Допитливі екскурсанти зазвичай не поспішають прочиняти двері Полтавського краєзнавчого музею, уважно придивляючись до самого будинку. Що їх дивує? Герби на стіні? Незвична архітектура? Чи, може, різнокольоровий дах?

Насправді колишня будівля Полтавського губернського земства — перший зразок нового українського архітектурного стилю, який заперечує псевдонаслідування. Це оригінальний проект, в якому відобразилися народні художні уподобання архітектора Василя Кричевського. Напевне, в такому незвичайному будинку незвичайні речі можна побачити.

Полтавський звір

Крутнувши масивні двері музею, одразу потрапляєш у вестибюль, а там неймовірної краси центральний хол з парадно розгорнутими сходами, які запрошують до музею. Куди піти: ліворуч, праворуч, а може, якнайшвидше на другий поверх?

Але погляд мимоволі притягує мамонт. Якщо запитаєте, який, то старший науковий співробітник музею Наталія Кузьменко відповість вам словами колишнього директора: «Це наш полтавський мамонт». Його відтворили зі знайдених на території Полтавщини решток цих давно вимерлих істот.

Перші експонати

Найстаріший у музеї — науково-дослідний експозиційний відділ природи, створений ще 1891 року. Це й дата заснування природничо-історичного музею Полтавського губернського земства. Основу відділу становили колекції, зібрані учасниками експедиції Василя Докучаєва, — зразки ∂рунтів, гірські пори, гербарії, палеонтологічні добірки. Саме ці зразки можуть стати у пригоді сучасним науковцям для порівняння нинішніх ∂рунтів із тими — півторастолітньої давності.

З музеєм тісно пов’язане ім’я ще одного видатного українця — Володимира Вернадського, який теж працював у докучаєвській експедиції. Музей так припав йому до серця, що, навіть не живучи в Полтаві, він продовжував піклуватися про нього.

Цінності за замком

У кожного музею є свої маленькі таємниці і неймовірні скарби. Не виняток Полтавський краєзнавчий. Скажімо, у «Скарбниці унікальних експонатів» зібрано експонати, які на перший погляд не мають стосунку до Полтавщини: єгипетські статуетки, стародавні монети, насипані гіркою 30 срібняків, що демонструють, напевно, ціну зради, а поряд оригінальний одяг самураїв. Усі ці цінності — дари знатних полтавців.

А в іншій кімнаті зібрано скарби, що мають безпосередній стосунок до краю, крім здвоєного персня, у якому заховане волосся Гоголя. Про нього ми розповідали в матеріалі «У пошуках гена Гоголя» («УК» від 30 липня 2016 року). Там й хустка Данила Апостола, й унікальна сорочка Василя Кочубея, який писав Петру І про зраду Мазепи. Саме в ній його і стратив Іван Мазепа. Також за масивними дверима містяться церковні чаші, оригінальні козацькі знамена, цінні монети.

Втрачене й збережене

Але й інші експозиційні зали свідчать про одне: яка багата полтавська земля на давню й сучасну історію! Тут і залишки скарбів з могили Кубрата, якого вважають праотцем болгар. Чому залишки? А тому, що майже всі цінні експонати вивезено в Ермітаж. Наш гід Наталія Кузьменко жартує: «Швидше скарби Тутанхамона повернуть на єгипетську землю, ніж Росія поверне награбовані скарби Україні». І звертає нашу увагу на оригінальну козацьку чайку, розміщену в сусідній залі, на стіні якої висить врятована під час Другої світової війни завіса з полтавського театру, виконана Григорієм Мясоєдовим. На ній зажурений бандурист наприкінці дня розповідає історію двом уважним слухачам, а хлопчина поруч, здається, думає думу.

В експозиції також особисті речі байкаря Леоніда Глібова, декабристів братів Муравйових-Апостолів, рушники, подаровані музеєві Полтавського губернського земства матір’ю Лесі Українки Оленою Пчілкою.

Вишиванки та воли

Крім рушників, у Полтавському краєзнавчому музеї широко представлені й інші зразки української народної творчості — писанки, вишиванки. З’ясовується, вишивати білим по білому вперше почали саме на Полтавщині. І не від доброго життя. Такі сорочки були в бідних жінок, які не мали грошей на кольорові нитки. Зате як нині цінуються такі витвори!

Не менш цікаві експозиції, які розповідають, як господарювали полтавці. Тут і запряжені у віз воли, і колоритна миргородська свиня. Саме цю породу вивели в Полтавському інституті свинарства. До речі, в жовтні в Миргороді вкотре стартує «Свято миргородської свині».

Трофеї століть

Окремі зали присвячені Іванові Мазепі. Співробітники музею навіть твердять, що саме тут є його справжній портрет. Як відомо, після союзу Мазепи зі шведами Петро наказав знищити всі зображення гетьмана.

Частина експозицій нагадує про участь козацьких формувань Полтавщини в подіях Руїни, Північній війні 1700 — 1721 років, демонструється дзвін Кизи-Кермен, відлитий із трофейних турецьких гармат 1695 року, унікальні пам’ятки часів Гетьманщини.

Наймолодший науково-дослідний відділ новітньої історії створено 1964 року. Він розповідає про часи революцій та воєн ХХ століття. Ще одна зала дає уявлення про розвиток області в часи Незалежності.

Насамкінець.  У свій ювілейний рік Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського підготував чимало цікавинок для гостей. Серед них — виставкові проекти про родину Кричевських, Михайла Грушевського, зірок українського мистецького небосхилу. Родзинками стануть акція «ЕкспоМ» та екскурсія-квест «Мандри. Чумацький шлях». Тож уперед за пригодами!