Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №8008 про захист фінансової системи України від держави-агресора. Цей документ, поза сумнівами, дуже потрібний, особливо в наші тяжкі воєнні дні. «Урядовий кур’єр» вирішив розібратися в ньому ретельніше.

Дві мети документа

Закон має дві основні мети: протистояння збройній агресії росії в частині захисту фінансової системи України та реалізація рекомендацій щодо заявки на членство в ЄС.

«Вважаємо, що ухвалення цього законопроєкту нагальне, оскільки нам необхідно запровадити ефективні механізми захисту нашої фінансової системи від держави-агресора. З огляду на євроінтеграційний курс України нам треба максимально врахувати та імплементувати всі рекомендації, які висловив ЄС. Положення законопроєкту цілком відповідають загальній меті. Цим документом передбачено вичерпний перелік категорій осіб, пов’язаних з рф, що належать до категорії клієнтів з високим ступенем ризику», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Законопроєкт запроваджує вимогу до керівника та заступника керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу відсутності громадянства рф. Це раціонально в умовах збройної агресії росії.

«Звісно, в умовах повномасштабної війни цей крок виважений і на часі. Саме тепер документ має допомогти на рівні держави обмежити прямий або опосередкований вплив рф на економіку України», — коментує голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

Як коментує пані Тютюнникова, відтепер суб’єктів первинного фінансового моніторингу, розташовані в зоні проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), звільняють від відповідальності за порушення вимог законодавства в царині фінмоніторингу. Отже, ця норма також раціональна, вона враховує об’єктивну неможливість таких суб’єктів виконувати їхні обов’язки.

Критерії бездоганної репутації

Внаслідок змін, які законопроєкт пропонує внести до пункту 5 частини першої статті 1 цього документа, критерієм бездоганної ділової репутації буде те, що немає судимості за злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, громадської безпеки, власності, у галузях господарської діяльності, використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку і злочини у царині службової та професійної діяльності, пов’язаних з наданням публічних послуг, яку не знято або не погашено в установленому законом порядку. Проте підхід, коли критерієм бездоганної ділової репутації вважати те, що немає судимості тільки за злочини певного виду, не зовсім логічний. Що можна сказати із цього приводу?

Підхід, з яким критерієм бездоганної ділової репутації було те, що немає судимості за злочини будь-якого виду, діяв до 2020 року. Проте після внесення змін цим законом його було трохи звужено шляхом перелічування окремих видів кримінальних правопорушень.

Законопроєктом №8008 було розширено цей перелік. Тож нині кримінальні злочини слід враховувати за визначення в особи бездоганної ділової репутації.

«Відтепер до цього переліку було додано злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, громадської безпеки, власності. Оскільки основна мета законопроєкту — захист фінансової системи від збройної агресії рф, розширення переліку саме цими видами кримінальних правопорушень цілком логічне. Не вважаємо, що такий підхід до переліку неправильний. Він діє вже другий рік, і поки що якихось значних проблем у його правозастосуванні не виникало», — розповідає Вікторія Тютюнникова.

У назві закону закладено ключову його ідею: захист фінсистеми від впливу країни-агресора, вважає Олена Коробкова. «Тому видається досить логічним, що цим законом автори ставлять перед собою мету насамперед не допустити впливу рф і працюють у напрямі її реалізації. Ці зміни не означають, що критерій бездоганної ділової репутації — те, що немає судимості за злочини одного виду. У законі є й інші критерії», — додає вона.

Чи багато в нас резидентів рф?

У законі йдеться про розширення переліку високоризикованих клієнтів громадянами та юрособами — резидентами рф. Чи багато в нас таких? Хто до нього може не потрапити, проте становитиме загрозу державності та економіці України?

Експерти впевнені, що розширення переліку клієнтів з високим ступенем ризику громадянами та юр­особами — резидентами рф в умовах збройної агресії цілком раціональне та доцільне. Це повністю корелюється з метою законопроекту — протистояння збройній агресії росії.

«Стосовно навіть приблизної кількості резидентів рф в Україні нічого сказати не можемо, оскільки немає будь-яких статистичних даних. Однак вважаємо, що резидентів рф в Україні чимало», — коментують в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

Олена Коробкова згідна з колегами, проте зазначає, що, за даними Опендатабот, нині налічується 17 488 компаній з російським слідом. «Говорити про те, чи багато таких резидентів, складно, адже статистики немає. Щодо того, хто не потрапить до переліку, але може становити загрозу державності та економіці України, це питання варто адресувати компетентним держорганам», — додає вона.

У НАБУ переконані, що перелік можна поділити на умовні два списки. Перший мав би стосуватися впливових осіб, які становлять значну економічну та політичну вагу суспільному життю в Україні, тобто наших олігархів. Другий — люди, які мають стосунок до рф.

«Нині вживатимуть заходів, спрямованих на виявлення таких осіб, і надсилатимуть звіти в Держфінмоніторинг про порогові операції із суб’єктами, пов’язаними з рф», — додають в НАБУ.

Олігархів із переліку викреслили

За словами народного депутата Ярослава Желєзняка, до другого читання прибрали правку, що високий ступінь ризику становлять олігархи. Чому цей пункт було прибрано?

Він викликав багато дискусій, оскільки були і його прихильники, й особи, що виступали проти. Правку, яка передбачала вилучення пункту щодо олігархів як суб’єктів, що належать до високого ступеня ризику, внесла опозиція.

«Основним аргументом було те, що положення законопроекту про деолігархізацію не співвідносяться з метою законопроєкту №8008 — протистояння збройній агресії росії та реалізація рекомендацій щодо заявки України на членство в ЄС», — вважає Вікторія Тютюнникова.

Однак деолігархізація — одна з вимог ЄС до України, тобто положення про внесення олігархів до списку людей, що становлять високий ступінь ризику, загалом співвідносяться з євроінтеграційним вектором держави. Окрім того, внесення олігархів до цього переліку цілком можна сприймати частиною деолігархізації.