Після початку кривавої загарбницької війни, яку розпочала проти мирної України росія, Швеція та Фінляндія, що протягом десятиліть старанно плекали свій нейтралітет, аби не дратувати москву, з котрою ці дві країни поєднувало травматичне минуле, ухвалили рішення стати членами Північноатлантичного альянсу.

Новину про це у москві зустріли з погано прихованою люттю. Адже зі вступом цих двох скандинавських країн до НАТО кремль втрачає стратегічний вплив у Балтійському морі. Крім того, сухопутний кордон росії та НАТО, захистом від якого путін пояснював необхідність напасти на Україну, істотно збільшиться. Російське МЗС недвозначно натякнуло, що вживатиме у відповідь заходи «військово-технічного характеру» та інші кроки для «блокування загроз національної безпеки росії». Звичайно, ні кремлівські пропагандисти, ні російські політики ніде і словом не згадали, що саме фатальне рішення путіна вторгнутися в Україну стало найпереконливішим аргументом для нейтральних Гельсінкі та Стокгольма у рішенні на користь вступу до Альянсу.

Фінляндія та Росія мають спільний кордон завдовжки 1,3 тисячі кілометрів. Тож спробу вгамувати кремль зробив фінський президент Саулі Нііністьо, який особисто зателефонував президентові путіну і розставив усі крапки над «і», повідомивши принципове рішення Гельсінкі подати заявку на вступ до НАТО. Більше того, Нііністьо сказав путіну, що це рішення пов’язане з початою росією війною проти України, а також намаганням москви привласнити право вето на розширення Північноатлантичного альянсу.

Політика нейтралітету себе не виправдала

Рішення влади Фінляндії та Швеції, чиї армії вважають одними з найкращих у світі, — наслідок грубої стратегічної помилки російського президента, яка назавжди змінить баланс безпеки в Європі. 

«Це колосальна втрата для Путіна», — сказав колишній прем’єр Фінляндії Олександр Стуб, який ще 2008 року, коли росія розв’язала війну проти Грузії, виступав за вступ своєї країни в НАТО.

Фінляндія та Швеція мають потужні оборонні та безпекові можливості скрізь: на суші, на морі, в повітрі та кіберпросторі. Обидві країни протягом десятиліть є країнами-партнерами НАТО, а їхні збройні сили підтримують тісну взаємодію із західними державами. Окрім того, армії і Фінляндії, і Швеції вважають найдосвідченішими у веденні бойових дій  в умовах екстремальних холодів, отже можуть ототожнювати міць НАТО в Арктиці — місці, яке може стати наступною точкою зіткнення інтересів росії та Заходу.

Експерти зазначають, що вторгнення російської армії в Україну, невдала спроба захопити Київ і повалити демократично обрану українську владу, можливо, принаймні тимчасово завадило прагненню України приєднатися до НАТО. Проте натомість дії путіна поклали край  більш ніж сімдесятирічному нейтралітету Фінляндії та політиці неприєднання Швеції, яка понад 200 років не входила до складу жодного військового об’єднання. Тепер, згідно з опитуванням громадської думки, проведеному у Фінляндії, близько 70% населення країни підтримують вступ країни в НАТО і пояснюють свій вибір рішенням путіна розпочати війну проти України.

Сталося те, чого боявся кремль

Очікують, що заявки на вступ Фінляндії та Швеції ухвалять у червні під час саміту НАТО в Мадриді. Після цього це рішення має пройти ратифікацію в парламентах усіх 30 країн-членів альянсу. Минулого тижня під час дебатів на засіданні комітету Європарламенту у закордонних справах міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто заявив, що  стратегічні зовнішньополітичні зміни його країни — прямий наслідок війни, яку розв’язала  росія.

«Непередбачувана поведінка росії — величезна проблема», — сказав дипломат. За його словами, російська влада має здатність і готовність чинити тиск на своїх сусідів шляхом швидкого розгортання сил і виведення на кордон понад 100 тисяч військових.  Пекка Гаавісто наголосив, що при цьому російські політики люблять  погрожувати застосуванням ядерної та хімічної зброї. Він також згадав про скоєння російськими військовими тяжких воєнних злочинів в Україні та порушення російською армією правил та законів війни. Усе це, зауважив дипломат, сприяло переоцінці Фінляндією своїх заходів безпеки.

Тобто, як зазначив Олександер Стауб, сталося те, чого боявся путін. Замість скорочення присутності альянсу на кордонах росії він побачить його збільшення. Політик сказав, що фінський народ дуже раціонально відреагував на загрозу, яку становить агресія путіна.

«Пишаюся співвітчизниками, що вони змогли зробити цей крок так швидко. Ми, фіни, такі: робимо крок і не озираємося назад», — сказав Олександер Стауб.