Під час пресподій і спілкування із журналістами Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазвичай дуже стриманий і старанно добирає слова, відповідаючи на гострі запитання. Певно, таким і має бути публічний імідж очільника потужного міжнародного військово-політичного союзу. Проте війна в Україні і злочини російської армії на українській землі не можуть не зачепити почуття навіть досвідчених політиків, які бачили у своїй кар’єрі чимало криз та катастроф. І доказ цього — відповідь Єнса Столтенберга, яку він дав, спілкуючись із членами комітету Європарламенту із зовнішньої політики.
Один з депутатів зауважив, що санкції, які запровадили ЄС та країни НАТО проти росії, впливають на економічну стабільність, отже і безпеку самих цих країн. Ця ремарка не залишила Генсека байдужим. «Надзвичайно важливо, щоб політичні лідери гарантували надання істотної підтримки Україні протягом тривалого часу. І санкції — лише одна її частина, а йдеться і про військову, фінансову і гуманітарну підтримку», — сказав у відповідь Єнс Столтенберг. Він наголосив, що ці кроки мають ціну, і додав, що ціна непідтримки України набагато вища. «А для мене особисто це питання моральних цінностей. Підтримати демократичну суверенну державу, де живе 40 мільйонів людей, яку брутально атакує росія. Якщо ми не реагуватимемо на все це, побачивши, що трапилося у Бучі та інших містах, то це порушить моє розуміння того, що є гідною поведінкою країн-сусідів», — емоційно відповів Генсек НАТО. Він переконаний: якщо Захід просто споглядатиме, як росія знищує Україну і досягає своїх цілей, то зрештою «заплатить за це набагато вищу ціну».
В очільника НАТО немає жодних сумнівів із приводу того, що якщо Україна програє, то це зробить Європу «ще більш вразливою до російської агресії». Він навів як приклад уроки, які НАТО та ЄС винесли з війни росії проти Грузії 2008 року, з російської анексії Криму та початку війни на Донбасі 2014-го та широкомасштабного вторгнення російської армії «за наказом путіна» в Україну в лютому 2022 року. Ці події довели, що кремль здатен і буде застосовувати грубу військову силу для втілення ідеї розподілу сфер впливу.
«І навіть якщо вам байдужий моральний аспект питання підтримки українського народу, то вам, певно, не байдужі безпекові інтереси ваших власних країн. Тому вам треба платити за допомогу і наслідки економічних санкцій, бо альтернатива цього — заплатити пізніше набагато вищу ціну», — ще раз наголосив Єнс Столтенберг. Він закликав євродепутатів завжди пам’ятати важливу річ: ціна, яку платить ЄС і НАТО за підтримку України, виражена у грошах, а «ціна, яку платять українці, вимірюється людськими життями, які вони втрачають щодня. Тому ми повинні перестати скаржитися та надавати Україні всю можливу допомогу. І на цьому крапка!» — заявив Генсек під аплодисменти євродепутатів.
У НАТО не беруться передбачати терміни завершення війни і припускають, що вона триватиме певний час і не обов’язково завершиться до кінця літа. «Ми повинні бути спроможні забезпечувати постійні та стабільні поставки зброї для української армії», — сказав Генсек.
На зауваження німецького депутата Міхаеля Галлера, що Німеччина гальмує постачання зброї Україні, Єнс Столтенберг заявив: «Не можу вдаватися у деталі, але повірте, НАТО тисне на уряди країн-членів, щоб ті надавали більше сучасної зброї, і як ви бачите, це роблять США і Велика Британія. Вони надають зброю більшого радіусу й точності ураження, що має величезне значення на полі бою».
Згадуючи про підсумки саміту НАТО, який пройшов у Мадриді кілька тижнів тому, Єнс Столтенберг наголосив, що у новій стратегічній концепції Альянсу, ухваленій під час зустрічі, росію визначено головною загрозою, бо «путін довів, що має намір застосувати військову силу для досягнення своїх політичних цілей. Я працював над діалогом з росією багато років, бо вірив, що ми повинні будувати ліпші відносини. Але після вторгнення в Україну ми не можемо продовжувати цей шлях». Генеральний секретар НАТО заявив, що росія повністю відмовилася від будь-якого нормального спілкування, тому відновлення діалогу з нею «не можливе доти, доки вона поводитиметься так, як тепер».