Робота над імплементацією Угоди про асоціацію — головного механізму співпраці між Україною та ЄС ось уже п’ять років триває не лише на рівні виконавчої, законодавчої та місцевої влади. Одну із провідних ролей у цьому процесі відіграє експертне середовище й громадянське суспільство. На цьому наголошували учасники чергового засідання Платформи громадянського суспільства Україна — ЄС (ПГС), яке відбулося у форматі відеоконференції.

Створення ПГС, яка офіційно розпочала діяльність 2014 року, було передбачено в Угоді про асоціацію. Платформа складається із представників громадянського суспільства України і членів Європейського економічного й соціального комітету. ПГС функціонує як один із чотирьох органів Асоціації разом із Радою асоціації, Комітетом асоціації та Парламентським комітетом асоціації. І якщо перші три представляють уряд і парламент, то ПГС — формат для участі громадянського суспільства у процесі імплементації Угоди про асоціацію. Платформа громадянського суспільства може надавати рекомендації Раді асоціації. До її складу входять представники громадських об’єднань і профспілок. Головування в ПГС здійснюють на ротаційній основі, а засідання  проводять з регулярністю, яку її керівництво визначає самостійно.

Темп реформ уповільнився

Попри обмеження, спричинені пандемією, Київ і Брюссель не послабляють уваги до виконання Угоди про асоціацію, заявив під час засідання Посол ЄС в Україні Матті Маасікас. Він нагадав, що на початку грудня Єврокомісія оприлюднила оціночний звіт про перебіг реформ у нашій країні.

«Я заохочую всіх, хто посилатиметься у виступах на цей звіт, наголошувати, що попри пандемію і виклики, які становлять для України дії Росії, Київ продовжує поступ реформ, хоч, можливо, не так швидко, які досі», — сказав Матті Маасікас. 

Звіт Єврокомісії засвідчив хороші результати перетворень у банківському й цифровому секторах, на ринку землі. 

«Однак є деякі напрями, що потребують посиленої уваги, оскільки реформи в них ще не досягли точки неповернення», — наголосив посол. 

Завдяки Угоді про асоціацію ЄС став для України одним із головних торговельних партнерів. Його частка в українському експорті становить майже 40%. Проте за словами голови відділу «Східного партнерства» Європейської служби зовнішньої діяльності Річарда Тібельса, Київ і Брюссель розуміють, що Угода про асоціацію потребує певних коректив.

«Уже думаємо, що далі робити, щоб успішно досягати цілей Угоди про асоціацію. Необхідно зрозуміти, чи відповідають наші реальні досягнення запланованим і які практичні кроки слід здійснити, щоб поліпшити імплементацію», — сказав чиновник. Він наголосив: посадовці ЄС мають постійно пам’ятати, що на території України триває ініційований Росією воєнний конфлікт, «тому всі наші подальші дії мають враховувати цей контекст». 

Посол України при ЄС Микола Точицький вважає перегляд Угоди про асоціацію завданням номер один на порядку денному євроінтеграції. 

«Після нашої п’ятирічної співпраці ми змогли ефективно оцінити, які з положень угоди можна переглянути, які стосуються двосторонньої торгівлі», — зазначив дипломат. За його словами, серед додатків угоди, які потребують перегляду, ті, де йдеться про лібералізацію торгівлі й зниження тарифних бар’єрів. 

Щоб збудувати демократичну державу

Європейські чиновники та українські політики неодноразово наголошували, що цінність двосторонніх майданчиків, подібних до ПГС, полягає в тому, що сторони мають змогу відверто спілкуватися одна з одною, не лише відзначаючи спільні здобутки чи досягнення, а й відкрито обговорювати проблемні моменти партнерства. Тож і під час нинішнього засідання його учасники говорили, що найбільше непокоїть їх у відносинах Україна — ЄС: реформу судової системи й боротьбу з корупцією. 

Судова реформа викликає чи не найбільше нарікань у західних експертів і політиків. Вони вважають, що скандальне рішення КСУ, яким було визнано неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства, великою мірою стало наслідком того, що протягом останніх п’яти років Київ несумлінно працював над системними змінами судочинства. 

За словами Річарда Тібельса, доки в Україні не буде встановлено верховенства права й налагоджено роботу антикорупційних органів, «жодні здобутки реформ не можна вважати незворотними. Необхідно терміново врегулювати ситуацію, яка склалася після рішення КСУ. Президент і Верховна Рада зобов’язані приділити належну увагу цій проблемі»

Чиновник зауважив, що закон про відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, який нещодавно ухвалила Верховна Рада, — «правильний крок у потрібному напрямі». Він висловив сподівання, що «всі зацікавлені сторони в Україні візьмуть до уваги висновок Венеційської комісії про посилення антикорупційної інфраструктури, яка досі була історією українського успіху».

Про необхідність проведення судової реформи говорив заступник голови групи підтримки України в Єврокомісії Георг Зіглер. Він наголосив на необхідності сформувати за новими вимогами Вищу кваліфікаційну комісію суддів — орган, що відповідає за конкурси на суддівські посади, який було розпущено торік у листопаді. 

«Це надзвичайно важливий орган, і ситуація з КСУ показує, що без його формування реформи інших судових інстанцій буде заблоковано», — наголосив Георг Зіглер. 

Рішення КСУ про антикорупційне законодавство спричинило бурхливу хвилю критики серед євродепутатів і західних політиків. За словами Миколи Точицького, воно всерйоз підкосило імідж України у двосторонній співпраці з ЄС. 

«Без здійснення судової реформи жодну з тих реформ, про прогрес яких ми сьогодні говорили, не може бути завершено», — вважає дипломат. На його думку, висновок Венеційської комісії про конституційну ситуацію, спричинену рішенням КСУ, був оперативним і грамотним.

«Маємо зупинитися, зробити чіткий аналіз ситуації та довести до досконалості наше законодавство в частині електронного декларування. Бо це необхідно, щоб ми збудували демократичну, а не олігархічну державу», — констатував Микола Точицький.