Остання у 2016-му році зустріч міністрів розпочалася нестандартно. Уявіть ситуацію: відчиняються двері Малої зали засідань уряду, і до Прем’єр-міністра наближаються 11 скаутів «Пласту» з Вифлеємським вогнем миру. Ще мить, і учасники заходу здіймаються з місць та замикають коло біля трибуни. З неї глава уряду презентуватиме проект Середньострокового плану пріоритетних дій до 2020 року. Це станеться за кілька хвилин після того, як молоді активісти заспівають «Пісню Вифлеємського вогню миру». Цього разу захід розпочинався і завершувався оптимістичними нотами. Володимир Гройсман не приховував радощів, коли казав про дотримання урядом своєї обіцянки — вона стосувалася підготовки стратегічного документа КМУ до кінця нинішнього року. 

 

«Мені б дуже хотілося, щоб ми зробили все від нас залежне, щоб врешті-решт бути владою, яка має зовсім інший гатунок, зовсім іншу філософію, щоб люди побачили в нас тих, хто реально розуміє ситуацію і може проводити зміни.

Я   б хотів, щоб ми дуже чітко поінформували українців про те, куди ми йдемо, що ми отримаємо, який буде результат нашої подальшої роботи. Маємо дуже конкретні пріоритети розвитку держави з 2017 до 2020 року», — розпочав виступ глава уряду.

На думку Володимира Гройсмана, цей план дій, як і Держбюджет,  реальний та конкретний. Документ базується на Стратегії сталого розвитку «Україна — 2020», Програмі дій уряду, Угоді про асоціацію з Європейським Союзом, Коаліційній угоді.

Разом із Вифлиємським вогнем у Кабміні утверджується віра в краще завтра для країни. Фото з Урядового порталу

Прем’єр без тіні сумніву назвав цей середньостроковий план дій інклюзивним документом. Його  підготовку здійснювали  представники міністерств та експертного середовища. Презентацією документа в останню середу року уряд дав зелене світло всім охочим (передовсім громадськості та представникам ЗМІ) обговорити всі пункти, щоб стесати «гострі кути». Часу на все про все — місяць.

План дій КМУ до 2020 року — це п’ять пріоритетів та 85 напрямів трирічної роботи. Очікується, що саме вони працюватимуть на послідовність та комп?лексність реформ. Серед головних пріоритетів: економічне зростання, ефективне врядування, розвиток людського капіталу, встановлення верховенства права, боротьба з корупцією, безпека, оборона.

«Цей план передбачає: що конкретно ми зробимо в економіці, щоб вона зростала; як покращуватиметься врядування у нашій країні, щоб на кожному рівні влада була професійнішою; що ми робитимемо у секторі безпеки і оборони; як ми розвиватимемо людський капітал; як  надаватимемо сервіси; як підвищуватимемо соціальні стандарти», — сказав він.

«ПриватБанк» докапіталізують

Під час цього засідання КМУ міністри затвердили концепцію розвитку газодобувної галузі України до 2020 року. На їхню думку, нарощування обсягів видобутку палива до 27 мільярдів кубометрів на рік має повністю забезпечити потребу країни у цьому виді енергоресурсів. Згодом члени уряду реструктурували борг Одеського припортового заводу перед Національною акціонерною компанією «Наф?тогаз України» за спожитий газ обсягом 1,5 мільярда гривень. Представляв постанову голова Фонду держмайна Ігор Білоус. Він повідомив, що  ОПЗ разом з Фондом держмайна розробляє план дій з оптимізації роботи підприємства, який дасть змогу зменшити борг перед НАК.

А ще КМУ зменшив кількість членів наглядової ради державного «Укр?ексімбанку» до 8 із 11; дозволив Міністерству фінансів у  межах програми докапіталізації націоналізованого «ПриватБанку» на 116,8 мільярда гривень випустити на половину цієї суми облігації внутрішньої державної позики з прив’язкою до курсу долара. Міністр фінансів Олександр Данилюк наголосив, що, згідно з документом, для докапіталізації «ПриватБанку» треба випустити ОВДП на 64 мільярди гривень з індексованою вартістю. Термін їхнього обігу не відрізнятиметься від гривневих — становитиме 15 років, а максимальна річна ставка — 6% (у гривневих ОВДП це 10,5%).

Наступне рішення стосувалося  надання публічній акціонерній компанії «Укр?залізниця» 16 мільярдів гривень у 2017 році. Кошти  спрямують  на   програму капітальних інвестицій: модернізацію рухомого складу, оновлення основних фондів. Затверджено й перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню у наступному році.

Після того як уряд врегулював питання   оподаткування підприємств,  що надають комунальні послуги, враховуючи механізм розстрочки з оплати населенням послуг із централізованого опалення, слово  взяв віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. Він говорив про зменшення податкового навантаження на теплопостачальні підприємства, необхідність врахування   особливостей податкового періоду та забезпечення стабільної роботи протягом року.

Постанова  уряду «Про затвердження Порядку визначення граничного розміру витрат на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком, витрат на управління багатоквартирним будинком, виходячи з якого надаються субсидії населенню» запроваджує механізм відшкодування пільг та субсидій на оплату послуг з управління багатоквартирним будинком. А впровадження нового механізму розподілу медичної субвенції для об’єднаних територіальних громад допоможе 40% субвенції спрямувати саме на первинну ланку медичних послуг.

Суспільному мовленню ніщо не перешкода

Під час цього засідання міністри підтримали внесений на розгляд КМУ Міністерством інформаційної політики проект постанови: «Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Тепер у січні 2017-го можна буде зареєструвати юридичну особу ПАТ «НСТУ». Одноголосно члени уряду підтримали й Дорожню карту розробки Стратегії інформаційної реінтеграції Донбасу.

У цьому контексті міністр інформаційної політики Юрій Стець заявив: «Ця Дорожня карта дасть змогу сформувати чітке розуміння в українському суспільстві  того, що ми робимо для наших громадян східних регіонів та яких результатів досягаємо. Нам буде необхідна підтримка наших ЗМІ».

Міністр соціальної політики Андрій Рева поінформував представників ЗМІ про те, що питання підвищення або зниження пенсійного віку в Україні, обговорюване в межах пошуку моделі пенсійної системи, може бути вирішене після встановлення жорсткої дисципліни сплати єдиного соціального внеску як ключового платежу. Саме він формує доходи Пенсійного фонду. «У нас із 26 мільйонів людей працездатного віку ЄСВ сплачують лише 10 мільйонів. Тому перш ніж робити будь-які маніпуляції з пенсійним віком, потрібно зробити так, щоб розширити коло людей, які сплачують ЄСВ. Пенсія — це не досягнення якогось віку. Це те, що людина заробила».