Завдяки злагодженості українців та допомозі партнерів нашої держави вдалося уникнути найгіршого прогнозу падіння ВВП України. Про це свідчать дані, оприлюднені Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем під час чергового засідання уряду.

«Через повномасштабну агресію росії 2022 рік став найскладнішим для української економіки. Попередня оцінка падіння ВВП, за даними Міністерства економіки, становить 30,4%. Попри такий істотний спад це краще за всі наші попередні прогнози.

Коли росія почала терористичні обстріли нашої критичної інфраструктури, то були значні побоювання, що економіка може впасти на 35-40%. Цього не сталося. Силам ППО вдалося збити більшість російських ракет. Енергетики змогли втримати нашу енергосистему єдиною. Уряд вів роботу з партнерами щодо отримання партій генераторів, трансформаторів та іншого обладнання, необхідного для ремонтів мереж», — цитує слова Дениса Шмигаля департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Прем’єр наголосив, що й український бізнес вкотре показав свою неймовірну адаптивність. Так, було завезено майже 670 тисяч генераторів різної потужності. Уряд запровадив нульове розмитнення для невеликих генераторів, а також дав змогу бізнесу отримати кредит на такі генератори під 0% на термін до п’яти років.

«росія продовжує завдавати ударів по нашій енергетиці. Лише впродовж п’яти днів нового року ворог здійснив дві атаки дронами, внаслідок чого пошкоджень зазнали об’єкти генерації та магістральних мереж. Також були обстріли об’єктів енергетики на сході та півдні», — акцентував очільник уряду.

За його словами, тепла погода та святкові дні сприяли зниженню споживання електроенергії, що дало змогу протягом новорічних свят не застосовувати відключення. Проте вже з 5 січня споживання зросло, тому в центральному та східному регіонах, а також Одесі, Львові, Дніпрі було запроваджено графіки планових відключень.

«Очікується істотне похолодання. Відповідно зросте споживання електроенергії, і  дефіцит в енергосистемі збільшиться. Крім того, ворог готовий завдати чергового ракетного удару по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Тому всі маємо бути готові до поновлення аварійних відключень», — попередив Денис Шмигаль.

Він додав, що нині енергосистема України працює стабільно, ремонти тривають, аварійних відключень майже немає. У підземних газових сховищах 11,7 мільярда кубів газу. На складах 1,2 мільйона тонн вугілля. Є гроші й допомога партнерів, щоб додатково закупити необхідні ресурси.

«Через 2,5 місяця після початку опалювального сезону можемо сказати, що поки що успішно долаємо виклики зими. Зробимо все, щоб так залишалось і надалі», — підкреслив він.

Інвестиції  в сильну армію та стійку державу

Прем’єр заявив, що попри продовження воєнних дій та атаки ворога, українська влада зробить усе можливе, аби 2023-й став роком перемоги й першим роком початку великого відновлення української економіки.

«Торік зроблено неможливе: профінансовано абсолютно всі видатки бюджету. Загалом ці видатки становили майже 2,7 трильйона гривень. Українські громадяни та бізнес у 2022-му сплатили в державний бюджет понад 900 мільярдів гривень. Ще 425 мільярдів сплачено до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Майже трильйон гривень країна отримала від міжнародних партнерів.

Найбільший рівень допомоги, а саме 410 мільярдів гривень, надали Сполучені Штати Америки. 390 мільярдів гривень надали країни Європейського Союзу та його інституції разом з Європейським інвестиційним банком. 88 мільярдів гривень отримано від Міжнародного валютного фонду, 60 мільярдів — від Канади, 35 мільярдів — від Великої Британії, 34 мільярди — від Світового банку, 17 мільярдів — від Японії. Також були й інші суми від багатьох партнерів», — розповів Денис Шмигаль.

Він подякував урядам і народам всіх країн, які торік підтримували Україну фінансово. Адже саме завдяки цьому не затримано на жоден день ані пенсій, ані соціальних виплат, ані зарплат вчителям чи лікарям. Тобто профінансовано всі ці видатки в повному обсязі й вчасно.

Очільник уряду додав, що за рахунок випуску військових облігацій було отримано майже 600 мільярдів гривень. Прем’єр-міністр подякував громадянам та бізнесу, які купували ці облігації, і так інвестували у сильну армію та стійку державу.

Підбиваючи підсумки 2022 року, він подякував українському бізнесу, який сплатив на 80 мільярдів гривень більше податків, ніж у мирний 2021 рік. Подякував за стійкість, патріотизм, адаптивність і соціальну відповідальність, що дали змогу втримати економіку України на плаву.

Денис Шмигаль зауважив, що уряд і надалі допомагатиме приватному сектору. Так, триватимуть: програми пільгового кредитування, зокрема для відновлення бізнесу; програма грантів «єРобота»; регуляторні та фіскальні стимули в межах «Дія.City», індустріальних парків та інвестнянь. Ключовим завданням залишається продовження економічного безвізу з ЄС, завдяки якому було знято всі мита та квоти на українську продукцію, що експортується в Європу. Логістика та нові маршрути для експорту також залишаться серед пріоритетів.

Рішення уряду

Уряд спростив процедуру фінансування видатків на безпеку і оборону 2023 року. Так, ухвалено відповідну постанову, яка, крім спрощень, сприятиме зменшенню ймовірності просочування інформації, що в умовах дії воєнного стану становить загрозу національній безпеці.

У Міністерстві фінансів роз’яснили, що головні розпорядники коштів, які належать до сектору безпеки і оборони, зможуть коригувати видатки в межах затверджених бюджетних призначень шляхом внесення змін до розпису бюджету відповідно до заявлених потреб. Також вони зможуть мінімізувати перелік документів для проведення Казначейством окремих платежів Міністерства оборони для запобігання просочуванню інформації, розголошення якої становить загрозу нацбезпеці.

Кабмін розподілив субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам на надання держпідтримки особам з особливими освітніми потребами. За інформацією Міністерства освіти і науки, нині в Україні понад 45 тисяч таких осіб навчаються в інклюзивних групах закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти. Майже 304,6 мільйона гривень розподілять між областями для проведення додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять для таких осіб.