Із 1 травня цього року набуває чинності закон «Про державну службу». Серед його новацій — запровадження посади державного секретаря як керівника держслужби у Кабінеті Міністрів та міністерствах, а також незалежність держсекретарів та службовців від політичних впливів, результатів виборів, зміни міністрів.

Зазвичай настрої, з якими з приходом нової політичної сили державні чиновники сідають на валізи, демотивують працівників, що призводить до плинності кадрів. Прихід нового міністра не має бути причиною «тектонічних» кадрових змін. Він має ставити лише завдання в межах угоди коаліційного уряду, а держслужбовець — професійно їх виконувати.

Закон стосується інтересів 250 тисяч держслужбовців, які працюють у системі органів виконавчої влади, і 80 тисяч держслужбовців органів місцевого самоврядування. Цікаво, що після завершення децентралізації й ухвалення змін до Конституції левова частка повноважень та компетенцій перейдуть від органів держвлади на рівень територіальних громад. Про те, як реалізовуватимуть закон, «УК» розповів голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин ВАЩЕНКО. 

Голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко

—  Пане Костянтине, чи стане держслужба завдяки новому закону «Про державну службу» більш привабливою?

— Див не буває, і 1 травня ми не прокинемося у країні, де буде абсолютно нова держслужба. Але саме з цього часу мають відбутися зміни, які зроблять її представників більш захищеними зокрема від політичного впливу (закон дає чіткий поділ на політичні та адміністративні посади). Це гарантуватиме держслужбовцеві стабільність, кар’єрне просування, мотивацію для якісного виконання службових обов’язків.

Закон побудовано на європейських принципах демократичного урядування. В ефективній державі обслуговують потреби громадян, держава їм не заважає, а допомагає розв’язувати повсякденні проблеми та надає якісні послуги. Існуватиме зрозуміла і прозора модель оплати праці, запроваджується конкурсний відбір і для вступу на державну службу, і для просування на ній. Відійде те, що руйнує держслужбу і демотивує її представників: квотний принцип призначення, призначення за кумівськими, родинними або ще якимось зв’язками.

— Конкурси на посади держслужбовців проводять і нині.

— Вони не дають належної якості держслужби. І на посади вищих чиновників таких конкурсів немає. До речі, одна з новацій закону «Про державну службу» — запровадження посади держсекретаря як керівника держслужби у Кабінеті Міністрів та міністерствах. Друга новація —незалежність держсекретарів та службовців від політичних впливів, результатів виборів, зміни міністрів. Настрої, з якими із приходом нової політичної сили державні чиновники сідають на валізи, демотивує працівників. Прихід нового міністра не має бути причиною для «тектонічних» кадрових змін. Новий міністр має ставити лише завдання в межах угоди коаліційного уряду, а держслужбовець — професійно забезпечити їх виконання. Саме нинішня практика призвела до плинності кадрів на держслужбі.

На діяльність службовців органів місцевого самоврядування впливатиме закон «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідний законопроект уже готуємо з парламентом до другого читання. Цей документ розділятиме виборні посади та посади інших службовців органів місцевого самоврядування.

— Чи вдається істотно підвищити зарплати чиновників за рахунок їхнього скорочення?

— Останні два роки відбувається скорочення кількості державних службовців. На сьогодні в Україні приблизно 250 тисяч держслужбовців, які працюють у системі органів виконавчої влади, і 80 тисяч осіб держслужбовців органів місцевого самоврядування. Після того як відбудеться децентралізація, коли буде ухвалено зміни до Конституції, левова частка повноважень та компетенцій перейде від органів держвлади на рівень територіальних громад. Але тоді громади мають бути кадровоспроможними, й нинішня «пропорція» зміниться: приблизно 100 тисяч держслужбовців перейдуть працювати в органи місцевого самоврядування.

Але законопроект «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачає, що самі територіальні громади матимуть повноваження визначати структуру виконавчих органів, чисельність залежно від наявності завдань та ресурсів. Держава гарантуватиме мінімальні зарплати посадовцям, а решту вирішуватиме громада, зокрема рівень оплати праці. Якщо у громаду надходять інвестиції, створюються робочі місця, вона економічно процвітає, це свідчитиме, що чиновники працюють ефективно, і тоді вони повинні мати більшу зарплату. Такого зв’язку, на жаль, поки що немає, але він має бути.

Питання зарплати найбільш болюче в держслужбі: 40% держслужбовців отримують зарплату на рівні мінімальної. Питання зарплати поділяється на дві складові: сама модель зарплати (нині 40% її становить оклад, а решта — премії, що змушує бути лояльним до керівника). Закон встановлює зарплату на рівні 70%, 30% — премія, плюс виплата за вислугу років і доплата за ранг, розміри яких має встановити Кабмін.

Друга складова зарплатного питання — її підвищення. Уряд з парламентом знайшов компроміс щодо встановлення перехідного періоду протягом двох років. Наприкінці цього періоду оклад у держслужбовця має бути не меншим від двох мінімальних зарплат. Уже в цьому році піднімаємо частку зарплати в посадовому окладі. А з 1 січня 2017-го щопівроку підтягуватиметься в абсолютних цифрах рівень зарплати.

— У якому стані підготовка понад 30 нормативно-правових актів, необхідних для запровадження цього закону в життя?

— Із цих документів не всі першочергові, але половину з них, думаю, ухвалимо до 1 травня. Без них закон не зможе запрацювати. На сьогодні уряд зокрема врегулював питання проведення конкурсів, діяльності комісії вищого корпусу, стажу, відпусток. Найближчим часом він планує ухвалити постанови, які стосуються схеми посадових окладів держслужбовців.

Один з напрямів нашої роботи — інформаційно-роз’яснювальний, оскільки новий закон викликає чимало запитань, і навколо нього багато страхів.

