У серпні 2022 року набув чинності закон №2468-IX, норми якого регламентують порядок проведенням приватизації невеликих об’єктів. Разом з експертами «Урядовий кур’єр» аналізує перші три місяці чинності нових правил.

Та спершу про саме поняття малої приватизації. Вона охоплює реалізацію земельних ділянок, окремих будівель, цілих майнових комплексів або їхніх частин та акцій, що належать державним або комунальним підприємствам. Вартість об’єктів, що продають, не може перевищувати 250 мільйонів гривень. Варто враховувати, що будь-яке майно, окрема нерухомість або єдині майнові комплекси, в яких державна частка становить понад 50 відсотків, можна продати тільки через систему Prozorro.Sale.

Аукціон, на якому продають такі об’єкти, відбувається у системі онлайн торгів «Прозорро.Продажі».

Мала приватизація передбачає систему із трьох аукціонів, у якій кожен наступний аукціон оголошується автоматично, але тільки якщо не відбувся попередній. Звернімо увагу на перший аукціон, який дуже схожий на аукціон у класичному розумінні.

«Він розпочинається зі 100% стартової ціни, яку визначив орган приватизації під час публікації оголошення. Складається із трьох раундів, протягом кожного з яких учасникам по черзі надано право на реєстрацію ставки. Учасники реєструють свої ставки відповідно рейтингу, який формується за критерієм ціни. За підсумками аукціону система автоматично визначає переможця торгів з найвищою ціновою пропозицією і формує протокол аукціону. Переможець повинен протягом 25 робочих днів з моменту формування протоколу сплатити вартість об’єкта, визначену за підсумками аукціону, і тільки після цього із переможцем буде укладено договір купівлі-продажу», — зазначає голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Максим Тютюнников.

Істотних змін не відбулося

З огляду на статистичні дані Мінекономіки, в Україні з 19 вересня по 18 жовтня відбулося 16 аукціонів малої приватизації, на яких продали об’єктів на суму понад 920 мільйонів гривень. Сума яку отримали за підсумками проведення аукціонів, на 248% перевищила загальну початкову суму. Як бачимо, інвестори зацікавлені у відновленні та модернізації промислових та інших об’єктів державної й комунальної власності.

На думку Івана Нікітченка, директора Crane IP Law Firm, вищезгаданий закон не вніс якихось істотних змін: «Це, по суті, Закон «Про приватизацію державного та комунального майна». У липні депутати проголосували за поправки до цього документа, а саме моменти щодо особливостей проведення малої приватизації на термін дії воєнного стану. Цими змінами заборонено проведення аукціонів із продажу об’єктів великої приватизації, заборонено приватизацію об’єктів у зоні бойових дій або наближених до неї».

З огляду на реалізовані об’єкти приватизації можна дійти висновку: поки що не було виявлено якихось значних проблем та збоїв. Тож можна сказати, що нова процедура доволі зручна. Позитивно й те, що все відбувається в цифровому форматі, що значно знижує корупційні ризики та є цілком раціональним в умовах війни.

«Мала приватизація здійснюється тільки на електронних аукціонах, що свідчить про підвищення рівня цифровізації. Порядок їх проведення конкретизовано в актах Кабінету Міністрів України», — зазначає Максим Тютюнников.

А Іван Нікітченко вважає, що прозорість можна забезпечити або через аукціон, або через тендер.

«Однак тендер — це складніша і триваліша процедура, яка не підходить під малу приватизацію, де відбувається реалізація тисяч невеликих об’єктів за відносно невисокими цінами і нечасто висувають якісь умови до використання об’єктів. З великою приватизацією все навпаки, тому там можна використовувати тендери», — зазначає він.

Аукціон відбувається швидко, в ньому можуть брати участь багато осіб (бували сотні), він дає змогу оперативно визначити ринкову ціну на об’єкт, усі учасники та їхні пропозиції публічні.

На що є попит

Які саме державні або комунальні об’єкти приватизуються в Україні впродовж воєнного стану?

«Найцікавіші для майбутніх власників були і залишаються виробничі майданчики Укрспирту. З огляду на це не дивно, що вперше на приватизаційному онлайн-аукціоні було реалізовано окреме майно саме Кобиловолоцького місця зберігання спирту державного підприємства «Укрспирт». Ціна, яку сплатив новий власник, майже втричі перевищувала стартову», — зазначає Максим Тютюнников.

На другому аукціоні 20 вересня було продано Марилівський спиртзавод (Тернопільська область) за ціною майже втричі вищою за стартову, що теж підтверджує підвищений інтерес інвесторів до потужностей спиртової галузі.

Однак їх цікавлять і прості нежитлові приміщення. Наприклад, за нежитлове приміщення в селі Розсошенці Полтавської області, розташоване на першому поверсі п’ятиповерхового будинку, змагались аж 44 інвестори.

Іван Нікітченко зазначає, що попит має нерухомість мертвих державних підприємств, якої дуже багато в центральних частинах міст, де колись були індустріальні райони.

«Десятиліттями ці будівлі просто стояли і розвалювалися, займаючи дуже привабливі земельні ділянки. Є багато баз відпочинку, санаторіїв у дуже занедбаному стані, що були на балансі державних підприємств, а самі підприємства де-факто давно не працюють», — додає він.

Найцікавішими для майбутніх власників були і залишаються виробничі майданчики Укрспирту. Фото з сайту dsnews.ua

Як вважають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу, не дуже привабливі для інвесторів, наприклад, державні підприємства НАНУ, оскільки матеріально-технічний стан будівель незадовільний. Інші об’єкти збиткові та потребують значних капіталовкладень.

Помилок майже немає

Проведення малої приватизації в Україні у воєнний час таки має певні особливості.

«Вважаємо, що проведення малої приватизації, особливо у такий складний для економіки держави період, цілком доцільне. Під час запровадження нових механізмів проведення приватизації було враховано попередні помилки. Зокрема було пришвидшено процес шляхом скорочення окремих строків та підвищено ступінь цифровізації. Раніше плату за об’єкти надавали після укладення договору купівлі-продажу, що призводило до зловживань та оскаржень процесу приватизації, що блокувало проведення наступного аукціону. Проте шляхом запровадження попередньої оплати за договором ризики таких зловживань нівельовано», — зазначає Максим Тютюнников.

Іван Нікітченко переконаний, що головна помилка у приватизації — це не проводити приватизацію. Він нагадує, як Україна запізнилася на багато років з цим.

«Жителі більшості міст України часто бачать цілі гектари промрайонів, де вже де-факто нічого не виробляють і більшість споруд поступово руйнуються. У кращому разі частину приміщень здають в оренду малому та середньому бізнесу, і не факт, що навіть ті невеликі прибутки надходять до бюджету», — додає експерт.

Тож вважаємо малу приватизацію прогресивним кроком, оскільки нові власники зможуть значно підвищити конкурентоспроможність приватизованих об’єктів шляхом інвестицій, модернізації та запровадження ефективної моделі управління.