Ресурси, які забезпечує децентралізація, а також прямі й цільові державні субвенції — це кошти, які треба спрямовувати передусім на виплати зарплат бюджетникам, розбудову соціальної та місцевої інфраструктури, а не на «фонтани і туєчки». Вони, звичайно, також потрібні, але це не першочергові статті видатків. Таке переконання висловив в ефірі одного з телеканалів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Колеги! Платіть зарплати — ми для цього вам надали гроші, — сказав Володимир Гройсман, звертаючись до керівників місцевих органів влади. — Дивлюся інколи на фонтани — кошти є, на дерева — є, а на зарплати немає? Як це так? Приміром, дороги. Наступного року ми спрямовуємо на цю сферу 56 мільярдів гривень. Із них 17,7 мільярда — на місцеві. Це колосальний ресурс. Це говорю як колишній міський голова».

У сприятливих умовах сьогодення мати в користуванні ті інструменти розвитку територій, які надано завдяки децентралізації, і при цьому зберігати чи навіть накопичувати будь-які заборгованості неприпустимо. «Деякі хитруни кажуть: ідіть до уряду в надії, що ми заберемо кошти від пенсіонерів, лікарів, учителів і розв’яжемо проблему. Ні, так не буде. Якщо деякі місцеві керівники думатимуть, що можна не розуміти людей і не поважати їх, то невідкладно буде подання Президенту України від Кабміну, і Президент, я впевнений, звільнятиме таких керівників із посад».

Проект держбюджету: реальні доходи й реальні видатки

Запропонований урядом проект державного бюджету на 2019 рік — це реальні доходи, видатки й реальне продовження тих програм підтримки соціального сектору та промисловості, які вже започатковано. «Бюджет — це реальні доходи, видатки, зарплати і реальні проекти. Ми запровадили системність програм, які започаткували нещодавно. Ідеться про підтримку війська і дороги. З березня відбуватиметься системне підвищення пенсій, — запевнив Володимир Гройсман. — Важкі завдання не вирішуються миттєво. Потрібно продовжити всі програми, які ми закладали як основу розбудови країни».

Важким тягарем над кожним громадянином висять колишні борги. «Нам лише наступного року слід повернути 15 мільярдів доларів, які було взято з 2005-го по 2013 рік», — нагадав Прем’єр. Крім того, упродовж найближчих п’яти років країна має погасити 33 мільярди доларів боргів перед зовнішніми кредиторами, повідомляє Укрінформ. А щороку з держбюджету спрямовують близько 5 мільярдів доларів на обслуговування зовнішніх боргів.

Реформа системи охорони здоров’я дасть змогу зрушити з місця ситуацію в галузі, і її реальні результати відчуватимуться рік у рік. «МОЗ зазвичай було міністерством закупівель. Надавали мільярди на ліки — ні ліків, ні мільярдів. Чому? Тема непопулярна, складна, багато різних інтересів, які переплітаються. Але ми ситуацію з місця зрушили. І якщо зараз робити те, що визначили як пріоритет, то щороку ситуація змінюватиметься на краще», — переконаний Володимир Гройсман.

Уже змінюється принцип фінансування роботи лікаря первинної ланки. Другий рік працює програма «Доступні ліки», за якою виписано близько 25 мільйонів рецептів. Добудовують лікарні, серед яких республіканський центр «Охматдит» та мережа регіональних кардіоцентрів, де рятують життя хворим на серцеві недуги.

«Наступного року маємо забезпечити новий стандарт екстреної медицини. Нові машини, нові знання фахівців. Спрямували мільярд гривень. Будемо пілотувати 5—6 регіонів. Так само з 1 липня 2019 року, якщо прийшли до лікаря і отримали направлення на обстеження — рентген чи аналізи, вони будуть безкоштовними», — цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну слова Прем’єра.

Менеджмент і грамотне управління

Уряд домігся збільшення прибутку ТОП-100 державних підприємств у кілька разів. «У 2017 році ми мали 44 мільярди гривень прибутку, а це на третину більше, ніж 2016-го та у 2,2 раза більше, ніж 2015-го. І це, до речі, п’ята частина оборонного бюджету країни», — навів дані про успішність проведених змін Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко. Порівняно з 2014 роком сума прибутку по ТОП-100 держпідприємств 2017-го зросла в 3,6 раза.

«Коли ми тільки почали інвентаризувати державні підприємства, а їх в Україні понад 3,5 тисячі, половина з тих, які були великими експортерами, виробляли продукцію, працювали у видобувній промисловості, виявилися або банкрутами, або мали сумнівні борги, або нечистих на руку керівників і в підсумку, на папері, вони були всі збиткові. Тому питання реформи державного управління, професійного менеджменту, прозорих стандартів управління державними підприємствами ключове і постійно перебуває на контролі уряду», — наголосив посадовець.

А запроваджені принципи продажу об’єктів з переліку малої приватизації, за допомогою прозорих аукціонів, дали змогу в десятки разів збільшити ціну продажу порівняно зі стартовою. «Ми завжди чули, що не можемо на місцях знайти ефективного власника. Чому? Тому що чиновник у районі чи місті здавав цей об’єкт або своєму сусідові, або сам призначав керівників. Але за статистикою, ми тільки місяць як започаткували прозорі аукціони малої приватизації, коли чиновник не має до цього жодного стосунку. Наприклад, один з об’єктів виставлявся за 35 тисяч гривень, а ми продали його за 1,123 мільйона», — додав Олександр Саєнко.

До продажу запропоновано 1057 об’єктів малої приватизації. Успішно проведено понад 100 аукціонів та отримано 173 мільйони гривень до державного бюджету.