У ході форуму на кількох панельних дискусіях докладно проаналізовано стан вітчизняної економіки та дано рекомендації відповідно до кожної її сфери. Втілення в життя рецептів одужання, прописаних іноземними фахівцями, залежить виключно від хисту й спроможності еліти нашого суспільства, активізації громадянського суспільства

Мільярди — в АПК та інфраструктуру

КАПІТАЛОВКЛАДЕННЯ. Коли відкриється ринок землі в Україні? Які активи в агросекторі держава виставлятиме на продаж найближчим часом? Наскільки безпечно нині інвестувати у вітчизняний агросектор? Про це запитували учасники панельного обговорення, присвяченого питанню «Аграрна політика та реформи».

На цій зустрічі не було і яблуку де впасти — інвестори зберігають неабиякий інтерес до агросектору попри те, що ринок сільгоспземель поки що не відкрито і тривають бойові дії на сході держави. Підтвердив це і міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. У своїй презентації він зауважив, що Україна поступово перетворюється «з житниці Європи на повний продуктовий кошик світу», де, крім зернових, є чимало іншої харчової продукції, якої так потребує людство. Нині її купують на різних континентах.

За його словами, вітчизняний агросектор забезпечує 15% ВВП. Це при тому, що його потенціал нині недооцінено і бракує грошей на розвиток. «Лише за останні десять років аграріям вдалось у понад тричі збільшити врожайність зернових. І це — не межа. Невдовзі її можна буде збільшити ще на 30%, до 100 мільйонів тонн», — переконаний міністр.

Аби це сталось, профільне міністерство розробило Комплексну програму розвитку агропромислового комплексу до 2020 року, яка передбачає реформування за 24 напрямами. Завдяки цьому, за словами очільника відомства, в агросектор надійде не менше 8 мільярдів доларів. Зокрема у насінництво, виробництво сільгосптехніки, альтернативні види палива, енергоефективні технології.

«У нас найкращі земля, клімат і умови для експорту, — наголосив Олексій Павленко. — І нинішня влада чимало робить для полегшення і покращення ведення агробізнесу в Україні. Лише за останні 3,5 місяця скасовано 30 ліцензій, знято чимало технічних бар’єрів, ухвалено закон, що передбачає семирічний мінімальний строк оренди землі тощо. Відтак інвестиції до нас ідуть».

За останні кілька тижнів Мінагрополітики разом із американським бізнесом підготували інвестпроекти на загальну суму близько 1 мільярда доларів. За словами міністра, треба лише, щоб Ексімбанк США підтвердив фінансування. Зараз щодо цього тривають переговори зі США.

На думку посадовця, у разі успішного їх вирішення українські аграрії отримають доступ до кредитів на покупку імпортної техніки під 7—8% річних на 7—10 років. Експортне товарне кредитування також обговорюють із Канадою та Німеччиною.

Щодо приватизації, то, за словами міністра, Україна готова найближчим часом виставити на продаж 250 державних аграрних компаній. Поки що їхній список не оголошують, але серед них будуть доволі цікаві об’єкти, пообіцяв очільник міністерства інвесторам.

Що ж стосується ринку землі, то, за словами Олексія Павленка, тепер — це політичне питання. Його вирішуватимуть з урахуванням суспільної думки. «Поспішати з відміною мораторію з продажу сільгоспземель не варто», — переконаний він, адже нині ніхто не знає точний їхній обсяг, не ухвалено Закон «Про ринок сільськогосподарських земель» і маємо низьку довіру населення до земельної реформи (лише 20%).

«Для початку треба створити кадастр, вибудувати систему оцінки землі та інвестицій у неї, а тоді робити її товаром. Нині кадастр готовий лише на 15%. Щойно будуть зняті всі перепони, ринок запрацює», — спрогнозував профільний міністр. За попередніми оцінками фахівців, загальна вартість українських сільгоспземель становить понад 100 мільярдів доларів.

Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський зауважив, що вже зараз треба готувати інфраструктуру до збільшення врожаю зернових (до 100 мільйонів тонн) і закликав інвесторів робити капіталовкладення в цю сферу. Адже, маючи сприятливе географічне розташування та транзитне сполучення, є проблеми з дорогами (97% із них у поганому стані) і залізничними коліями, з нестачею і зношеністю вагонного парку, терміналів для зберігання збіжжя тощо.

На його думку, одним із шляхів вирішення питання стане відкриття внутрішніх річкових перевезень Бугом, Дунаєм, Дніпром. «Ще в радянські часи цими річковими артеріями перевозили 60 мільйонів тонн вантажу, торік — лише 5 мільйонів. Натомість вантажівки вбивають наші дороги. Тож якщо частину перевезень не транспортувати річками, матимемо великі проблеми», — резюмував він.

