НОВАЦІЇ

Нині змінилися всі державні стандарти — початкової, базової та повної загальної середньої освіти

Олег ЄРЕСЬКО,
директор департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти МОНмолодьспорту

Шкільна освіта, охорона здоров’я і футбол — це, мабуть, три найулюбленіші теми для обговорення в нашому суспільстві. На жаль, найчастіше ці теми обговорюють із негативними оцінками. Кожен, хто навчався у школі, вважає себе компетентним оцінювати стан загальної середньої освіти, іноді забуваючи, що за роки після отримання ним атестата багато змінилося.

Старі принципи перестають працювати

Насамперед зазначу, що 2011 рік був революційним щодо змісту освіти. Змінилися всі державні стандарти: початкової, базової та повної загальної середньої освіти. Стільки стандартів, програм і ключових положень за такий термін не приймав до цього жоден склад міністерства.

Впроваджувати стандарти почали поступово. З 1 вересня цього року стартував новий держстандарт початкової школи. Цій події передувала без перебільшення надскладна і напружена праця. За кілька останніх років ми створили передумови для справжнього далеко не косметичного реформування освітньої галузі — модернізації її змісту.

Світ змінюється, невпинно зростає кількість набутої людством інформації, й старі принципи освіти перестають працювати. Знаннєцентричні підходи в освіті перетворилися на компетентнісний підхід, від мети надати дітям знання ми переходимо до іншої: навчити дитину отримувати, оперувати і як вищий щабель — створювати нові знання.

Поза сумнівом, ці зміни мали торкнутися не лише стандартів, а й навчальних програм, планів, підручників. За кожним із цих документів — численні дискусії, громадські захисти, з’їзди вчителів. Обговорення проходили не лише в Києві, а й у всіх регіонах країни. Мета одна: забезпечити нашим дітям якісно нову українську освіту — доступну, сучасну, конкурентоспроможну.

Авторські колективи отримували сотні побажань, значну частину яких було враховано. Ми ставили перед розробниками низку завдань: максимально розвантажити зміст навчальних програм, позбавити його надмірної деталізації, закласти в основу

здоров’язберігаючі технології і, звичайно, компетентнісний підхід — у дітей потрібно формувати навички, а не просто давати готові знання.

 Що то за першокласник без комп’ютера? Фото надані МОНмолодьспорту

Підручники стали цікавими

До речі, авторські колективи підтримали нашу пропозицію щодо відмови від оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи з фізичної культури, основ здоров’я та мистецьких курсів. Завдання цих предметів — розвивати дитину, а не травмувати її психіку поганими оцінками, якщо якусь вправу чи творче завдання не вдасться виконати з першого разу.

Окрім змін у підходах до навчання, змінилися й предмети, що їх вивчатимуть учні початкової школи. Ми повернули дітям природознавство, що повністю відповідає курсу на підвищення якості природничо-математичної освіти, проголошеного урядом країни. Рішучим кроком стало впровадження в новому стандарті інформаційно-комунікаційних технологій, визначення необхідності навчити кожну дитину, починаючи з 2 класу, освоювати та використовувати їх у практичній діяльності і так формувати інформаційну культуру учнів. Поза сумнівом, це дасть змогу вивести нашу країну з останніх місць у використанні ІКТ у світові лідери.

Ще однією вимогою сучасності стало підвищення рівня знань іноземних мов, вивчення яких усі школярі розпочинають із 1 класу.

Нові підручники створювали так, щоб дитині було цікаво навчатися. Пройшов конкурсний відбір навчальної літератури. Фахівці, науковці Національної академії педагогічних наук, вчителі-практики підібрали кращі рукописи. Ще одним досягненням стало те, що всі підручники для першого класу вперше за багато років своєчасно потрапили до шкіл.

