Неподалік від Рівного, в шубківському лісі, замість грибів люди дедалі частіше натрапляють на… відпрацьовані люмінесцентні лампи. Виявляється, тут, на території Шубківської сільської ради, їх, як мовиться, видимо-невидимо — майже 230 тисяч штук. Це відпрацьовані лампи, які містять ртуть, — саме тому фахівці присвоїли цій «знахідці» перший, найвищий, рівень небезпеки. Місцева громада, певна річ, не на жарт непокоїться: такому сусідству не радітимеш.

Виявляється, кілька років поспіль лампи збирало приватне підприємство, власник якого мав намір їх утилізувати. Щоб, звісно, заробити кошти.

Та не так сталося, як гадалося: «заробив» цей чоловік хіба що зайвий головний біль собі та землякам. Щоправда, підприємець звинувачує в усьому обласне управління екології та природних ресурсів, яке, мовляв, лобіює інтереси іншої аналогічної структури, тому й не надало йому відповідних дозволів.

Тим часом фахівці б’ють на сполох.

— Випари ртуті та її сполуки дуже отруйні, — каже завідуючий токсикологічною лабораторією обласної санепідемстанції Ігор Седляр. — Коли вони потрапляють в організм людини через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя. Максимально допустима концентрація парів ртуті —

0, 0003 міліграма на кубометр. Тим часом концентрація в повітрі понад 0,2 міліграма на кубометр може викликати гостре отруєння. Його симптоми проявляються в першу ж добу: це слабкість, головний біль, кровотеча ясен, легке тремтіння рук, шлункові розлади. А є ще хронічне отруєння, про яке людина може і не знати, втім, із часом підвищується сонливість, з’являється слабкість, головний біль, апатія, порушується мовлення.

Отруєння випарами ртуті здатне навіть привести до… шизофренії!

Тепер над тим, як утилізувати небезпечну знахідку, ламає голову влада разом із фахівцями. За нашим законодавством, позбутися ламп бюджетним коштом можна лише за умови, що вони стануть безгосподарними, тобто нічийними. І знадобиться для цього скільки б ви думали? Не мало не багато — мільйон гривень!

Оскільки термін ліцензії згаданого приватного підприємства добігає кінця, схоже, безгоспними лампи таки стануть. А мільйон гривень планують знайти в обласному природоохоронному фонді. Тим часом шукають коштів, принаймні, на охорону «ртутних ламп»: якщо ними настирливо «зацікавляться» дітлахи, лиха можна й не обібратися…

А скільки мільйонів і з якого фонду потрібно виділити на ліквідацію елементарного людського недбальства? Як відповість перед законом той, хто, незважаючи на інтереси земляків, приготував для них такий собі «рояль в кущах»? І, як на мене, найголовніше: куди дивились наші «доблесні» правоохоронці раніше, доки про ситуацію не заговорили вголос і на всіх рівнях? Чи для них самих закон — як дишло? І чи вистачить отого «природоохоронного» мільйона гривень, щоб урятувати суспільство від моральної шизофренії?