Держава мусить відповідати лише за державні дороги, місцеві ремонтуватимуть коштом місцевих бюджетів, вважає міністр. Новацією стане й зміна технології будівництва доріг, їх робитимуть бетонними, тобто більш витривалими. Нововведенням стануть і вимоги до допустимої ваги транспорту на деяких автошляхах, як це заведено в Європі. Залізницю теж чекають реформи. Її хочуть корпоратизувати вже до кінця серпня, аби розділити господарства і тарифи, зробити систему більш зрозумілою, ефективною і зручною.

Фінансової катастрофи не допущено

ГРОШІ. За підсумками 2015 року показник інфляції в Україні становитиме 30%. Такий прогноз на панелі конференції під назвою «Бізнес-клімат та інвестиційні можливості в Україні» зробила міністр фінансів Наталія Яресько.

За її словами, економічні складнощі у державі були обумовлені не лише відсутністю реформ, а й війною на сході країни.

«Однак ми започаткували серйозні кроки зі стабілізації фінансової ситуації. І це стало можливим саме завдяки співпраці з МВФ. Таким чином, ми змогли запобігти фінансовій катастрофі. Така програма співпраці з цією поважною структурою дасть нам змогу вже у 2016 році вийти на економічне зростання в країні», — зазначила міністр.

Наталія Яресько зауважила, що за нинішнього уряду реформи вже розпочато, і ми бачимо перші результати. Зокрема Україна проводить фіскальну реформу, підсумком якої стане значне полегшення роботи бізнесу. Як зазначила керівник головного фінансового відомства, уряд зробить усе можливе, щоб податки в Україні чесно сплачували всі — і олігархи, і пересічні громадяни.

«Попри те, що в країні було відчутно збільшено тарифи на газ, тепло та електроенергію, ми почали виплачувати субсидії тим верствам населення, які цього справді потребують», — зауважила вона.

Україна також розпочала велику реорганізацію державного управління. За словами міністра, буде звільнено до 30% неефективних державних службовців, що уможливить значне підвищення заробітної плати для їхніх висококваліфікованих колег.

Це справді правильне і справедливе рішення, яке дасть змогу кардинально змінити обличчя державного службовця, зробивши його працю ефективною, а винагороду за неї вмотивованою.

Очільник Міністерства фінансів озвучила цифру, про яку вже неодноразово говорила і вона, і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк: Україна потребує до 2018 року 40 мільярдів доларів — включно із 17 мільярдами доларів допомоги від МВФ і США.

Наталія Яресько зауважила, що її міністерство готує випуск єврооблігацій України під гарантії США на 1 мільярд доларів, розраховуючи отримати кошти від їхнього розміщення до середини травня.

У кінці своєї доповіді міністр звернулася до всіх іноземних інвесторів: не варто боятися вкладати свої гроші в українські підприємства і бізнес. Адже вона (як колишній інвестор) прекрасно знає, що можна інвестувати капітал в нашу країну і отримувати прибутки.

Найгірший період в економічному житті країни вже подолано, заявив у своєму виступі міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. «Ми маємо стабільний курс гривні до долара. Ми крокуємо шляхом дерегуляції, децентралізації, докорінної зміни судової системи та прокуратури. Уряд розробив амбітну програму реформ, яка повністю має змінити обличчя країни. Проте я хочу сказати, що ми робитимемо і робимо це не для МВФ чи якоїсь іншої фінансової інституції, а саме для людей», — зауважив він.

Високопосадовець зауважив, що економіку країни ми будуємо з урахуванням великого досвіду інших європейських держав. Очільник Мінекономрозвитку заявив, що радник міністрів Словаччини надає свої консультативні послуги з податкових питань, екс-міністр економіки Литви працює над реформами у сфері підприємництва, а представники Грузії опікуються допомогою Україні з питань судової реформи, закупок та охорони здоров’я.

Айварас Абромавичус зазначив: міністерство має наміри ініціювати акціонування (корпоратизацію) 100 найбільших державних компаній, у яких створять ради директорів, що стануть незалежними в управлінні компаніями.

Комісар європейської політики сусідства та переговорів про розширення Йоганнес Ган наголосив, що Україна має величезний економічний потенціал, проте лише вона вирішить, які галузі в першу чергу їй потрібно розвивати.

Він вірить: проблеми з несприятливим бізнес-кліматом у нашій державі буде подолано, і до нас прийдуть великі інвестори. «Адже в принципі Україні треба набагато менше грошей, аніж Греції», — заявив Йоганнес Ган під гучний сміх у залі.