Зрозуміло, що робота тривала не лише над методичним забезпеченням. До старту стандарту нової української школи було важливо підготувати вчителів. Протягом останнього року відбулися спільні наради, конференції, семінари з представниками післядипломної педагогічної освіти, що відповідають за початкову школу. Підсумком спільної роботи МОНмолодьспорту з інститутами післядипломної педагогічної освіти стало те, що всі вчителі, які цього року взяли перші класи, пройшли підготовку: освоїли нові програми, підручники.

Тобто підготовка до цього старту була системною. У серпні цього року міністерство перевірило готовність шкіл до впровадження нового держстандарту початкової школи під час проведення акції «Новій школі — нові стандарти», до якої було залучено приблизно 20 тисяч працівників освіти. Головний висновок акції: початкова школа готова впроваджувати нові стандарти. Такий самий висновок було зроблено і на підсумковій колегії МОНмолодьспорту.

Нині, коли майже два місяці минули після старту нового держстандарту початкової школи, цей висновок можна підтвердити: зміст стандарту успішно впроваджується у школах, припинилися дискусії щодо доцільності запровадження іноземної мови, інформатики з першого класу, складності окремих тем з математики чи природознавства. Хоч, безперечно, для докладнішого аналізу потрібен більший відтинок часу.

Усі знання — мої!

П’ятикласники вивчатимуть інформатику

Щодо основної школи. Зміни в її змісті розпочнуться з 1 вересня 2013 року. Нові програми, типові навчальні плани розміщено на сайті міністерства. Їх затвердженню також передувало широке громадське обговорення, навіть уперше проведено два з’їзди вчителів — інформатики та математики. У центрі уваги делегатів з’їздів — нові програми.

 МОНмолодьспорту розпочало проведення нарад із методичними службами всіх областей щодо переходу школи на нові держстандарти, організації роботи вчителів. Наступного року інститути післядипломної освіти готуватимуть і вчителів початкових класів за новим держстандартом, і вчителів основної школи. Адже і в 5–9 класах чекають на нововведення: інформатику вивчатимуть із 5 класу (нині вивчають з 9), також із 5 класу розпочнеться обов’язкове вивчення другої іноземної мови, вивчення природознавства обмежується 5 класом, з 6 розпочнеться вивчення біології та географії, із 7 — фізики та хімії.

Впровадження нових програм базової школи — це не лише новий зміст, а й нові підходи, методики, орієнтація на компетентнісний підхід, використання здоров’язберігаючих технологій. Уже завершується конкурс підручників для 5-х класів, незабаром розпочнеться їх друк.

Серед пріоритетних напрямів на наступний рік — підготовка до впровадження стандарту старшої школи. Здається, що 2018 рік, коли вона має стартувати, далеко. У новий стандарт закладено багато революційного, основне — можливість 50% навчального часу визначати самому закладу. Лише такий підхід дасть змогу по-справжньому перейти на профільне навчання.

Таку практику ми запропонували вперше. Потрібно тепер забезпечити реалізацію цього принципу: розробити навчальні плани, велику кількість навчальних програм, зокрема й профільних предметів, курсів за вибором, провести навчальні семінари для адміністрації закладів із створення робочих навчальних планів та багато іншого.

Може скластися враження, що свою роль у забезпеченні виходу загальної середньої освіти на якісно новий сучасний рівень ми вбачаємо виключно в розробленні нормативних і навчально-методичних документів. Звичайно, це не так.

Чудово розуміючи стан матеріальної бази шкіл, міністерство розробило низку державних цільових програм: поліпшення якості шкільної природничо-математичної освіти, впровадження у навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків», продовжено реалізацію програми «Шкільний автобус».

І як ті реактиви поведуться?

Ці програми вже впроваджуються другий рік. До найголовніших досягнень можемо зарахувати забезпечення наших шкіл майже тисячею шкільних автобусів, постачання навчальних комп’ютерних класів до шкіл і мобільних комп’ютерних класів до інтернатних закладів торік і 23 тисячі комп’ютерів цього року, подолання комп’ютерної безграмотності вчителів тощо. Звичайно, хочеться зробити більше. Але навіть ці дії свідчать про системний підхід у забезпеченні розвитку нашої середньої освіти.