— Наприклад?

— Багато питань виникає у тих держслужбовців, які втратять цей статус. За межі держслужби буде виведено, наприклад, працівників патронатної служби. Але із втратою статусу держслужбовця вони отримають і певні переваги. На них не поширюватимуться обмеження, визначені для держслужбовців. Наприклад, вони отримають право суміщати роботу, працювати на півставки, що нині неможливо.

— Новий закон закріплює загальну систему пенсійного забезпечення і ліквідує систему спецпенсій та пільги. А як вирішуватиметься питання щодо держслужбовців, які пропрацювали 10—20 років за старим законом, сплачуючи вдвічі більший соціальний внесок, і розраховували на відповідну пенсію?

— У перехідних положеннях закону ми відновили справедливість у цьому плані, прописавши, що ті держслужбовці, які на момент набуття чинності нового закону заробили собі право, яке передбачав попередній закон, на спецпенсію, відпрацювавши 10 або 20 років, то за ними це правило потрібно зберегти. Це зроблено з міркувань справедливості. Адже держслужбовці й прирівняні до них сплачували більший відсоток єдиного соціального внеску (6,1%, тоді як пересічні громадяни — 3,6%). Це не пільга, а кошти, які в більшому обсязі сплачували держслужбовці для отримання більшої пенсії. І коли в держслужбовців забрали це право, то відбулася дискримінація, і я радий, що в непростій дискусії з парламентом це право відновлено. Це не відновлення спецпенсій, а відновлення гарантій, які давалися людям, що давно працюють на держслужбі. Це стосується й прирівняних до держслужбовців посадовців органів місцевого самоврядування.

— Тобто ці люди тепер мають право на держпенсію і можуть ще працювати без позбавлення їх зарплати?

— Думаю, що так.

— Держслужбовці категорії «А» мають володіти однією з трьох офіційних мов ЄС. Які часові межі передбачено для втілення в життя цієї вимоги? Як вирішують «мовне» питання серед нинішніх чиновників?

— Оскільки більшість питань обговорюють у кулуарах тет-а-тет, наявність перекладача іноді стримує відвертість у розмові й ефективне проведення переговорів. Нині вперше в Україні маємо ситуацію, коли Президент та члени уряду повинні вільно володіти англійською мовою, бо це спрощує вирішення багатьох питань і комунікацію з партнерами.

Один з архітекторів сінгапурських реформ Лі Куан Ю на запитання, яку реформу він робив першою, всі очікували, що він скаже про податки, пов’язані з реформами держуправління, та він сказав, що першою реформою було те, що… змусили всіх розмовляти англійською мовою. Тепер і в нас серед умов входу до вищого ешелону держслужби є така вимога.

Розуміючи, що потрібно підготуватися до цього, навчитися або підтягнути рівень у перехідний період, цій нормі нададуть чинності з 2018 року. Для людей, які працюють або претендують на вищі посади в держслужбі, є час. Вважаю, що це правильно. Президент оголосив 2016-й Роком англійської мови. А уряд розробив необхідні заходи, які дають змогу держслужбовцям навчатися і здобувати відповідну мовну кваліфікацію.

— Час для затвердження Стратегії реформування державного управління, що є однією з вимог представників ЄС, переносили вже кілька разів. На якій стадії опрацювання цей документ?

— Нацдержслужбу залучено до підготовки цієї стратегії. Її ухвалення — одна з умов отримання фінансової допомоги від закордонних партнерів. Ми відповідаємо за компонент, що стосується реформи держслужби, і щодо цього в нас немає неузгоджених питань із європейськими експертами, представниками ЄС. Але стратегія містить інші напрями: реформування політики, Кабміну, центральних органів виконавчої влади, врегулювання адмінпроцедур, прозорість фінансів. Це комплексний документ, і за кожен з компонентів відповідальні міністерства.

Нині доопрацьовують цю стратегію, і ми очікуємо, що Україну найближчим часом відвідають експерти з ЄС, і буде затверджено остаточну версію цього документа, яка влаштує обидві сторони.

— Чи відрізняється менталітет нашого та закордонного держслужбовця?

— Звичайно, відрізняється. Але питання не в людях, а в правилах гри. Завдання податкового інспектора в Німеччині полягає не у виконанні плану зі збирання податків, а в допомозі платникові податків у правильному заповненні декларації й платіжних документів, щоб не припуститися помилок. Натомість працівник нашої фіскальної служби спрямований на те, щоб знайти, покарати і стягнути штраф. По-різному сформульоване завдання, і по-різному відбувається спілкування.

Модель держуправління передбачає, що на перший план серед функцій держави виходять сервісна і регуляторна. Тобто слід зробити систему нормативних актів такою, яка була б зручною бізнесу, громадянам, у якій держава була б найменш помітна, а люди почувалися найбільш захищеними. У цьому суть реформ, які мають відбутися в Україні, а це спричинить і зміни в ментальності нашого держслужбовця.

PS. Цим матеріалом редакція започатковує серію публікацій, присвячену роз’ясненням основних змін у функціонуванні держслужби, з чим зіткнуться чиновники різних рівнів у зв’язку з набуттям чинності закону «Про державну службу».

ДОСЬЄ «УК»

Костянтин ВАЩЕНКО. Народився у жовтні 1972 року в місті Тула (Росія). Закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка та факультет державного і муніципального управління Північно-Західної академії державної служби РАДС (м. Санкт-Петербург).

Доктор політичних наук. Заслужений економіст України. Автор понад 100 наукових праць з політології та державного управління. Має 17 років стажу державної служби. Пройшов шлях від спеціаліста І категорії до керівника центрального органу виконавчої влади.

З липня 2014 року — голова Національного агентства України з питань державної служби.