Майже всі об’єкти малої приватизації, які перебувають у системі «Прозор­ро.Продажі» слід продати протягом кількох найближчих місяців. Саме так вважає перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Нагадаємо, що, за інформацією міністерства, свого продажу чекають 1300 об’єктів. Почалася ця кампанія у липні-серпні поточного року, тобто вона триває вже кілька місяців. Згідно із Законом «Про приватизацію державного і комунального майна», який набрав чинності в березні 2018 року, мала приватизація відбувається через електронну систему «Прозорро.Продажі». Ідеться про активи державної й комунальної власності вартістю до 250 мільйонів гривень. Виставляють об’єкти Фонд державного майна й місцеві органи влади.

На першому місці в рейтингу успішності — Львів. Фото з сайту zik.ua

Мала приватизація — це ефективний і прозорий спосіб наповнення бюджетів місцевих громад. Завдяки аукціонам «Прозорро.Продажі» нині кожен населений пункт у всій країні має змогу залучити інвесторів, які не лише відроджуватимуть занедбані підприємства, принесуть кошти в бюджети місцевих громад, а ще й зможуть надати додаткові робочі місця.

Як триває приватизація у цьому сегменті ринку? 7 грудня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що надходження від продажу об’єктів малої приватизації цього року становлять майже 456 мільйонів гривень.

Цифра чимала, проте могла бути й більшою.

На першому місці в рейтингу успішності продажу — Львів. Про це «УК» повідомила начальник відділу реформування власності міської ради Наталія Рясна. За її словами, в місті останніми місяцями було проведено 103 аукціони з продажу об’єктів малої приватизації, дохід від яких становить 102 мільйони гривень. В Україні загалом від початку цієї кампанії (липень 2018 року) було проведено 746 аукціонів.

Географія учасників дуже різноманітна. І це не дивина, адже Львів останнім часом швидко розвивається, і вести бізнес у цьому старовинному місті, яке щорічно приймає до мільйона туристів з багатьох країн, дуже вигідно. До того ж, середнє зростання вартості об’єктів від стартової ціни становить 46%. Проте чимало з них у Львові продається в 2—4 рази дорожче за стартову ціну.

«Прикладом може слугувати нежитлова площа на вулиці Шпитальній, 25, остаточна ціна якої на аукціоні зросла в 4,4 раза. У місті продається чимало об’єктів. Здебільшого це підвали, цоколі будинків. Майже все відбувається успішно», — зазначає Наталія Рясна.

Добре з малою приватизацією й у Житомирі. Радіє  успіхам міський голова Сергій Сухомлин. На його думку, житомирці побоювалися, що після оголошення початку малої приватизації в місто прийдуть представники бізнесу з інших регіонів України і місцевим підприємцям не буде змоги розвиватися в рідному Житомирі. Проте за підсумками кількох місяців малої приватизації виявилося, що покупцями такої нерухомості стають передовсім жителі міста і області. До того ж, остаточні ціни на деякі об’єкти продажу через систему «Прозорро.Продажі» виявилися навіть набагато вищими, ніж у столиці.

Так, у жовтні один з місцевих підприємців придбав нежитлове приміщення за ціною 53 тисячі гривень за квадратний метр. Для порівняння наведемо інший приклад: 28 серпня Фонд державного майна провів перший аукціон із продажу об’єкта малої приватизації в Києві за ціною 32 тисячі гривень, тобто житомирські ціни виявилися вищими за столичні на 21 тисячу гривень за квадратний метр.

Інші міста також не пасуть задніх. Є позитивні приклади, коли підприємці можуть недорого придбати собі нежитлові площі. У Луцьку Фонд державного майна виставив на продаж напівзруйновану будівлю цеху загальною площею 693 квадратних метри. Переможець електронного аукціону заплатив за це мільйон гривень. Можливо, сума невелика, проте слід враховувати, що будівля була фактично не придатною для функціонування.

Мала приватизація впевнено крокує країною. Триватиме й надалі. Як бачимо, можна придбати найрізноманітніші об’єкти за різними остаточними цінами. Тож у цьому процесі виграють усі: й місцеві бюджети, що поповнюються за рахунок прозорих електронних аукціонів, і дрібні та середні підприємці, які можуть купити об’єкт до вподоби, який їм по кишені.