Чи має держава сприяти розвитку громадянського суспільства? У цьому переконана абсолютна більшість українців — майже 80%. Про це свідчать результати загальнонаціонального дослідження громадської думки населення України, проведеного у серпні 2019 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Опитували респондентів у 103 населених пунктах у всіх областях країни, крім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях дослідження проводили лише на підконтрольних територіях.

Знайти себе

За словами директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірини Бекешкіної, більшість громадян — 65% — позитивно оцінює те, що до Верховної Ради потрапило чимало громадських активістів. В оприлюднених результатах дослідження вказано, що 40—50% українців, залежно від регіону, переконані в потрібності громадських організацій (ГО) у їхніх містах чи селах, а 20% вважають їх непотрібними. І порівняно з травнем 2018-го на 10% поменшала кількість тих, хто бачить потребу в таких організаціях.

А чи готові громадяни самі брати участь у громадській діяльності? Дослідження вказує, що відсоток таких не дуже великий: лише 7,5 відсотка громадян відповіли, що залучені до активної громадської діяльності (у 2013-му показник був на рівні 3%). Найбільше таких у західному регіоні (13%), а найменше — у південному (2%). «Ми думали, що чисельно зросте активність в діяльності громадських організацій, волонтерів після Революції гідності, але цього не сталося. Нині громадська активізація відбувається за рахунок того, що активні стають ще активнішими, приділяють цьому більше часу», — зазначає Ірина Бекешкіна і додає, що значна частина громадян — 41% — вважають, що якби була змога спрямовувати частину своїх податків на підтримку ГО, то вони б скористалися такою нагодою.

Щодо негативних тенденцій — скорочення обсягів фінансової підтримки різних благодійних акцій. Так, протягом цього року чверть українців надавала певну благодійну або матеріальну допомогу іншим людям або ГО. Але це значно менше, ніж 2018-го (38,5%), 2017-го (41%). До речі, подібний показник — 29% — зафіксовано в 2013-му. Ще одна тривожна тенденція: раніше люди не брали участі в діяльності ГО через брак часу, а тепер кажуть, що їх просто це не цікавить. Відсоток тих, хто не займатиметься такою діяльністю, зріс із 36 до 50%.

Ці тенденції директор Фонду «Демократичні ініціативи» пояснює так: «Раніше вважали, що громадські організації можуть певним чином компенсувати недовіру до державних інституцій і те, що ці інституції недопрацьовують: тиснуть, впливають. Нині, на тлі підтримки й великих сподівань щодо новообраної влади, громадяни вважають, що ГО не відіграватимуть такої значної ролі, сподівання на яку покладали раніше». Тож перед громадським сектором стоїть завдання знайти себе, краще реалізовувати цілі, заради яких існують організації.

Як краще чути одне одного

Для аналітика Громадянської мережі Опора Олександра Клюжева оприлюднені цифри досить оптимістичні. Він переконує, що інститути громадянського суспільства пройшли досить складний шлях: були негативні кампанії проти них протягом останніх років — ідеться про грантоїдство, залучення до політично заангажованих процесів. «Громадяни це бачили, але те, що воно не позначилося негативно на цифрах, свідчить про певний запас міцності цих інститутів. А отже їхні представники досить активно комунікували із суспільством і частково нівелювали негативну хвилю. Тобто є позитивні очікування громадян», — акцентує Олександр Клюжев.

А турбує експерта в дослідженні те, що громадяни готові надавати частину своїх податків на підтримку ГО шляхом спрямування цих коштів до бюджету. Тобто люди не переконані в ефективності використання таких коштів. Олександр Клюжев зауважує, що це, можливо, наслідки негативних кампаній щодо громадських організацій, тому вони мають показувати ефективність, комунікувати з громадянами, своїми цільовими групами. Загалом аналітик Громадянської мережі Опора вважає, що потрібно об’єднувати людей для спільної реалізації проєктів: треба, щоб люди чули проблеми одне одного, комплексно бачили, що відбувається в суспільстві.

Заступницю генерального директора ВГО «Комітет виборців України» Наталію Линник насторожує те, як відповіли респонденти на запитання, чим насамперед мають займатися ГО. Йдеться про  важливість контролю над владою. Наталія Линник зауважує, що «в стратегії РФ південь теж слабка ланка України, тож на настрої на півдні треба звертати увагу». На її думку, ГО в цьому регіоні мають підвищувати свідомість громадян щодо необхідності контролю за діяльністю влади. Тішить експерта те, що, як і торік, громадяни вважають, що держава має сприяти розвитку громадянського суспільства, зокрема продовжувати формувати фонд його підтримки, який зможе надавати таким об’єднанням гранти від держави.