МЕТА

Збільшення квот на експорт - один з ключових аспектів переговорів про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС

Прем'єр-міністр Микола Азаров обговорив з депутатами Європарламенту створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС та перебіг переговорів щодо цього питання.

Текст самої Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС практично готовий на 90%. "Залишилося узгодити позиції, пов'язані з експортом до ЄС продукції аграрного комплексу, реалізації права українських підприємств надавати послуги, зокрема на автоперевезення. І залишилося кілька невеликих спірних питань щодо географічних назв, інструментів захисту ринку, що не є суттєвим чинником", - заявив Микола Азаров.

Найбільше Україну турбує позиція ЄС щодо квотного принципу поставок української агропродукції на ринок Євросоюзу: "Ця позиція нам незрозуміла, оскільки для нас такий експорт, зокрема пшениці, ячменю, м'яса, інших товарів - це важлива складова українського експорту, яка могла хоча б частково компенсувати негативне сальдо нашого торгового балансу між ЄС та Україною".

Тобто ЄС хоче передбачити для України досить жорсткі квоти. Вони по суті мають заборонний характер. Наприклад, квота на пшеницю встановлена в обсязі 20 тис. тонн. Це при тому, що Україна експортує близько 10 - 15 млн тонн щороку. Квота на м'ясо, птицю - 1 тис. тонн. Якщо перевести це на частку такої продукції на ринку ЄС, то це незначна частина відсотка.

За словами Миколи Азарова, зараз сторони намагаються знайти компромісне рішення цих спірних питань, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

З боку Європарламенту на зустрічі були присутні: член Комітету парламентського співробітництва Україна - ЄС Марек Сівець, заступник голови групи Прогресивного Альянсу соціалістів та демократів у Європарламенті Адріан Северін, заступник голови групи Прогресивного Альянсу соціалістів та демократів у Європарламенті Ханнес Свобода і лідер Союзу демократичних лівих сил (Польща) Гжегош Напєральські.

А на початок березня заплановано робочий візит першого віце-прем'єр-міністра - міністра економічного розвитку і торгівлі Андрія Клюєва до Брюсселя. Його метою є донесення української позиції в сфері агропромислового комплексу у рамках переговорів про підписання угоди щодо зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Микола Азаров пояснив, що позиція України грунтується на встановленні компромісного рішення щодо квот на експорт продукції на європейські ринки. Оскільки запропоновані квоти є надзвичайно малою часткою для України як аграрної країни на європейському ринку, тим паче, коли у світі спостерігається тенденція продовольчого дефіциту та зростання цін на продукти.

Микола Азаров запропонував як варіант збільшення квот на аграрну продукцію: "Наприклад, по пшениці встановлюємо 200 тис., через два роки збільшуємо до 300 тис., через п'ять -до 400, через десять років встановлюємо мільйон".

"Україна зробила все, що від неї залежало, для прискорення підписання угоди щодо зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Зокрема і на нещодавньому саміті Вишеградської четвірки", - резюмував глава уряду.

***

У ході безпосереднього діалогу з Гжегошем Напєральські Микола Азаров наголосив на посиленні двосторонніх українсько-польських відносин, зокрема щодо реалізації конкретних завдань на противагу минулим декларативним намірам.

Україна й Польща мають можливості спільної реалізації великих економічних проектів. Цікавим для Миколи Азарова є досвід економічної політики Польщі, яка з кризи вийшла з мінімальними затратами.

У свою чергу Гжегош Напєральські наголосив на підтримці України як одного із стратегічних партнерів Польщі на шляху її інтеграції до ЄС та виходу на європейський ринок.

Водночас у двосторонніх відносинах і з Росією, і з ЄС є чимало питань, які потребують грунтовного розгляду, тож у переговорному процесі рішення даються нелегко. Причиною чого, як зазначив Микола Азаров, є відстоювання Україною своїх національних інтересів. "І на жаль, і там, і тут вважають, що з нами можна розмовляти з позиції сильнішого партнера", - зауважив він, додавши, що Україна є прихильником компромісу.