Коли за кількасот кілометрів від міста йде війна, є потреба подбати про заходи безпеки. Зокрема про стан бомбосховищ: чи готові вони прихистити тисячі миколаївців. Пер ші, хто нагадав місцевій владі її безпосередні обо в’язки дбати про безпеку людей, були волонтери. Громадські ак тивісти не лише порушили злободенне питання, а й першими почали його вирішувати: самостійно про ін спек ту вали більшість бомбосховищ, почали їх очищати й приводити до ладу.
Занедбаній брудні
На жаль, результати громадського інспектування невтішні. Купа непотребу, сміття, жахлива вогкість, завалені проходи, відсутність засобів захисту — такий стан більшості бомбосховищ в області та місті. Волонтери запросили до спільних обстежень представників влади, працівників житлово-комунальних підприємств.
— Під час двотижневих перевірок ми виявили, що багато укриттів не придатні для використання, — зазначила одна з відомих активісток міста Гелена Мурлян. — Нам вдалось оглянути доступні приміщення. Роками ці бомбосховища були занедбаними: засмічені вентиляційні та евакуаційні канали, очищати які добровольцям самотужки небезпечно. Потрібна допомога спецпідрозділів ДСНС, співробітників житлово-експлуатаційних контор, місцевих жителів. Утім, саме ЖЕКи неохоче допомагають нам.
Занепокоєння громади поділяє начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міськради Олександр Герасіменя. «У нас на обліку 223 захисні споруди, адреси яких розміщені на сайті Миколаївської міськради, — зазначає Олександр Анатолійович. — Половина цих споруд, згідно з нашими нормативними документами, не готова до використання. Причина в тому, що свої терміни повністю відслужило фільтрувально-вентиляційне обладнання. Річ у тім, що кожну захисну споруду, щоб у неї не проникали отруйні випари і радіоактивний пил, оснащено спеціальним обладнанням, визначений строк роботи якого минув. Але замінити ми його не можемо, бо це обладнання виробляли тільки в Росії».
Начальник управління запевняє, що за рештою параметрів бомбосховища придатні для прихистку людей: приміщення відремонтували, є вода, каналізація, світло. Щодо цього проблеми немає. Вона в іншому — кількість цих укриттів не забезпечує захист усіх жителів Миколаєва, тому міський голова розпорядився, щоб перевірили всі підвальні приміщення, які перебувають на обліку, — їх 856. Понад половину вже проінспектовано, 303 з досліджених придатні для укриття населення. У них можуть поміститися 216 тисяч людей, в захисних спорудах — 67 тисяч.
Утім, у Миколаєві близько півмільйона жителів, тож половині з них просто не буде де дітися.
І ця проблема має пояснення. З укриттів «випали» ті підвальні приміщення, які викупили, пе ре об ладнали під магазини, кафе, виробничі це хи; 48 захисних споруд тепер у власності приватизованих підприємств; 28 підприємств приватної фор ми власності відмовляються визнавати на своїх територіях наявність захисних споруд, хоча вони є, і їх можна використовувати.
Олександр Герасіменя запевнив, що на кожному будинку міста розмістять інформацію з адресою найближчого бомбосховища. А поки що не всі городяни знають, де їм сховатися у разі небезпеки. Ті ж, хто знає, вкрай незадоволені станом укриттів.
Розраховувати на себе
Згідно із затвердженими нормами, в підвальному приміщенні можна перебувати до шести годин, в захисній споруді — дві доби. Відповідно там мають бути сидіння і нари, а також освітлення (гасова лампа, свічки), бачок з питною водою мінімум на 100 літрів, туалет. У захисних спорудах передбачено на явність води, світла, каналізації, у підвалах цього немає, тож міська влада поставила завдання щодо їхнього оснащення.
Волонтери запевняють, що їм траплялися приміщення, в яких було все необхідне. Але під час нарад, що на вимогу активістів проводили в облдерж адміністрації та міськвиконкомі, Гелена Мурлян зазначала, що «нам, громадянам, у нинішніх умовах залишається розраховувати тільки на себе. Спільними зусиллями ми зможемо вирішувати невідкладні завдання, а головне — завдяки розвитку волонтерського руху впливати на органи влади різних рівнів, підвищувати якість та ефективність їхньої роботи. Це наша спільна біда, а значить — тристороння відповідальність. З одного боку, брати участь у приведенні до ладу приміщень мають громадяни, активісти, во лонтери, а з другого — утримувачі приміщень, з третього — влада. Організація ж волонтерів постійно стежитиме за станом бомбосховищ міста».
Голова Миколаївської облдержадміністрації Ва дим Меріков підтримав волонтерів і подякував їм за те, що викривають ре альний стан бомбосховищ, допомагають, прибирають, наводять лад у захисних спорудах. До речі, разом із міськими службами та волонтерами голова ОДА і сам оглянув кілька захисних споруд і переконався, що вони не готові до схову людей. Він доручив відповідним об ласним та міським службам на першому етапі привести захисні споруди у належний стан та запланувати фінансування ро біт на наступний рік.
Про те, що бомбосховища області не придатні для використання, заявила і обласна прокуратура. За результатами перевірок, із 233 захисних споруд Ми колаєва 183 не готові до використання за призначенням, 156 — не інвентаризовано, 12 — заявлено на списання. На жоден об’єкт не оформлено правовстановлюючих документів, три сховища передано в оренду приватним структурам. Ці дані внесено у подання Миколаївському міському голові. Окрім того, під час перевірки викрито кримінальні правопорушення. Так, за фактами самоправного зни щення обладнання та розгерметизації захисних споруд з подальшим використанням їх як об’єктів громадського харчування відкрито два кримінальні провадження за ст. 356 КК України (самоправство). Триває досудове слідство.
А поки органи влади й правоохоронці заповзято перевіряють, громадські активісти і небайдужі громадяни надягли рукавички, озброїлися відрами та мітлами і наводять лад в бомбосховищах. Адже ро зуміють, що потрібно бути напоготові завжди — за довго до того, як прозвучить (молитимемося, щоб її не було) тривожна сирена.
Ми в Google+