За кілька останніх років Покровський район Дніпропетровської області став своєрідним бізнес-туристичним об’єктом не тільки для українських, а й закордонних гостей, які цікавляться розвитком сімейних ферм та молочарських кооперативів. Адже тут створено об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) «Господар» та засновану ним першу в Україні кооперативну навчальну ферму з виробництва молока вищого сорту, а також СОК молочарського напрямку «Добробут Андріївки» із демонстраційною сімейною фермою. Все це завдяки співпраці і спільним проектам Міжнародного благодійного фонду (МБФ) «Добробут громад» (Heifer-Ukraine), «Екосистем Фонд Данон», «Данон Україна», Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади CIDA/SOCODEVI, а також ДОГО «Сільськогосподарська консультаційна служба», спрямованих на розвиток молочарських та інших кооперативів в Україні. Триває вже третій етап (діє з липня 2013 по липень 2016) міжнародного спільного проекту «Розвиток молочарських кооперативів» (розпочатий у лютому 2010 року), зосереджений на реконструкції сімейних ферм та зміцненні кооперативів, членами яких є сімейні ферми.

Фото автора

Кооператив збільшує ціну  і підвищує якість

Звичним маршрутом автобус дістався села Андріївка. Тут делегація учасників Міжнародної конференції «Розширення можливостей дрібних виробників та сімейних  ферм  через інноваційні практики для сталого розвитку молочного господарства» (організована МБФ «Добробут громад» за фінансової й організаційної підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для представників країн Центральної та Східної Європи) ознайомилася з роботою СОК «Добробут Андріївки», заснованого 2010 року. В його розвиток інвестовано $169 000 від усіх донорів, надано 25 високопродуктивних нетелей, перший приплід від яких передали іншим членам громади, 15 свиноматок, лабораторне обладнання для аналізу якості молока, для пункту штучного запліднення тощо.

 Якщо 2014 року в кооперативі було 158 осіб, то нині тут 177 виробників, з яких сім сімейних ферм з кількістю корів від 10 до 20. СОК охоплює вже 17 населених пунктів, ще шість сіл мають приєднатися. Цьогоріч заплановано реконструювати і ввести до кооперативу ще мінімум вісім сімейних ферм. «Добробут Андріївки» збирає на своїй території і в пунктах приймання молоко, охолоджує його в спеціальних охолоджувачах, надає послуги штучного запліднення, закупівлі концентрованих кормів, сіна та силосу, організовує навчання й надає консультації членам кооперативу й охочим створити сімейні ферми. Крім того, він може похвалитися першим в Україні кооперативним тренажерним клубом — «Добриня Андрійович», який відвідують селяни. 

За останні два роки замість маленького вагончика-молокопункта в кооперативі з’явився стаціонарний пункт збирання молока. Для його облаштування СОК отримав $ 8300 банківського кредиту та $ 8300 дофінансування від об’єднання «Господар». «Це колишня котельня. Ми зробили в ній капітальний ремонт. Тут є охолоджувачі, лабораторія якості, офіс кооперативу. Породи корів маємо голштинську і джерсей, є ще українська  степова.  Велику надію покладаємо саме на джерсей. Для наших умов ці корови підходять, вони дають молоко високої жирності», — розповів менеджер кооперативу Сергій Захаренко.

 За день молокопункт приймає 2,5 тонни молока, але має резерв на майбутнє — 13,2 тонни. За 2015 рік у «Добробуті Андріївки» заготовлено й реалізовано 924 тонни молока, з яких 176 тонн надійшло від сімейних ферм. Середньорічний дохід одного члена кооперативу становив приблизно $700.

За якістю молока тут ретельно стежать на всіх етапах виробництва, продукцію поставляють на завод  «Данон Україна». Підприємство доплачує фермерам за якість. Базова ціна за літр молока жирністю 3,2% — 3,5 гривні, у лютому молоко від «Добробуту Андріївки» в перерахунку на жирність коштувало 4,7 гривні за літр (у березні жирність трохи впала). Сергій Захаренко зазначає, що через низьку ціну на молоко селяни вирізають корів. Тому ці доплати дуже важливі.

Цікава арифметика 

Олег та Ірина Головки, які мають 13-річного сина та 6-річну доньку, у «Добробут Андріївки» вступили у перших рядах. А починали молочарське господарство ще 10 років тому з шести корів. За допомогою кооперативу вони реконструювали ферму і збільшили поголів’я. Сьогодні родина утримує 10 корів та 4 телички. Завдяки  підтримці домашня ферма Головків у селі Братське має доїльний апарат, напувальне, освітлювальне, вентиляційне обладнання, транспортер гною. Взявши 2012 року пільговий кредит (108 тисяч гривень під 6%), родина придбала прес-підбирач. За три місяці позику планують погасити. Сім’я також має свиней і обробляє 20 гектарів землі.  Корми для тварин заготовляють самі.

