За першої можливості у населених пунктах, які постраждали внаслідок вибухів на військових складах біля Калинівки 26 вересня, люди і влада перейнялися тим, щоб до початку дощів і настання холодів залатати дахи, відновити вибиті вікна і засклити їх у житлових будинках та в соціальних закладах. Багато підприємств і компаній відгукнулися на прохання та надали допомогу — хто матеріалами, хто безкоштовною працею. Ось лише хотілося, щоб нас згуртовувала не біда, а передбачувані гарні справи.
«Урядовий кур’єр» побував у селі Павлівка, одному з найбільш постраждалих в цьому районі внаслідок вибухів на складах. Колись воно було гарне, а як тепер?
Тут жив прадід
Дахи павлівських хат дивляться у небо латками свіжого шиферу. Село велике — 1538 дворів. Ушкоджено 1142 будинки. На частині замінили кілька листків шиферу, а на деяких — повністю однин бік покрівлі. У цьому списку хата Григорія Ковальчука окремо. Вранці 27 вересня у неї влучив реактивний снаряд, що спричинило пожежу. Вона вигоріла зсередини і не придатна для життя.
Григорієві Гнатовичу 76 років. Він запрошує до залишків будівлі. Сучасні вхідні двері з металу деформувало, однак вони тримаються на завісах. Та всередині будинку чорно: вікна, двері, дах — усе згоріло.
«Тут жив прадід, дід, мій батько та я, — розповідає Григорій Ковальчук. — Хату закінчив будувати у 1970-х роках. Добра вона була — 9 на 14 метрів. У мене 40 років трудового стажу, в дружини 30, ми прожили разом 45 років і копійку до копійки складали, щоб у хаті було все як у людей. 45 років збирали, а за годину—дві нічого не залишилося. Коли почало бахкати, я не хотів виїжджати. Син зателефонував і сказав, щоб тікали. Брат і дружина мене за руки витягли і впхнули в машину. Ми поїхали о 22-й годині, а наступного дня о 7-й хата згоріла. Усе згоріло — документи, гроші… Тоді не стало світла, був галас, і забули їх узяти».
Коли повернулися і побачили згарище, то три дні подружжя жило у знайомих. А потім перебралися до брата, який мешкає по сусідству. Дід розповідає, що глава уряду Володимир Гройсман, перебуваючи в області, особисто пообіцяв вирішити їхнє питання. Щоб звести новий дім, потрібен час, а діло йде до морозів. Тому пенсіонери погодилися, що державним коштом їм придбають в селі хату, яку підшукала сільрада.
«Кабінет Міністрів дозволив купити вам будинок, подібний за площею і середньозваженою ринковою ціною. Продавець уступила кілька тисяч, тож матимете новий дім. Ми вам вже замовили меблі, телевізор, холодильник, пральну машину, праску, постіль тощо, які буде придбано коштом спонсорів», — повідомив Григорія Гнатовича голова Калинівської районної ради Василь Поліщук.
Майстри вставляють вікна
Зі слів сільського голови Віктора Кособуцького, приблизно два місяці тому спільно з СБУ було проведено заходи з цивільної оборони. У кожний двір під підпис роздали пам’ятку, як діяти в разі надзвичайної ситуації. Тож коли залунали вибухи і земля затремтіла, люди оперативно почали виїжджати із села колонами на власному транспорті.
Потім приїхали автобуси. Коли ж снаряди полетіли на городи, автобуси могли стати випадковою мішенню, тому тих, хто ще залишався, сільський голова, дільничний інспектор міліції та ще кілька селян легковиками підвозили до автобусів. Дехто не захотів залишати домівки. А дехто з тих, що виїхав, наступного дня в полудень повернувся, бо треба було годувати худобу. До речі, за час відсутності мешканців в селі не зафіксовано жодного випадку мародерства, що свідчить про добру роботу поліції й Національної гвардії.
72-річний Юрій Рижук не пристав на евакуацію, а з городу дивився, як вибухає. Я поцікавився у нього, чи не страшно було. «Я в шахті у Воркуті, коли якось засипало, дві з половиною доби сидів під землею», — сказав він. А його дружина згодилася на евакуацію: її забрав сільський голова. Їхній дім постраждав. Допомогли добрі люди.
За словами Надії Рижук, четверо волонтерів прийшли зі своїм склом і швидко та якісно вставили шибки на веранді. Вікна ж у хаті, що не витримали вибухової хвилі, замінять на нові. Майстер уже заміряв розміри, виготовить скло і вставить. Шиферу на будинку побило із вісім листів. Його позичили в людей, а молодий сусід відновив дах.
Віктор Кособуцький запевнив пенсіонерів, що шифер їм повернуть. «Спочатку доставляли туди, де зовсім дахи зруйновано. А тут тільки 8 листків замінили. Багато людей підходять, щоб повернули будматеріали, які використали на ремонт. Ми фіксуємо це в актах», — зазначив він.
Справді, боячись, що піде дощ і намокне стеля, люди ставили старий шифер і навіть з половинок латали покрівлі. Потім замінили на новий.
Найбільше у Павлівці постраждали вулиці, найближчі до арсеналу. Хоч у місцевості снарядів впало чимало (їх піротехніки потім визбирали), саме вибухова хвиля зривала покрівлі, вибивала скло. За початковими актами село потребувало майже 15 тисяч листів шиферу, було пошкоджено 4 тисячі вікон. На допомогу прийшли підприємства, волонтери, спонсори, релігійні організації.
