СВЯТИНІ. 75 років тому знайдено фундамент величного Успенського кафедрального собору в княжому місті Галичі на Прикарпатті. Удача усміхнулася 25 липня 1936 року відомому археологу Ярославові Пастернаку.

Чому так важливо було знайти, попри 150 археологічних пам’яток сучасного національного заповідника «Давній Галич» та сорока довкільних храмів, саме це румовище Успенський собор ХІІ ст. — знаковий для Давньої Русі храм — свідок її величі і могутності. Він був усього на десять метрів нижчим від Софії Київської. На західних теренах став не лише місцем коронації князів та  молитви, а й цитаделлю, що захищала мешканців від монголо-татарських нападників, стала їм перепоною на шляху до плюндрування Європи. Тут знайшов своє останнє пристанище князь Ярослав Осмомисл. Можливо, ці доволі скупі автентичні фрагменти древнього княжого храму з часом дадуть змогу, застосовуючи досягнення найновішої комп’ютерної техніки, відтворити його у всій красі і величі.

Сьогодні цією пам’яткою культури національного значення — фундаментами Успенського собору ХІІ ст. — опікується національний заповідник «Давній Галич». У 1113-річному місті Галич проведено низку цікавих міжнародних тематичних конференцій, пов’язаних зі збереженням та музеєфікацією фундаментів собору, продовжує працювати комплексна науково-дослідна експедиція під керівництвом Олександра Береговського — дійсного члена міжнародної організації ICOMOS, яка займається такими пам’ятками.