Керуючий директор ЄБРР країн Східної Європи і Кавказу Франсіс Маліж зазначив, що його банк інвестує в Україну вже понад 20 років, і він задоволений результатами співпраці. «Нині ми живемо в хороший час, коли ваша держава, маючи великий та ще не здоланий потенціал свого розвитку, може отримувати гроші для розвитку енергетики, банківського сектору», — додав він. Та головне, на думку банкіра, щоб у країні створили рівні умови для життєдіяльності малого, середнього та великого бізнесів.

Інвестиційна привабливість потребує вдосконалення

СОЦПОЛІТИКА. «Я хочу привернути увагу до тих викликів і загроз, з якими нині зіштовхнулася Україна. Понад 1,25 мільйона громадян виїхали з Донецької та Луганської областей, майже 5 мільйонів людей потребують гуманітарної допомоги, — наголосив віце-прем'єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко під час свого виступу на панелі Міжнародної конференції на підтримку України «Відновлення постраждалих у конфлікті регіонів». — Це та гуманітарна загроза, яку наразі жодна країна не змогла б самостійно подолати».

Стосовно визначення плану співпраці у подоланні цієї загрози уряд співпрацює зі світовими та європейськими партнерами. Таким чином було проведено велику роботу із Світовим банком, ООН та Європейським Союзом щодо оцінки потреб відновлення Донбасу: Україна потребує 1,5 мільярда доларів. Це стосується питань інфраструктури, життєзабезпечення, соціальної складової, працевлаштування людей, які залишили свої оселі. Надалі цю оцінку переглядатимуть. І це питання пов’язане не лише з Луганською і Донецькою областями — воно стосується й інших регіонів. Приміром, до Харківської області переїхало 140 тисяч вимушених переселенців, Дніпропетровська область прихистила понад 80 тисяч таких осіб, Запорізька — 65 тисяч.

«Люди нині фактично залишились без грошей. Аби вирішити ці болючі питання, Україна уклала фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком на 200 мільйонів євро, а також угоду з німецькою кредитною установою KfW про надання 500 мільйонів євро, які спрямують на подолання наслідків подій на сході України. Однак цих коштів буде недостатньо для розв’язання всіх існуючих проблем», — наголосив Геннадій Зубко.

Під час свого виступу міністр соціальної політики Павло Розенко зазначив, що за останні місяці зроблено кардинальні кроки у реформуванні соціальної сфери, які не робили десятиліттями.

Нині українська влада намагається реагувати на складні виклики і йти шляхом реформ. Системне розв’язання соціальних проблем наших громадян безпосередньо залежить від темпів і якості проведення реформ у нашій державі.

«Разом із запровадженою реформою енергетичного сектору ми модернізували систему надання субсидій, — сказав Павло Розенко. — Завдяки цьому неминуче підвищення тарифів на енергоносії не зачепить найбідніші категорії наших громадян. Також розпочато реформу системи надання пільг: для чиновників скасовано пільги, які залишилися з часів СРСР. Тож в Україні більше не буде розподілу: привілейовані касти і звичайні громадяни. Відтепер пільги і соціальні допомоги надаватимуть виключно з урахуванням рівня доходів людини — адресно: тим, хто їх справді потребує, з різних причин не може працювати чи має дуже низькі доходи».

Ще один важливий напрям реформ — легалізація ринку праці й лібералізація трудового законодавства. Ухвалення нового Трудового кодексу, який зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді, сприятиме виконанню цих завдань.

«Робота української влади була б неефективною без допомоги світового співтовариства, — наголосив Павло Розенко. — У реформуванні пенсійної системи ми плідно співпрацюємо з USAID (агентство США з міжнародного розвитку). За допомогою Світового банку модернізуємо систему надання соціальної допомоги, підвищуємо її ефективність. З урядом ФРН і Кредитною установою для відбудови (KfW) співпрацюємо щодо підвищення якості надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам».

Тож українська влада на ділі доводить, що не лише просить допомогу, але й проводить реальні реформи задля майбутнього країни.

З 1 мільйона 240 тисяч пенсіонерів, які були зареєстровані на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, понад 900 тисяч отримують пенсію в повному обсязі на території, підконтрольній українській владі.

Уряд робить усе можливе, щоб тимчасово переміщені особи могли отримати абсолютно всі належні їм соціальні виплати на підконтрольній Україні території.

Віце-президент світового конгресу українців Павло Грод зазначив, що в цей непростий, але переломний для України час дуже важливо відчути плече друга, який прийшов на допомогу. Адже Україна потребує підтримки в усіх сферах: політичній, матеріально-технічній, військовій, гуманітарній тощо.