Понад 1000 листів шиферу отримали від Житомирської області. Відгукнулися земляки. Наприклад, районна газета розповіла, що Сергій Вдовиченко, який народився і виріс у Павлівці, а тепер живе в Чернівецькій області, разом з друзями і колегами придбав 500 листів шиферу. А його брат з товаришем розвезли шифер по дворах і безкоштовно передали пенсіонерам, хворим, інвалідам і багатодітним сім’ям. Завдяки цьому 32 родини павлівчан вчасно перекрили будівлі.
Загалом 3 тисячі листів шиферу надійшло сюди благодійною допомогою. Решту взяли під гарантійні листи сільської та районної рад. Люди купували й самі. Ремонтувати пошкоджене житло допомогли будівельні бригади з інших населених пунктів району, вінницького олієжиркомбінату, волонтери проекту «Будуймо Україну разом». Станом на 6 жовтня майже всі дахи було відремонтовано.
Чимало людей за власні гроші купували і ставили вікна. Потім цим зайнялися підрядні організації, які погодилися власним коштом їх виготовити і встановити. За актами виконаних робіт з ними розрахуються державним коштом. Сільська рада переймається і тим, щоб підрядні будівельні організації виконали внутрішні роботи у найбільш пошкоджених будинках. Наприклад, майже в 10 порушено крокви, а тут треба бути спеціалістом.
За словами Віктора Кособуцького, компенсаційні виплати людям ще здійснюють, але кошти на рахунках вже є. Тож акти обстеження, дефектні акти, кошторис, акти виконаних робіт тощо по вулицях (так буде швидше) відправлятимуть до Києва на погодження, і коли документи повернуться, людям компенсують витрати.
Хитрих присоромлюють
Допомога Павлівці ще надходить. Зокрема, під час мого відрядження завітали в село представники вінницького бізнес-клубу, яким сільський голова дав список 10 найменш забезпечених людей і родин села. «Ми побували за вказаними адресами. Там неабиякий обсяг роботи. Дві глиняні хати розійшлися по швах. Допомагатимемо», — запевнив представник організації Андрій Філінов.
На жаль, дехто з жителів прагне взяти зайве. «Коли починають замінювати пошкоджений шифер, то можуть виявити ще кілька непридатних листків. Але є й такі, хто взяв більше від потреби. Створено комісію з волонтерів, фахівця-будівельника та дільничного інспектора поліції, які з’ясовують ситуацію. Трапляється, що за результатами перевірки частину шиферу в людей забрали. Про це треба відверто говорити», — зазначив Віктор Кособуцький.
За словами координатора волонтерів в селі Ярослава Пашкевича, коли волонтери з міста Хмільника привезли шифер і будматеріал для стелі учасникам АТО, їм зателефонували, що треба допомогти малозабезпеченій бабусі, в якої посипалася стеля. Приїхали і побачили, що в тій хаті просто роблять плановий ремонт.
«Сьогодні ми вилучили з одного двору 20 зайвих листів шиферу. На мене вже один скаржився в СБУ. В нього під черепицею був будинок і хлів. Трохи посипалася черепиця на хліві, її можна було взяти з будинку. Але він хоче 70 листів шиферу на хлів, а будинок йому вже перекрили», — розповів волонтер.
Що на це сказати? Та одне: правильно роблять у сільраді, що розмір допомоги записують.
Багатий на друзів район
Постраждали в селі також соціальні об’єкти: дитсадок, школа, амбулаторія, будинок культури й приміщення сільської ради. У них, як зазначив сільський голова, відновлювальні роботи проводять коштом держави через управління капітального будівництва облдержадміністрації. Школу в селі дуже любили — двоповерхова, з утепленим фасадом та енергоощадними вікнами. Людям було боляче бачити, що в ній пошкоджено 53 металопластикові вікна, 600 квадратних метрів стелі тощо. Над ремонтом освітнього закладу добре попрацювали будівельники, а вчителі, батьки й учні прибрали класи від сміття і пилюки. З 9 жовтня в школі відновили навчання.
За словами голови Калинівської районної ради Василя Поліщука, найбільше в районі постраждали Павлівка і частини сіл Калинівка і Сальник. Через надзвичайну ситуацію люди згуртувалися і працюють організовано. Прийшли на допомогу друзі й колеги. Наприклад, відразу надав будматеріали член президії ВГО «ЕАУ» Олександр Нікіторович. У перші дні надійшов шифер від благодійників. Крім того, під гарантійний лист районної ради понад 10 тисяч листів відпустила торговельна мережа «Епіцентр» (зменшивши ціну), 1000 реалізувало підприємство «Руслана». Долучилося й підприємство «Облпаливо». Надали допомогу з Житомирської області. Так потребу в шифері закрили.
Багато безкоштовно допомогли будівельні бригади з місцевих господарств. Керівник господарства із села Черепашинці Іван Боримський за першої можливості відправив у Павлівку дві бригади з будівельними матеріалами. Загалом у селі працювало майже 40 бригад, які передовсім допомагали людям похилого віку та самотнім.
А дві бригади концерну «Поділля», який очолює Тимофій Гіренко, взялися за ремонт районної лікарні. 29 вересня райлікарня почала приймати пацієнтів. У ній уже народилося четверо малят. Закінчується ремонт приміщення дитячої музичної школи, де вибухова хвиля пошкодила шифер та 870 квадратних метрів стелі.
«У районі постраждало майже півтори тисячі будинків, соціальні заклади і підприємства. Завдяки підтримці нам вдалося багато зробити, і район повертається до звичного життя. Ще є робота, і щоранку в райцентрі за участі перших керівників облдержадміністрації проводять засідання обласного штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, де всі питання розглядають ретельно», — зазначив голова Калинівської районної ради Василь Поліщук.
Ми в Google+