Так, 10 серпня набуває чинності постанова правління НБУ № 364 від 02 серпня 2016 року «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», згідно з якою фізичні особи зможуть здійснити обмін валют на суму до 150 тисяч гривень в еквіваленті без надання документів. Відповідне повідомлення розміщене на сайті НБУ.

Там також зазначено, що на операції з купівлі іноземної валюти чинним є тимчасове обмеження на максимальну суму не більш ніж 12 тисяч гривень в еквіваленті на день на одну особу (відповідно до постанови правління НБУ № 342 від 07 червня 2016 року). А ще вимога надання документів під час здійснення операцій на суму понад 150 тисяч гривень діє відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Досі фізособа, яка мала намір купити, продати або конвертувати (обмін) іноземну валюту на будь-яку суму, була зобов’язана надати документ, що посвідчує особу. У повідомленні зазначено, що тривалий час населення продає банкам більше валюти, ніж купує. У січні-липні 2016 року чиста купівля банками валюти у населення сягнула 1,9 мільярда американських доларів. Тож з огляду на стабілізацію ситуації на валютному ринку правління НБУ вважає за можливе лібералізувати вимоги до проведення валютообмінних операцій фізособами.

«УК» звернувся до прес-служби НБУ по уточнення. Так, без документа можна буде продати валюту на суму до 150 тисяч гривень у еквіваленті або конвертувати. А ось придбати можна буде валюту на день на суму, еквівалентну 12 тисячам гривень (але вже без паспорта), незалежно від кількості кас. Як я зрозуміла з коментаря, питання купівлі валюти на день на суму понад цей ліміт лежить лише в площині законослухняності людини та банку.

Також НБУ розширив перелік ознак ризикової діяльності банків — постанова № 365 від 02.08.2016 р. Як ідеться у повідомленні регулятора, таке рішення стало наслідком виявлених Нацбанком «схемних операцій», які не підпадали під жодну з чинних досі ознак ризикової діяльності банків.

Попри спрощення, деяких обмежень НБУ не скасовує. Фото Володимира ЗАЇКИ

Відтепер до переліку ознак додаються такі дії:

♦ проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності, та/або якщо банк не має інформації щодо реальних фінансових можливостей клієнта здійснювати фінансові операції. А також у разі невідповідності фінансових операцій клієнта наявній у банку інформації щодо його фінансового або соціального статусу;

♦ участь банку у фінансових операціях, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов’язані з конвертацією безготівкових коштів у готівку та здійсненням фіктивного підприємництва;

♦ використання рахунків осіб не за призначенням;

♦здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням викрадених, недійсних документів;

♦неодноразове проведення клієнтом банку фінансових операцій з перерахування коштів за кордон як здійснення авансових платежів на виконання зовнішньоекономічних договорів, стосовно яких банку було відомо або могло бути відомо (зокрема із публічних джерел або від інших фінансових установ), що контрагенти неодноразово порушують виконання або взагалі не виконують умов відповідних зовнішньоекономічних договорів.

Розширенням переліку НБУ має на меті підвищити ефективність здійснення заходів щодо запобігання використанню банків з протиправною метою. Стаття 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» забороняє здійснення банками ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та надає право НБУ визначати у своїх нормативно-правових актах перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку про провадження банком ризикової діяльності.