Геннадій Зубко подякував учасникам конференції за підтримку і наголосив, що не можна зупинити воєнну агресію без реформ в Україні. Саме реформи є свідченням того, що наша країна — європейська держава, яка є привабливою інвестиційною зоною.

Насамкінець учасники конференції зауважили, що світовому співтовариству потрібно згуртуватись, аби подолати нинішні проблеми, більшість із яких створив штучно наш агресивний сусід.

Потенціал енергоефективності: від імпорту до експорту

ПОЗИЦІЯ. Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин під час панельної дискусії в межах міжнародної конференції поінформував про перебіг реформ в енергетичній сфері. У цьому контексті він відзначив важливість ухвалення Закону України «Про ринок природного газу» й підготовку законопроектів про ринок електроенергії та національного регулятора.

Профільний міністр наголосив, що триває робота над підготовкою концепції реструктуризації НАК «Нафтогаз України» та плану реформування нафтогазового комплексу.

Високопосадовець додав, що опрацьовують і зміни до Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» відповідно до вимог Третього енергетичного пакету, а також готують програму реформування вугільної галузі. На думку міністра, наша держава зацікавлена у залученні експертної та інвестиційної підтримки у процесі реформування енергетичної галузі.

Крім того, урядовець зазначив, що створення нових взаємовідносин на енергетичному ринку шляхом реформування відповідно до європейських стандартів дасть можливість отримати конкурентоспроможний, прозорий, доступний ринок енергетичних ресурсів.

Під час панелі обговорили напрями взаємовигідного співробітництва в енергетичній сфері у межах спільного розвитку енергетичного простору. У цьому контексті підкреслювалося, що ця робота сприятиме системному збору та узагальненню даних, необхідних для формування енергетичного балансу держави.

Володимир Демчишин зауважив, що до початку опалювального сезону в українських підземних сховищах має бути близько 19 мільярдів кубометрів газу.

«Ми вже почали заповнювати наші сховища блакитним паливом. Протягом останніх двох тижнів закачали понад 600 мільйонів кубометрів — готуємося до наступного опалювального сезону. Робота триває дуже вдало», — зазначив він.

За словами посадовця, Україна планує відкрити доступ до своїх газових сховищ для міжнародних трейдерів, що може розв’язати проблему з фінансуванням закачування природного газу для опалювального сезону 2015—2016 років.

«Це може допомогти знайти фінансування», — сказав він, додавши, що тривають також переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) про надання кредитів на закупівлю газу. «Є прогрес із ЄБРР і МФК, водночас ми розглядаємо й інші можливості», — зазначив урядовець.

Віце-президент Європейської комісії (ЄК) з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович заявив, що Україна може перетворитися з імпортера на експортера. «Україна має величезний потенціал у галузі енергоефективності. За нашими підрахунками, якщо ваша держава підніме її рівень до середньоєвропейського, то зможе зекономити стільки газу, скільки Іспанія споживає за рік. Його можна буде експортувати», — сказав він.

Віце-президент ЄК також висловив переконання, що Україна має шанси стати головним енергетичним хабом саме завдяки своїм підземним газосховищам.

Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв поінформував присутніх про плани компанії щодо виходу на німецький газовий ринок, розширення реверсних поставок зі Словаччини та відкриття нового маршруту з європейського напрямку — з Румунії.

Міжнародні інвестори, які приїхали до Києва, були зацікавлені у приватизації українських енергетичних активів. Як зазначив Володимир Демчишин, з багатьма учасниками зібрання вели відверті розмови, і інвестори дуже позитивно ставляться до можливості взяти участь у приватизації українських активів.

За його словами, інвесторів передусім цікавить Центренерго. Водночас міністр уточнив, що серед іноземних компаній, які виявляють неабиякий інтерес до українських активів, є Shell і Chevron.

Ішлося на панельній дискусії і про перспективи. Так, до 2020 року Україна може збільшити видобуток традиційного газу на 27—29 мільярдів кубометрів. За даними «Нафтогазу», в 2014 році власний видобуток газу в Україні становив 20,5 мільярда кубометрів, разом із потужностями самої компанії і незалежних виробників.

Загалом учасники панелі виявили велике зацікавлення щодо інвестування в енергетичну галузь України, але вони хочуть розуміти прозорі, законні правила гри на цьому ринку, а також державні гарантії. І справді бути впевненими, що їх не обманять.

Матеріали підготували Олег ГРОМОВ, Галина ІЩЕНКО,Ірина ПОЛІЩУК, Віталій ЧЕПІЖКО, «Урядовий кур’єр»