У перші хвилини роботи Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював кадрові зміни керівництва державного концерну «Укроборонпром». Причина — проблеми з виплатою заробітних плат на кількох підприємствах концерну. Він нагадав, що нещодавно розглядали питання заборгованості із заробітних плат на Миколаївському суднобудівному заводі. Було й доручення щодо погашення заборгованості передусім керівникові Укроборонпрому. «Контрольний термін — 25 грудня. Нічого не зроблено. Раджу керівникові Укроборонпрому звільнитися», — відрубав глава уряду, додавши, що 2017 рік був роком «навчання». Тепер настав час ухвалювати рішення, особливо якщо вони стосуються невиконання доручень Прем’єра. Того самого дня Володимир Гройсман спрямував главі держави подання на звільнення цього посадовця.

Звільнення загрожує і керівникам облдержадміністрацій. Вони отримали минулого тижня бюджетний трансферт. Крісла захитаються під тими посадовцями, котрі звітуватимуть про недофінансування на місцевому рівні.

Ситуація в областях різниться

Передовсім це застереження стосується Закарпаття, Тернополя, Львова, Чернігова та Івано-Франківська. «Виникли у місцевих бюджетах дефіцити. Вважаю, що це безвідповідальність на місцевому рівні. Ми розуміємо проблеми людей, тому дали 237 мільйонів на п’ять областей. Якщо хтось у якомусь районі комусь не заплатить — підете з роботи. Ми не повинні були надавати ці гроші, бо це гроші держбюджету. Все мало бути виплачено з місцевих бюджетів, ми застосуємо санкції до таких бюджетів, знайдемо варіанти притягнення їх до відповідальності», — означив позицію Прем’єр. Міністерство фінансів уточнюватиме в керівництва кожної з проблемних областей, чи дійшли кошти до громадян.

Глава уряду повідомив, що Президент ось-ось поставить підпис під Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Опісля урядовці схвалили 20 нормативних актів, потрібних для впровадження змін у галузі охорони здоров’я. Найголовнішим документом у цьому імплементаційному пакеті вважається положення про Національну службу здоров’я. Після нового року планують оголосити конкурс на посаду голови цієї служби. До липня — утворити її.

Що стосується фінансування програми «Доступні ліки», то у 2018 році на неї спрямують мільярд гривень. У цьому контексті Володимир Гройсман підкреслив, що програма передбачає забезпечення безкоштовними ліками хворих на астму, діабет і серцево-судинні недуги. За нею виписано вже 13 мільйонів рецептів. Велика відповідальність за реалізацію ініціативи лежить на місцевих органах влади. Вони розпорядники бюджетних асигнувань. Саме тому в різних регіонах ситуація з виконанням програми різниться. Він нагадав, що загальний обсяг програмного фінансування цього року становив 700 мільйонів гривень, а освоєно лише 600 мільйонів. Крапку на цій темі поставив Прем’єр: «Зробімо із системи охорони здоров’я, яка занепадає, історію нашого спільного успіху».

Наступним рішенням міністри забезпечили надання допомоги українським полоненим, захопленим на Донбасі і звільненим завдяки багатомісячному переговорному процесу. Обсяг фінансової, медичної та соціальної допомоги потрібно визначити в максимально стислі терміни.

Експорт додав 35 мільярдів

Та найбільше часу урядовці приділили Експортній стратегії України. Її названо дорожньою картою стратегічного розвитку торгівлі на період 2017—2021 років. Міністри без зайвих відступів підтримали документ, розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом із представниками бізнесу та експертного середовища. Він узагальнює позицію уряду та бізнесу щодо визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, подолання перешкод і використання всіх наявних можливостей для розвитку експорту. Кінцева його мета — перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції задля сталого розвитку та успіху України на світових ринках. У цьому розрізі висловлювався перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів: «Це чіткий план дій, як Україні перейти від переважно експорту сировини до експорту наукомісткої інноваційної продукції для успіху України на світових ринках. Документ визначає географічні пріоритети для експорту до 2021 року (так звані ринки у фокусі), де найбільше можливостей саме для українського виробника. Експортна стратегія формує орієнтири для створення світових ланцюгів доданої вартості, де український виробник здобуде гідні позиції та вигідні можливості для збільшення виробництва саме середньо- та високотехнологічної продукції».

Стратегічними цілями розвитку торгівлі України на наступні чотири роки слугує створення умов для розвитку торгівлі та інновацій задля диверсифікації експорту українських товарів і послуг, державна підтримка експорту, підвищення знань і навичок, необхідних підприємствам для міжнародної торгівлі. Затверджуватимуть й перелік нових перспективних ринків, які зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Уже визначено топ-20 ринків, які за умови вибору правильних форм та інструментів роботи з ними здатні показати швидкі результати. Серед них, крім країн ЄС, Єгипет, Індія, Білорусь, Грузія, Молдова, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Японія, США, Канада, Швейцарія та Бангладеш.

Володимир Гройсман резюмував, що реалізація експортної стратегії як ключового документа розвитку міжнародної торгівлі України дасть змогу розширити торговельні можливості держави і внести її до світових виробничих і торговельних ланцюжків. «Загальний обсяг зріс на 20%, або на 35 мільярдів доларів. У нас є два завдання: наситити власний ринок і посилити експорт. Україна має бути серйозною країною-експортером», — додав він. Географія постачання української продукції охоплює 160 країн.