З настанням тепла часто доводиться бачити, як люди спалюють листя, гілля та інше сміття на присадибних ділянках, городах, дачах. Побільшало й охочих відпочити на природі. Та  варто залишити вогонь без нагляду, як він може стати господарем в оселі, на луках чи в лісі. Жоден день не обходиться без тривожної інформації від рятувальників.

Закарпаття. Долина нарцисів цвіла полум’ям уже двічі

Одна з цікавинок Закарпаття, що належить до природно-заповідного фонду і перебуває у складі Карпатського біосферного заповідника, — долина нарцисів потерпає від паліїв трави. Уже двічі за останні дні пожежники приїжджали на виклики і гасили траву. Одна з пожеж, яка через сильний вітер поширилася на півтора гектара, впритул підібралася до найбільшої ділянки з нарцисами. Гасили понад дві години.

Спалюючи сухостій, селяни виправдовують свої дії потребою розчистити земельні ділянки від трави, що залишилася нескошеною торік. Профілактичними бесідами, які пожежники проводять з місцевими, важко переконати їх у незаконності таких дій. «Нічого поганого не роблю, — сказав один з місцевих чоловіків. — Торішню траву треба забрати з поля». Тим, що її треба скошувати і забирати з поля своєчасно, жителі села Кіреші не переймаються.

Черкащина.  Вогняну стихію  поки що вдається приборкати

Щодня фахівці обласної служби порятунку ліквідовують десятки пожеж на відкритих територіях. Лише за останні три дні ліквідували 26 пожеж сухої трави, сміття та очерету. Одна з наймасштабніших пожеж сухої рослинності, повідомили в управлінні  Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області,  виникла вночі 5 квітня в селі Старий Мохнач Чорнобаївського району. Вогнеборці Чорнобаївського пожежно-рятувального підрозділу пожежу сухої трави та очерету, що охопила площу 8 гектарів, швидко локалізували. Завдяки професійним діям бійців ДСНС та місцевим волонтерам вдалося запобігти поширенню вогню на лісовий масив та житлові будинки.

За попередньою інформацією, причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем.

Значні площі рослинності знищено вогнем у Драбівському районі. Рятувальники місцевої пожежно-рятувальної частини шість разів виїжджали на ліквідацію загорань сухої рослинності. Проте крім рослинності, значних пошкоджень зазнали кілька надвірних споруд і навіть житловий будинок.

У Золотоніському районі пожежа сухої рослинності в селі Ковтуни поширилася відкритою територією, охопивши площу 3,5 гектара.

У Черкаському районі та місті Черкаси рятувальники 1-ї державної пожежно-рятувальної частини, місцевої пожежної команди та працівники лісового господарства ліквідували пожежу сухої трави та очерету, яка охопила площу 4 гектари.

Аналогічні пожежі ліквідовано в Городищенському, Канівському, Уманському, Жашківському, Монастирищенському та Маньківському районах.

Працівники управління ДСНС в Черкаській області закликають перестати спалювати траву та обережно поводитися з вогнем, адже він загрожує всьому живому.

Волинь. Палає щодня

У краї з початку цього року  зафіксували понад дві сотні пожеж в екосистемах. Тож із настанням весни без повідомлення від прес-служби обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій на кшталт «на Волині рятувальники ліквідували…»  не минає й  дня. І йдеться одразу про кілька загорянь за добу. Наприклад, лише за минулі вихідні у краї трапилося 16 пожеж в екосистемах.

А загалом цифра таких надзвичайних ситуацій вражає: 211 з початку року (станом на 8 квітня). П’ять з них — на торфополях, які особливо важко гасити. Усе інше — то вогонь господарював на сільгоспугіддях унаслідок спалювання стерні, сухої трави чи сміття. Потепління вносить корективи у роботу вогнеборців, адже 70 пожеж трав’яного настилу та одна  торф’яна  із загальної кількості трапилися саме у перший тиждень квітня.

Постраждало від паліїв, за статистикою надзвичайників, понад дві сотні гектарів. Пожежі спиняли за кілька метрів від лісів, кладовищ, господарських споруд, житлових будинків.

Переважно причиною біди називають необережне поводження з вогнем невстановлених осіб. Інколи зловмисників ловлять на гарячому, проте це не запобігає проблемам у майбутньому. Бо хоч за таке порушення у законодавстві й передбачено відповідальність, суми штрафів невисокі (за самовільне випалювання рослинності або її залишків звичайні люди заплатять від 170 до 340 гривень, а посадові особи — від 850 до 1190).

Застереження, що під час спалювання стерні гине і родючий шар ґрунту з усіма його мешканцями й чимало тварин і птахів, змінити ситуацію не допомагають. Як і розповсюдження серед населення друкованої продукції просвітницького спрямування на цю тему, профілактичні рейди чи зустрічі з громадянами.

Нерідко від такого господарювання страждають самі палії. Цього року, підпаливши сухостої, кілька волинян заплатили за це вигорілими господарськими спорудами на власних обійстях. А ще зловмисники наражають на небезпеку чуже майно або навіть життя та здоров’я — як інших осіб, так і власне. Добре, що цієї весни саме на Волині ніхто з людей через це не постраждав. Хоч у минулі роки траплялося, що, підпаливши сміття чи поле, гинули ті, хто це зробив. Але загалом в Україні без таких випадків, на жаль, не обходиться. Днями чергове нещастя: на Полтавщині, спалюючи траву, згоріла жінка.

Львівщина. Сьогодні гаражі, а завтра?

Тепла бездощова погода і вітер знову роздмухали на Львівщині масштабні пожежі через навмисні підпали торішньої сухої трави. Рятувальники повідомили: лише протягом доби 1 квітня, що припадає на день сміху (іноді його називають днем дурня), вони 15 разів виїжджали на  ліквідацію таких займань.

Масштабну пожежу приборкували надзвичайники  3 квітня у с. Сокільники Пустомитівського району поблизу Львова. Через підпал сухостою полум’я перекинулося на господарські будівлі й гаражі, розташовані на межі села і міста. Вогнеборці зупинили поширення вогню і врятували від згорання 12 гаражів. Вогонь знищив суху траву на площі 1500 кв. м, три господарські дерев’яні будівлі, а також п’ять  металевих гаражів. Постраждав гараж і на сусідній території. Усього працювали 28 рятувальників та шість одиниць спецтехніки, а це не­абиякі ресурси.

ЩО РОБИТИ, АБО ПАЛІЯМ НА ЗАМІТКУ

І рятувальники, й екологи визнають, що покарання за спалювання сухої рослинності, передбачене у Кодексі України про адміністративні правопорушення (від 170 до 340 гривень), не зупиняє паліїв. Вони сподіваються, що Верховна Рада якнайшвидше проголосує за внесення змін до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків).

Проект нової редакції частини 1 статті 77-1 КУпАП передбачає штраф для громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — приблизно 3—6 тисяч гривень. Можливо, такі суми, вважають рятувальники та екологи, вже змусять любителів масштабних вогняних шоу замислитися.

Добірку підготували:
Ольга БУЛКОВСЬКА,
Василь БЕДЗІР,
Роман КИРЕЙ, 
«Урядовий кур’єр», 
Анатолій ШУМСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»