Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026
Любомира КОВАЛЬ

Ліцензія проти колективної безвідповідальності

Міністерство охорони здоров’я України планує ввести професійне ліцензування лікарів на законодавчому рівні. Про це під час брифінгу в міністерстві заявила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун

Ліцензія проти колективної безвідповідальності

Заплановано модернізувати службу екстреної допомоги, а медикам — обов’язково підтверджувати їхню кваліфікацію

Міністерство охорони здоров’я України планує ввести професійне ліцензування лікарів на законодавчому рівні. Про це під час брифінгу в міністерстві заявила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

За її словами, система ліцензування покликана забезпечити надання пацієнтам якісних послуг, а також вона посилить відповідальність лікаря.

«Лікар не повинен догоджати або когось переконувати, він повинен показати свою ліцензію, що він визнаний державою і має право здійснювати свою діяльність і практикувати», — зазначила Уляна Супрун. Передбачається п’ять років — від 2020 до 2024-го — перехідного періоду, протягом якого лікарі отримуватимуть ліцензії.

«Буде іспит, який потрібно скласти. Також буде визнання ліцензії від країн Євросоюзу, США, Канади, Японії та Ізраїлю. І лікарі з цих країн теж зможуть працювати в нас без бюрократичних проблем», — пояснила Уляна Супрун.

Вона зазначила, що систему ліцензування в Україні ще потрібно запровадити на державному рівні, й зробити це планують до кінця цього року.

Водночас професійне ліцензування впроваджує і підвищену особисту відповідальність лікаря за свого пацієнта. «Професійна ліцензія ліквідує колективну безвідповідальність, яка існує», — наголосила урядовець. А пацієнт зможе в разі необхідності написати скаргу на лікаря, яка стане підставою для розгляду питання навіть про припинення ліцензії.

Також нововведення стосуватимуться роботи служби екстреної допомоги. Міністр із сумом констатувала, що майже щодня у ДТП, від нещасних випадків тощо гине велика кількість українців, і більшість із них — молодь. А екстрені служби, які часто покликані не просто допомогти, а й урятувати життя, не завжди мають змогу це зробити. Отже, їхню діяльність буде змінено та поліпшено.

Для цього створюються нові алгоритми диспетчеризації, які потребують модернізованої ІТ-інфраструктури, а також мережа екстрених реагувальників: медичних техніків і парамедиків. Навчатимуть їх за європейськими програмами, потім вони проходитимуть незалежне тестування і їх вноситимуть до реєстрів. Ті, хто пройде тестування за новими професіями, отримуватимуть досить високі зарплати і першочергове право працювати на новому сучасному обладнанні.

Навчання та підвищення кваліфікації, за словами міністра, пройдуть усі лікарі, які нині працюють у бригадах швидкої допомоги.

У диспетчерських службах мають працювати висококваліфіковані фахівці, які зможуть швидко визначити, екстрений виклик чи ні. Мають бути сучасні машини швидкої допомоги, які прибуватимуть на виклик вчасно й будуть оснащені всією необхідною технікою. А лікарі мають швидко визначитися, куди саме після надання першої допомоги доправити пацієнта, щоб лікування було найкращим.

Нині пілотні проекти в тестовому режимі працюють у Києві, Дніпропетровській, Харківській, Вінницькій та Полтавській областях. Кожна машина оснащена GPS-навігатором, а диспетчери швидко можуть знайти авто, яке перебуває найближче до пацієнта, щоб максимально скоротити час прибуття. Згодом це пошириться на всю Україну.