Потреба економічного розвитку змушує Україну не лише прагнути зростання ВВП, а й розвивати логістику, зокрема морську. А з огляду на блокаду, яку час до часу влаштовує РФ в акваторії Керченської протоки та Азовського моря, пошук альтернативних транспортних шляхів цілком виправданий і перспективний.

Фото з сайту uprom.info

Учора презентовано перші два пілотні проекти з передачі в концесію двох морських портів, розроблені Мінінфраструктури разом з Мінекономрозвитку, ЄБРР та IFC. «Проекти розраховані на 30—35 років і, за нашими розрахунками, дадуть близько 85 мільярдів гривень бюджетних надходжень. Це найбільші проекти, створені за часів незалежності. Крім модернізації інфраструктури, вони значною мірою сприятимуть розвитку соціальної сфери регіонів, розвитку дотичного бізнесу, створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів», — окреслив мету перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Проект концесії у спеціалізованому морському порту Ольвія передбачає залучення інвестицій обсягом 17,3 мільярда гривень зі строком реалізації 35 років. Очікувана бюджетна ефективність становить 68,7 мільярда гривень. Аналогічний херсонський проект передбачає інвестицій обсягом 1,4 мільярда гривень. За 30 років його реалізації від нього очікують близько 16,2 мільярда гривень бюджетних надходжень.

Завдяки реалізації концесії в 2030 році обсяги перевалки вантажів у цих портах мають зрости щонайменше на 130%, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

«Ми маємо кілька інвесторів, які готові позмагатися за можливість працювати з українською стороною над концесіями. Серед них такі компанії Louis Dreyfus Company, Нектар Груп, QTerminals, Bunge, COFCO, POSCO, OREXIM, «Нібулон», «Укррічфлот». Починаючи з цих двох проектів маємо змогу успішно поширити цю практику не лише на інфраструктурні об’єкти, а й на освіту, медицину та інші галузі», — вважає урядовець.

Ідеться про реалізацію проектів концесії стратегічних об’єктів інфраструктури, а саме морські порти, які не можна приватизувати, однак вони потребують інвестування значних коштів у власний розвиток. Міністр інфраструктури Володимир Омелян вбачає в концесії можливість подолання значних корупційних ризиків, що виникають у процесі реалізації чинної оренди виробничих потужностей у портах. Концесія, на його думку, — це шанс для України отримати необхідні для швидкого і сталого економічного зростання інвестиції провідних світових компаній.

Концесія державного майна дасть змогу збільшити надходження до бюджетів всіх рівнів в Україні мінімум в 2,5—3 рази, а провідні світові компанії будуть зацікавлені інвестувати власні кошти, переконаний міністр інфраструктури: «Нинішня форма оренди держмайна призводить до множинних зловживань. Бюджети всіх рівнів недоотримують сотні мільярдів гривень. У разі концесії надходження зростуть. Держмайном управлятимуть провідні світові компанії, зацікавлені інвестувати власні кошти для розвитку виробничої бази, створення нових робочих місць і отримання більшого прибутку».

І хоч би як управляти державною інфраструктурою, завжди буде спокуса корупційного збагачення і неефективного управління. «Тому ми визначили ключові речі: приватизація всього, що можна приватизувати, і передача в концесію об’єктів, які мають стратегічне значення для держави, — цитує УНІАН слова Володимира Омеляна. — Це стосується і морпортів, і аеропортів».

«Разом з нашими партнерами з ЄБРР та Міжнародної фінансової корпорації ми провели велику роботу, щоб із чинного надто заплутаного і непрозорого законодавства щодо концесії створити один якісний, дієвий і гармонізований з директивами ЄС закон. Його вже схвалила Верховна Рада у першому читанні. Однак будь-який закон — це лише правила. Інвесторів цікавлять конкретні проекти. З огляду на цю обставину ми не стали чекати, доки парламент остаточно ухвалить закон, а почали підготовчу роботу над реальними проектами і пошуком інвесторів для них. Якісна підготовка таких проектів займає місяці й навіть роки, а в нас уже готові мінімум два і ще кілька у процесі підготовки», — провадив далі Степан Кубів.