Ломбардний бізнес розквітає в часи криз. Його бум почався в Україні після 2008 року, коли ці фінустанови виростали як гриби після дощу. За останні три роки їх кількість майже не змінилася (480), і ринок перенасичений ними. Нині кількість ломбардів не збільшується, а їхні мережі розширюються завдяки появі нових відділень.

Українців у послугах ломбардів приваблює швидке отримання кредитів (буквально за кілька хвилин), короткий термін погашення та можливість не повертати позику (щоправда, тоді вони втрачають предмет застави). За даними Нацкомфінпослуг, середньозважена річна відсоткова ставка за фінансовими кредитами за 9 місяців торік сягнула 187,8% (тому такі кредити доцільно повертати якомога швидше), а середній розмір кредиту — приблизно 1144 гривень.

Конкуренти золота

Ломбарди беруть під заставу найбільш ліквідне майно. В обсязі наданих фінансових кредитів за січень — вересень 2015 року 85,9% становлять позики під заставу виробів із дорогоцінних металів та коштовного каміння (+1,5% порівняно з аналогічним показником торік).

«Зниження купівельної спроможності громадян спричинило зменшення продажу виробів із золота, що впродовж року-двох змінить структуру наданих фінансових кредитів. Питома їхня вага може зменшитися до 75% загальних обсягів кредитування. Ломбарди змушені це компенсувати кредитуванням під заставу іншого високоліквідного майна — техніки (побутової, електронної тощо)», — прогнозує директор з маркетингу мережі ломбардів «Благо» Віталій Соловйов.

Застави під побутову техніку за дев’ять місяців минулого року збільшилися порівняно з відповідним періодом 2014 року на 40,5%, автомобілів — на 39,1%. А от обсяг фінансових кредитів під заставу нерухомості зменшився на 82,4%.

Згідно з даними Нацкомфінпослуг, торік шість ломбардів уклали 28 угод із позичальниками, за якими предметом застави була житлова нерухомість фізосіб. Зменшення таких угод відбулося через збільшення вартості предметів застави, відмінних від нерухомості (вартість дорогоцінних металів останнім часом значно збільшилася), що перекриває потребу позичальників у сумі кредиту. У Всеукраїнській асоціації ломбардів таку тенденцію не коментують.

«Зниження темпів приросту застави з нерухомості відбувається тому, що немає цивілізованих механізмів реалізації нерухомого майна, а також через розбалансованість законодавства. Ті, хто цим займається, вимушені долати підводні течії, а працювати у правовому полі дедалі складніше. Коли настає час повернення позики, деякі клієнти реєструють у квартирі раніше виписаних дітей, щоб ломбард не зміг скористатися законним правом накладення стягнення на предмет застави (він отримує право компенсувати витрати щодо конкретного договору). Різницю між ціною продажу і цією величиною, згідно із законодавством, повертають заставонадавачу», — пояснює директор Ломбарду «Альянс» Михайло Восканян.

Експерт вважає, що слід збільшувати відповідальність самих ломбардів. Наприклад, аби убезпечити клієнта від укладення нечесного договору, який той недосконало вичитав, потрібно вимагати від нього засвідчити те, що він ознайомився з ним, окремим документом. Натомість варто виписати і права клієнтів ломбардів, щоб обмежити можливості маневрувати предметами застави, коли їм це вигідно.

 У Нацкомфінпослуг вважають, що ризик втрати позичальником предмету застави у вигляді нерухомого майна можна обмежити через перелік предметів застави (це мають бути виключно рухомі речі), що дасть змогу захистити права споживачів цих послуг. Адже ломбард надає короткотермінові дрібні кредити за відсотковою ставкою, що значно перевищує відсоткові ставки банківських установ. Утім, існує альтернативна думка учасників ринку: якщо Україна має намір створити правову державу, то кожен її громадянин має право розпоряджатися і нерухомим майном. Обмежувати можна лише ті види застави, які неможливо купити у магазині (наприклад, зброю, золотий дріт).

Бізнес поза законом?

В Україні складається дивна ситуація, коли величезний сегмент фінансового ринку, який належить ломбардам, не врегульовує профільний закон (лише підзаконні та загальні законодавчі акти). Нацкомфінпослуг брала активну участь у підготовці проекту закону України «Про ломбарди та ломбардну діяльність» (реєстраційний №1800 від 20 січня 2015 року), але депутати й досі не винесли його на розгляд Верховної Ради. Тому регулятор розпорядженням від 13 жовтня минулого року №2482 схвалив доопрацьований проект свого розпорядження «Про внесення змін до Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами» від 26 квітня 2005 року. Він передбачає вимогу до ломбардів підвищити власний капітал із 200 тисяч гривень до 500 тисяч гривень, а в разі відокремлених підрозділів до одного мільйона гривень, забороняє діяльність у тимчасових спорудах, скажімо в МАФах.

Аналіз, який провела  Нацкомфінпослуг щодо діяльності ломбардів, свідчить: на кінець 2015 року середній розмір статутного капіталу становив 1,9 мільйона гривень. Оскільки ломбарди здебільшого надають кредити за рахунок власних коштів, їхній розмір залежить від статутного капіталу (до нього також планується підвищити вимоги).

«Впровадження норми щодо збільшення власного капіталу ломбардів до 500 тисяч гривень «почистить» ринок дрібних ломбардів з маленьким обігом і сприятиме розвитку мережевих фінустанов із філіалів не менше п’яти», — вважає головний бухгалтер ломбарду «Золота скриня» Оксана Якимчук. «Ключові гравці ринку зможуть у правовому полі розширити спектр своїх послуг, здійснюватимуть видачу кредитів за рахунок залучених грошових коштів без отримання відповідної ліцензії», — коментують в юрвідділі мережі ломбардів «Благо».

Попри те, що ринок ломбардів працює без профільного закону, він один із найстабільніших фінінститутів для фізосіб. Ломбарди, які працюють з власними грошима, не лопаються, як банки. Зміцнюють позиції найбільші гравці на цьому ринку (активи ТОП-10 ломбардів становлять 63,3% ринку, і на топ-10 припадає понад 69% фінкредитів під заставу в загальному обсязі). Завдяки зростанню кількості відділень ломбардів та покращення їхнього сервісу для клієнтів частка «топів» на ринку збільшуватиметься. Посилиться і боротьба фінустанов за постійних клієнтів, які виконують свої зобов’язання за кредитними договорами.

КОМПЕТЕНТНО

Олександр ЗАЛЄТОВ,
член Нацкомфінпослуг:

— Ломбарди залишаються одним із найконсервативніших і стабільніших фінансових інститутів для фізосіб. Вони орієнтовані на видачу дрібних та короткотермінових кредитів. Враховуючи непросту економічну ситуацію в країні, вони — дієва альтернатива іншим фінансовим інститутам, дають змогу швидко отримати дрібні кредити під заставу майна на невеликий строк. За підсумками їхньої діяльності за 2015 рік, обсяг наданих кредитів сягнув 12,5 мільярда гривень, що на 49% більше, ніж у 2014-му. Кількість наданих кредитів залишилася на рівні 10,7 мільйона договорів. Найближчими роками тенденція до збільшення обсягів фінансових кредитів, які надають ломбарди, збережеться.