Червневі грози із градобоями, повенями і спекотною погодою впродовж останніх років стали традиційними. Особливо у західному регіоні України, який потерпає від стихійних лих найчастіше. На жаль, прикарпатські села й господарські угіддя, що лежать на берегах гірських річок, не убезпечені навіть від прогнозованих природних катаклізмів. Але рік у рік лисіють букові й смерекові ліси, даючи вільний простір буревіям і гірським потокам. А тривожні сигнали захисників природи про браконьєрське винищення лісонасаджень залишається голосом волаючого в пустелі.
За прогнозами метеорологів і народних синоптиків, другий місяць літа буде не таким норовливим, як червень. Але стовпчик термометра сягатиме в окремі дні майже сорокаградусної позначки. Щоб передбачити, якою буде погода впродовж двох літніх місяців, восени і наступного літа, старші люди радять спостерігати за нею в такі дні липневих релігійних свят: Горпини Купальної (6), Івана Купайла (7), Петра і Павла (12), Кирика Вітрогона (28).
У переддень велелюдного молодіжного свята Горпина зустрічала нареченого Івана Купайла розмаєм зелені й квітів. Із цієї нагоди стало народною традицією прикрашати обійстя і помешкання цілющими травами та квітами. До речі, саме на Горпини слід починати збирати лікарські трави: розрив-траву, полин, ведмеже вушко, братики-сестрички тощо. Настої з цих трав додають у ванни, використовують у лазнях, готують омолоджувальні чаї. Якщо цього дня тепло та сонячно, липень і серпень будуть спекотними; якщо небо захмарене, накрапатиме дощ — осінь буде вологою.
В уявленні наших предків-слов’ян свято Купайла символізує шлюб Сонця і Води. Досі у ритуальних дійствах збереглися окремі предковічні символи єднання людини із природою, очищення вогнем і водою, цілющими травами. За народним повір’ям, цього дня сонце грає, трави і квіти набирають особливої магічної сили, а опівночі чарівним цвітом розквітає папороть. Існує легенда, що тому, хто це побачить, відкриється доступ до земних скарбів.
Купальське дерево обирають з молодих вербичок або вишень. Прикрашають його квітами, кольоровими стрічками, цукерками, бубликами, вишнями, черешнями. Навколо нього молодь танцює, співає обрядові пісні. Найурочистіша хвилина свята — запалення обрядового вогнища. Юнаки та дівчата стрибають через нього попарно, взявшись за руки. Потім дівчата пускають на воду віночки долі. На кожному горить свічка. Дівчата примовляють: «Пускаю віночок на биструю воду, на щастя, на долю, на милого вроду». Чиї віночки утримаються на воді найдовше і свічечки не згасатимуть, у тих дівчат буде щасливе подружнє життя.
Старовинне народне свято дійшло до нас з глибин тисячоліть, тому в різних регіонах його відзначають за місцевим звичаєм, але зв’язок із традиціями незмінний.
До нашого часу в українському фольклорі збереглися такі прикмети: «Якщо на Купайла злива, будуть щедрі жнива», «Якщо зозуля кувала до Івана, осінь буде погана, а якщо до Петра — буде вдосталь тепла», «Якщо вдень грім прокотиться, горіх добре вродиться».
На порозі липневого переджнив’я відзначаємо велике релігійне свято Петра і Павла. Крім м’ясних та молочних страв, на празниковому столі мають бути обрядові пампушки із пшеничного борошна, замішаного на яйцях, із сиром — мандрики. Такі наїдки споживали апостоли Петро і Павло під час мандрівок.
«Петро з Павлом день зменшили, спеки додали», «Від Петра красне літо починається», «Ішли до Петра, тепер — до Різдва», «На Петра і Павла дощ — жито як хвощ», — такими приказками характеризує народна мудрість це релігійне свято.
Свято Кирика Вітрогона за народним календарем — середина літа, а липень здавна називають маківкою літа. Ще з дохристиянських часів люди вшановували святого Кирика, «щоб ні вітер, ні хмари, ні блискавки, ні градобій не завдали шкоди збіжжю, худобі та обійстю». Цього дня можна виконувати будь-яку роботу, не варто лише працювати коло сіна — накличете вітер з дощем. Відзначають старі люди свято вітру ще й тому, що він нерідко добрий помічник у господарській діяльності: висушує після зливи ниву, запилює збіжжя, у давні часи обертав вітряки млинів, а нині виробляє електроенергію.
Як бачимо, наші прадіди здавна пов’язували сподівання із природними явищами і прикметами. Просили у сонця лагідного тепла, у хмар — життєдайної вологи, у вітру — корисної енергії. Сподіватимемося і ми, що цьогорічне літо буде погідним, осінь — щедрою на врожай, а зима — не дуже суворою.
НАШ КАЛЕНДАР
1 липня — День архітектури України
4 липня — День Національної поліції України; День судового експерта
6 липня — Міжнародний день кооператорів; 85 років від дня смерті Н. Махна (1888-1934), українського військовополітичного діяча
7 липня — День Військово-Морських сил України; День працівників морського та річкового флоту України; День працівників природно-заповідної справи; Різдво Іоанна Хрестителя, Свято Івана Купайла
8 липня — День родини; 360 років тому (1659) українсько-татарське військо під проводом Івана Виговського перемогло московитів під Конотопом
11 липня — Всесвітній день народонаселення; п’ять років тому (2014) внаслідок ракетного обстрілу з Росії поблизу Зеленопілля загинули 36 українських військових
12 липня — первоверховних апостолів Петра і Павла
14 липня — День рибалки
15 липня — День українських миротворців; Всесвітній день навичок молоді
16 липня — День бухгалтерського аудитора
17 липня — п’ять років тому (2014) поблизу м. Тореза (Чистякового) Донецької обл. російські терористи збили пасажирський літак Malaysia Airlines (рейс МН17 з Амстердама до Куала-Лумпура); усі 298 пасажирів та члени екіпажу загинули
18 липня — Міжнародний день Нельсона Мандели
21 липня — День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості
28 липня — День хрещення Київської Руси-України; День працівників торгівлі; Всесвітній день боротьби із захворюванням на гепатит
29 липня — День Сил спеціальних операцій Збройних сил України
30 липня — Міжнародний день дружби; Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми.
Ми в Google+