Цього тижня Верховна Рада має розглянути законопроект про забезпечення стягнення в дохід держави необгрунтованих активів або про так звану спецконфіскацію (№5142). Ухвалення цього документа дасть змогу конфіскувати кошти членів «Сім’ї» втікача Януковича. Найзначніший актив, який можуть вилучити у найближчого оточення екс-президента в Україні, — облігації та кошти від погашених ОВДП, заблоковані на рахунках вітчизняних банків. Ці гроші обсягом 15 мільярдів гривень уже враховано у верстці проекту бюджету–2017, їх мають спрямувати на фінансування оборонних і космічних програм, АПК, наповнення Фонду регіонального розвитку та підтримку об’єднання територіальних громад. Завдяки цьому закону Україна може витребувати кошти екс-чиновників, заблоковані нині за клопотанням Генпрокуратури у Швейцарії, Великій Британії, на Кіпрі, в Австрії й Ліхтенштейні. Мета закону — оперативно повертати до скарбниці кошти корупціонерів-утікачів. Утім, ще до розгляду в сесійній залі законопроекту опоненти спецконфіскації почали розповсюджувати страшилки про начебто можливість використання нового механізму для рейдерських захоплень і позбавлення активів усіх, хто не догодив владі. Про що насправді йдеться у новому законопроекті й чого там немає, розповідає заступник міністра юстиції Антон Янчук.

Завдяки новому закону Україна може витребувати кошти екс-чиновників, заблоковані нині за клопотанням Генпрокуратури у Швейцарії, Великій Британії, Кіпрі, Австрії й Ліхтенштейні. Фото з сайту firestock.com

Чому потрібен цей закон

Кошти колишніх чиновників, що правоохоронні органи кваліфікують як здобуті злочинним шляхом, досі не стягнуто в повному обсязі. Це означає, що інструменти, які нині існують — конфіскація, передбачена у кримінальному праві, й спеціальна конфіскація, — іноді не працюють. Саме тому виникла потреба у розробленні нового інструменту, який дасть змогу усунути цю прогалину законодавчого регулювання. Законопроект № 5142 передбачає процедуру стягнення необгрунтованих активів у дохід держави в цивільному процесі у позовному провадженні.

Що таке цивільна конфіскація

Закон запроваджує інститут стягнення в дохід держави необгрунтованих активів до закінчення кримінального провадження, під час якого й було виявлено такі активи. Необгрунтовані активи — це майно, законність походження якого не доведено, але підозрюваний у кримінальному провадженні корупційних злочинів фактично може ним користуватися та розпоряджатись. У світовій практиці цей механізм має назву «цивільна конфіскація». Такий механізм, скажімо, застосував латвійський суд: до бюджету Латвії було стягнуто майже 50 мільйонів євро, на які 2014 року накладено арешт на вимогу України. Прокуратура Латвії встановила, що ці кошти отримано злочинним шляхом, але особистість злочинців і належність їх до юрисдикції України доведено не було. Аналогічний механізм застосували США у справі Лазаренка.

На яке майно поширюється чинність закону

Чинність закону поширюється на майно з ознаками необгрунтованого походження. Тобто нема достатніх підстав вважати, що його придбано коштом із законних джерел і звичайним шляхом. Власник цього майна — особа, яку, по-перше, підозрюють у скоєнні корупційного злочину, а, по-друге, яка переховується від слідства. Формальним власником таких активів може бути юридична особа, але є підстави вважати, що підозрюваний де-факто може впливати на майно такої юрособи. Норми закону можна застосувати лише до обмеженого кола активів, які доволі легко трансформувати. Наприклад, це валютні цінності, гроші на рахунках, які нескладно перевести у цінні папери і навпаки. Тож властивість цих активів швидко трансформуватися з одного виду в інший наділяє зловмисників можливістю виводити їх поза межі кола зору правоохоронних органів.

Чому цей закон допоможе  повернути  виведені кошти корупціонерів

За основу взято методичні рекомендації з конструювання законодавства про стягнення необгрунтованих активів поза межами кримінального провадження, розроблені Світовим банком. Це означає, що рішення українських судів про визнання активів необгрунтованими і стягнення таких активів у дохід держави можуть виконати за межами країни. Тобто незалежно від того, де ці кошти, на рахунках яких банків і в яких юрисдикціях, якщо український суд винесе рішення на підставі зазначених норм і відповідно до передбаченої процедури, то в подальшому це рішення можуть визнати і виконати в будь-якій країні шляхом застосування інструментів міжнародної правової допомоги.

Міфи спецконфіскації

«Якщо новий закон запрацює, у кожного можна буде відібрати його майно. Норми закону можуть використовувати для рейдерських захоплень».

Усі ці міфи абсолютно безпідставні. Щоб застосовувати норми закону, по-перше, має бути відкрито кримінальне провадження, по-друге, тільки за корупційними злочинами, по-третє, тільки щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Саме в межах цього кримінального провадження мають встановити активи, що відповідають таким критеріям: високоліквідні, тільки вартістю понад 1 тисячу мінімальних заробітних плат (нині це 1,45 мільйона гривень). Після цього в кримінальному провадженні їх мають заарештувати і не абияк, а саме для забезпечення такого позову. Законопроект встановлює звужене коло суб’єктів, які можуть подати відповідний позов про стягнення активів: Генеральний прокурор України або виконувач його обов’язків, керівник спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Крім цього, про такий позов буде відомо всій країні, оскільки сайт Генеральної прокуратури відстежують усі інформагентства. У такому разі жодні сценарії будь-якого рейдерського захоплення не можливі.

PS  Учора народні депутати відмовилися включити до порядку денного засідання парламенту внесений Кабміном законопроект № 5142 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необгрунтованих активів». Як повідомив Укрінформ, тільки 156 нардепів з мінімально необхідних 226 проголосували за те, щоб розглянути законопроект про спецконфіскацію.