Цього року в конкурсі Жана Моне (натхненника європейської інтеграції) програми Європейського Союзу Еразмус+ перемогли 22 українські проєкти. Їхні виконавці отримають майже 750 тисяч євро на розвиток європейських досліджень. За даними Міністерства освіти і науки, втілення проєктів має розпочатися у вересні. Йдеться про напрями економічного розвитку, врядування, регіональної політики, кримінальної політики, європейських цінностей, європейського простору вищої освіти, соціальних та економічних питань мігрантів і переселенців, захисту інформації й запобігання корупції, кібербезпеки, підтримки асоціацій.

Виконавці завдань — представники 12 вишів і трьох громадських організацій з різних регіонів країни. А саме: Київський університет імені Бориса Грінченка, Харківський національний університет радіоелектроніки, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Національний університет «Львівська політехніка», Одеський національний університет ім. І. Мечникова, Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, Запорізький національний університет, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Тернопільський національний економічний університет, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Платформа європейських студій для сталого розвитку, Український інститут з кризового менеджменту та розв’язання конфліктів, Регіональний центр європейських освітньо-наукових ініціатив.

Кадрова проблема

Як розповіла «Урядовому кур’єру» завідувачка науково-дослідної лабораторії інтернаціоналізації вищої освіти Київського університету імені Бориса Грінченка Ольга Виговська, мета їхнього проєкту — забезпечити теоретичну і практичну підготовку здобувачів вищої освіти третього освітньо-наукового рівня з питань державного управління, політології та міжнародних відносин.

 «Наша країна страждає від нестачі кваліфікованих політиків, освітян, менеджерів, державних управлінців. Державна політика постійно спрямована на досягнення європейських стандартів. Та перш ніж розробляти і втілювати правильні рішення на найвищому рівні, необхідно належно виховати покоління політиків, керівників стратегічних секторів. Тож перед виконавцями проєкту стоїть завдання поєднати європейський досвід з українським освітнім та управлінським потенціалом для створення ефективної й дієвої когорти майбутніх політиків, дипломатів, топменеджерів, представників влади», — уточнила координаторка проєкту.

За словами Ольги Виговської, термін реалізації проєкту 1.09.2019 — 31.08.2022 рр., сума гранту — 15 120 євро. Працюватиме сайт, заплановано ознайомлення широкої аудиторії через інші доступні власні й публічні канали. Практичний рівень передбачає принаймні чотири види діяльності: викладацьку, організаційну, наукову та дослідницьку. Викладацька триватиме всі три роки проєкту з диференціацією в кількості годин на семестр залежно від тем, які вивчають. На базі університету проводитимуть круглі столи, тренінги, конференції тощо з обов’язковим інформаційним висвітленням.

Загалом програма ЄС Еразмус+ підтримує проєкти співпраці, партнерства і мобільності в галузі освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Напрям Жан Моне спрямовано на розвиток європейських досліджень та євроінтеграційних процесів у світі. За п’ять років участі (2014—2018) українські організації подали 575 пропозицій за напрямом Жан Моне, з яких 57 проєктів відібрано для фінансування. Їх реалізують у понад 40 закладах вищої освіти, неурядових організаціях і науково-дослідних установах України. Загальний бюджет проєктів — понад 1,7 мільйона євро.

Нові можливості

У цьому році Україна долучилася до пілотного проєкту Євросоюзу для розвитку проривних технологій та інновацій — Європейської ради інновацій (EIC). Її створено для підтримки інноваторів, підприємців, невеликих компаній та вчених із яскравими ідеями й бажанням вийти на міжнародний рівень. Загальний бюджет пілотного проєкту — понад 2 мільярди євро на 2019—2020 роки.

«Зроблено перший важливий крок: поінформовано представників бізнесу, стартапів, науково-дослідних установ та університетів України про початок і можливості співпраці в межах нової програми ЕІС. Поінформовано про фінансові інструменти і як їх можуть отримати українські винахідники та інноватори.

Передбачено три таких інструменти: Pathfinder — гранти на передові дослідження нових технологій (загальний бюджет приблизно 660 мільйонів євро), Accelerator funding — фінансування інноваційних стартапів (понад 1,3 мільярда євро), приватні інвестиції. Сподіваємося на розвиток і посилення співпраці», — цитує генерального директора з питань досліджень та інновацій Єврокомісії, експерта EIC Стефана Уакі пресслужба Міністерства освіти і науки. У межах проєкту надаватимуть необхідні консультації, буде створено мережу даних усіх проєктів і потенційних інвесторів.

А ще експерти Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії (JRC) дослідять українську екосистему трансферу технологій та інноваційної діяльності (процеси передачі технологій і знань, фінансові інструменти, зокрема пільги). Такі дослідження за однаковою методикою пройдуть у 12 країнах-сусідах ЄС, зокрема Молдові, Грузії, Білорусі, Вірменії, щоб порівняти підсумки.

«З огляду на те що зв’язок між Євросоюзом та Україною щодня посилюється, Україна — важлива частина дослідження», — наголошує начальник сектору JRC Алессандро Фазіо.

За підсумками дослідження JRC поінформує, які механізми державної політики працюють в Україні, а які ні, які потреби і складнощі виникають у вишах, наукових установах та представників бізнесу, і надасть рекомендації уряду для розбудови екосистеми трансферу технологій.