Після анексії Криму Росією та військового вторгнення, а згодом і окупації частин Донецької й Луганської областей російською армією на карті Європи з’явилися два нові територіальні конфлікти. Для припинення війни на Донбасі й повернення під контроль українського уряду територій ОРДЛО було розпочато мінський процес і переговори у нормандському форматі. Їх учасницею є Росія, яка, хоч офіційно не вважає себе стороною конфлікту, опосередковано визнає, що має прямий вплив на маріонеткову владу псевдореспублік.

А ось із Кримом, який РФ окупувала і оголосила своєю територією, що на ній чинні російські закони й російська влада, все виявилося набагато складніше. Пригадую, як 2015 року один із топчиновників Ради Європи, з яким ми обговорювали ситуацію в Україні, сказав: «Ситуація з поверненням Криму дуже складна. Тож забудьте про Крим, вважайте, що його більше немає. Так буде легше».

Фото Укрінформу

Інструмент для повернення Криму

Протягом усіх цих років попри те, що більшість країн не визнала російської анексії українського півострова, а США та ЄС ввели економічні антиросійські санкції через Крим, брак консолідованих зусиль і спільної стратегії з деокупації відчувався дуже істотно. І у вересні під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН Президент України Володимир Зеленський оголосив про створення міжнародної Кримської платформи. За його словами, метою діяльності цього майданчика мають стати захист прав кримчан та деокупація півострова. Цього тижня, виголошуючи послання до Верховної Ради, Володимир Зеленський повідомив депутатів, що вже мав змогу предметно обговорити цю ініціативу із представниками Євросоюзу, Великої Британії, Канади, Туреччини та іншими партнерами. «Багато з них готові приєднатися і брати в ній активну участь», — заявив Президент.

Активну участь із просування ідеї Кримської платформи бере перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка під час закордонних візитів розповідає міжнародним партнерам про майданчик і запрошує їх до участі.

«Кримська платформа — це система заходів, яка систематизує те, що вже зроблено, й ініціює додаткові інструменти для повернення Криму. У межах її роботи плануємо провести Кримський саміт. Ключове завдання — синергія зусиль України й міжнародної спільноти для наближення дня деокупації півострова, — пояснила Еміне Джапарова, виступаючи на міжнародній онлайн-конференції «Форум-2000». Вона наголосила: — Українська сторона вирішила, що Росію буде запрошено до участі у цих заходах у межах Кримської платформи. Проте беручи до уваги нецивілізовану поведінку Російської Федерації, ми не очікуємо, що вона прийме це запрошення».

Росія участі не братиме

Категоричне небажання Кремля обговорювати питання Криму — серйозна перепона на шляху будь-яких дипломатичних зусиль. Це у неофіційних розмовах з «УК» не раз підтверджували дипломати ЄС та члени ПАРЄ.

«Ми намагаємося вести з росіянами діалог про Крим зокрема, проте всі наші спроби натикаються на камінну стіну небажання навіть розмовляти про Крим», — сказав член литовської делегації у ПАРЄ.

Ініціативу України щодо міжнародної Кримської платформи Кремль коментує приблизно у такому самому руслі.

«Проблеми Криму не існує й не може існувати в межах відносин Росії з будь-якими країнами», — заявив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков. Проте міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вже не раз нагадував Москві, що питання Криму закрито виключно для свідомості «жителів Кремля».

«Для решти ж світу і для самих росіян, не обтяжених пропагандистськими штампами, питання Криму залишається відкритим, доки він не повернеться до складу України», — наголосив український дипломат.

Щодо офіційної реакції міжнародних партнерів, то, як заявив Володимир Зеленський, Євросоюз готовий підтримати діяльність Кримської платформи. Про це йшлося під час його переговорів у межах саміту Україна — ЄС, який відбувся на початку жовтня у Брюсселі.

«Ми докладно обговорили регулярні порушення прав людини в Криму та залучення Євросоюзу до захисту кримчан, що страждають від тимчасової окупації й політичних переслідувань. Я радий, що Європейський Союз принципово готовий долучитися до нашої ініціативи щодо формату «Кримська платформа», — сказав Володимир Зеленський.

Під час неформального спілкування з європейським дипломатом, який займається українським питанням у Єврокомісії, «УК» отримав підтвердження цих слів.

«Проте в Єврокомісії і Європейській службі зовнішньої діяльності хочуть почути від української сторони більше конкретики про цю ініціативу, як вона функціонуватиме», — сказав співрозмовник.

Що на порядку денному

Після концептуального представлення Кримської платформи мають бути втілені конкретні кроки з її запровадження, оголошено про наповнення її заходами, зустрічами, дискусіями. Про це у коментарі «УК» розповів старший аналітик групи Geostrategy Володимир Денисюк.

«Володимир Зеленський та його команда від початку приходу до влади назвали одним із пріоритетів створення дискусійного майданчика щодо Криму, тож Кримська платформа — це виконання виборчих обіцянок чинного Президента», — вважає експерт.

Перша реакція міжнародних партнерів позитивна. Тепер Київ має розпочати дієві кроки. На думку Володимира Денисюка, хорошим майданчиком для обговорення кримського питання на найвищому політичному міжнародному рівні може бути, наприклад, засідання Генеральної Асамблеї ООН, яке відкривається традиційно наприкінці вересня у Нью-Йорку.

«Це може стати унікальним шансом, щоб зібрати лідерів усіх держав на Кримську платформу», — зауважує аналітик.

Проте, за його словами, Кримська платформа «навряд чи передбачатиме ухвалення міжнародних документів, які дадуть змогу деокупувати Крим і звільнити його. Але, вочевидь, офіційний Київ такої мети і не ставить, бо для України важливо, щоб через цю ініціативу кримське питання постійно перебувало на порядку денному світової політики», — сказав Володимир Денисюк.

Скептично шанси на успіх з деокупації Кримського півострова оцінює старший науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин Густав Грессель.

«Росія абсолютно не готова до діалогу — ані напряму з Україною, ані за посередництва міжнародних партнерів. І доки Путін при владі й живий, у цьому, ймовірно, навряд чи щось зміниться. Адже це його єдина територіальна перемога і велика успішна війна, тож спекулювати про те, що він хоч на міліметр поступиться в цьому питанні, немає особливого сенсу», — сказав експерт у коментарі DW.

На його думку, Кримська платформа могла б стати хорошою базою для подальшої послідовної реалізації політики невизнання анексії Криму Росією. Серед питань, якими вона могла б займатися, мають бути актуалізація та поновлення списків осіб, установ та компаній, які потрапили під західні санкції у зв’язку з анексією Криму. Ідеться про «нових представників офіційних органів, які беруть участь у державному управлінні там, або фірми, що беруть участь в економічних операціях чи відбудові Криму, банки, які це уможливлюють. Або ж складання списків російських культурних інституцій, музеїв, вторинних державних органів, які беруть участь у викраденні творів мистецтва та переміщенні об’єктів із Криму», — пропонує Густав Грессель.