групи, Рустам Хамраєв героїчно загинув.

Президент присвоїв Рустаму Хамраєву звання Героя України посмертно указом №536 від 14 жовтня 2021 року.