Неподалік залізничного вокзалу в Слов’янську еменесники встановили величезний намет «Пункт обігріву для тимчасово переселених осіб». «Мабуть, невдовзі нас усіх добряче нагріють, — саркастично бурчить співрозмовникові один із перехожих. — Он, кажуть, наш Карачун (гора у Слов’янську. — Авт.), де стоять війська, знову заговорив у бік фронту. Чекай тепер обстрілу у відповідь».
Відлига дається взнаки, й намет захисного кольору опинився посеред величезної калюжі. Балансуючи на вузьких дошках, до входу дістаються жінка з донькою. Їхня супутниця з дитячою коляскою стоїть неподалік на відносно сухому місці. «Ми навідувалися сюди вранці, тут був черговий, який нічого не міг сказати конкретно, а зараз узагалі нікого немає», — розпачливо розводить руками мати. Бідкаються далі: тиждень тому сім’я виїхала із «гарячої» Ясинуватої, поки що зупинилися у знайомих, а тепер сподіваються знайти допомогу в органів влади. Записавши жінці телефони необхідних служб і волонтерів, разом прямуємо до вокзалу. Тут діє ще один пункт, де реєструють людей, які виїжджають із зони бойових дій і прямують через Слов’янськ далі.
Потрібні волонтери й психологи
«Сьогодні зустрічали 35 жителів Дебальцевого, — каже психолог-волонтер Наталя. — Здебільшого це люди похилого віку, які чимало натерпілися, бо розповідають: кілька днів не було хліба й води, а дехто місяць не приймав душ. Але найстрашніше — постійні обстріли. Дехто у шоковому стані й навіть не розуміє, де перебуває».
Усіх раніше прибулих уже зареєстрували і відвезли до одного з пансіонатів у Святогірську. Дехто погодився на безкоштовний проїзд електричкою до Харкова. До послуг тимчасово переселених осіб на одній з колій чекає потяг із 18 вагонів до Києва, однак охочих їхати поки що мало.
Тим часом до вокзалу під’їжджає ще один автобус із жителями Авдіївки та Ясинуватої, які також опинилися у зоні бойових дій. Співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій та волонтери допомагають пасажирам вийти із салону та винести їхні речі. Люди дуже пригнічені, стурбовані, роздратовані, і складається враження, що кожному з них зараз потрібен не тільки носильник, а й особистий психолог.
«Ми їхали більш як чотири години, — зітхає один із прибулих. — Якийсь час стояли і чекали, поки припиниться обстріл дороги. Поїхали з міста, бо вціліти там уже не залишилося шансів: снаряди влучають у будинки, магазини». Ніби продовжуючи його розповідь, поряд чорнявий молодик емоційно кричить у мобільний телефон: «Після обстрілу з «градів» від нашої вулиці вже майже нічого не залишилося!»
«Це справді Слов’янськ? — перепитує кремезний дядько, який відмовився від допомоги рятувальників і власноруч тягне дві сумки. — Нам сказали, що дадуть притулок десь тут, а тепер пропонують їхати хтозна-куди!»
Прибулим справді пропонують кілька варіантів на вибір: Святогірськ за кілька десятків кілометрів звідси, Харків, куди ось-ось вирушить електричка, і Київ. «Нам нічого не казали про Київ! — гарячкує одна з літніх жінок. — Ми думали, десь близько будемо».
«Я краще додому повернуся! — хвилюється інша. — Везіть нас назад!» Поступово пристрасті вщухають і люди заспокоюються: ті, хто має родичів у Харкові, погоджуються їхати туди. Інших везуть до пансіонату в Святогірськ.
Мріють швидко повернутися додому
«Сьогодні ми прийняли вже чотири автобуси, — розповідає кореспондентові «УК» заступник Слов’янського міського голови Андрій Білозеров, який чергує на вокзалі. — Наше місто зараз як перевалочний пункт, бо вже переповнене: з липня його населення збільшилося на 30%. Але ми готові розташувати тут людей на добу чи дві. Неподалік вокзалу рятувальники облаштовують для цього спортзал, який обігрівається, на 100 ліжко-місць. Більшу частину прибулих відправляємо до пансіонатів Святогірська, де підготували понад 2 тисячі місць. А ось на спецпотяг до Києва пасажирів мало, бо люди не хочуть їхати далеко від домівок. Вірять, що швидко туди повернуться».
Дуже прикро, але й саму дорогу до безпечних населених пунктів важко назвати цілком безпечною. Як повідомили у Донецькій облдержадміністрації, у неділю бойовики обстріляли територію біля міськвиконкому Дебальцевого, звідки саме відправляли людей. Восьмеро були поранені, а ще четверо потерпіли вже в дорозі до Артемівська внаслідок обстрілу двох автобусів із людьми. Всіх поранених госпіталізовано.
ФАКТ
Тільки за минулі вихідні представники Донецької ОДА спільно зі співробітниками Державної служби з надзвичайних ситуацій вивезли із зони бойових дій майже 500 осіб, яких доправили спершу до Артемівська і Слов’янська, а згодом — до інших місць тимчасового перебування.
Ми в Google+