Переваги від створення ферми і встановлення обладнання особливо відчула господиня, на якій лежить головне навантаження в доїнні корів. «Ручної роботи стало значно менше, я відчула істотне полегшення», — каже Ірина Головко. І корови почали давати більше молока. Щоденний надій від однієї корови в середньому 18—20 літрів, тоді як в Україні цей показник від 12 до 15 літрів. Якщо 2013 року середній надій молока на фермі становив 4000 літрів за лактацію, то за 2015-й — 5258 літрів. На сімейній фермі Головків діє молокопункт, до якого щоденно здають молоко сім родин села. Потім продукцію забирає молоковоз із Андріївки.

Від усіх корів ферма дає чистий прибуток майже 40 тисяч гривень за рік. До стрибка курсу заробіток фермерів становив $1000 — $1100, тепер — $300. На що вистачає родині заробленого? Як, наприклад, щодо поїздки кудись у відпустку? «Нам вистачить, а ось на квитки для корів не вистачає», — жартома відповів на запитання гостей господар.

У селі Братському розташована й домашня демонстраційна ферма Вадима та Антоніни Куриленків. У родині троє синів: старші Сашко та Сергій живуть окремо, а наймолодший Максим — разом з батьками. 

Демоферма існує з грудня 2011-го. Її спеціально створили для того, щоб показувати, як правильно управляти міні-фермою. Тут проводять тренінги з реконструкції ферм сімейного типу й розведення худоби для дрібних фермерів. Роботу демоферми організовано за останніми ветеринарно-санітарними й екологічними нормами. Скориставшись допомогою проекту, родина отримала на її створення $ 18 000 кредиту під 3% річних, який уже повністю виплачено. Ферму на 10 голів (нині це 8 корів і 2 нетелей — голштини, джерсеї, чорноряба) облаштовано системою вентиляції, тут автоматизоване доїння, індивідуальні напувалки з підігрівом, системи гноєвідділення, гігієни корів (усі тварини чисті), додаткове освітлення.  Молочний блок має міні-лабораторію, охолоджувальний танкер і систему відеонагляду.  На фермі діє пункт збирання молока у членів кооперативу.

«Коли підвищили ціни на електроенергію, люди почали вирізати корів: невигідно тримати в господарстві. Ціна тримається, але порівняно з минулим роком взимку вона  зменшилася — молокопереробники дають 3,7. Це замало з урахуванням тарифів на електроенергію. Два місяці у нас молоко вищого класу. Ми просимо, щоб і ціна відповідно була вищою», — зазначає Антоніна Куриленко.    Сьогодні на фермі Куриленків щоденний надій стабільний: в середньому 18 літрів на голову. Якщо спочатку середній надій з корови на рік був 4 тисячі літрів, два роки тому — понад 5800, то нині цей показник зріс до 6500 літрів на голову. Чистий прибуток родини на місяць — приблизно $ 240—300.

Разом із синами Куриленки мають 22 гектари землі, яка перебуває у фермерському господарстві  батьків  Антоніни Володимирівни  «Надія». Вони заготовляють зерно і силос для ферми, звідки на поля віддають перегній. Лишки продають громаді. Землі удвоє більше, ніж потрібно для утримання 10 корів. Тому господарі планують розширити ферму до 20 голів, взявши під це новий кредит. Ось тільки дочекаються середнього сина, 27-річного Сергія, із зони АТО.

Навчання  за світовими стандартами

Розбудовувати сімейні ферми селянам допомагає кооперативна навчальна ферма, створена першою в Україні 2011 року в селі Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області. Для цього об’єднання СОК «Господар» заснувало спільне підприємство «Молочарське». Навчальна ферма має 60 корів-голштинів. Планують будівництво другої черги на 60 голів породи джерсей. На фермі нові технології утримання, годівлі, доїння корів, ефективна модель утилізації органічних відходів через компостування тощо.

Сучасні методи молочного скотарства і виробництва молока дали змогу досягнути високих кількісних і якісних показників. За 2015 рік «Молочарське» дало 453 тонни молока екстракласу. Середній надій за рік —  8544 кілограмів молока на голову. А середня продуктивність молочних корів  досягла 26 літрів молока на добу. Це майже вдвічі перевищує всеукраїнський показник.

Об’єднання кооперативів «Господар» нині налічує 11 СОК не тільки Дніпропетровщини, а й з п’яти прилеглих областей. Об’єднання координує питання співпраці з молокопереробниками, захищає інтереси своїх членів, допомагає їм у наданні пільгового мікрокредитування тощо.

На навчальній фермі проводять тренінги (таких було 85). За словами голови правління МБФ «Добробут громад» Віктора Тереса, Європейський банк реконструкції та розвитку вже виступив з пропозицією посилити спроможність навчального центру для фермерів, який створено на базі СП «Молочарське». Для цього залучатимуть регіональних та міжнародних експертів для допомоги у створенні навчального курсу світового стандарту, адаптованого до потреб українських виробників, включаючи навчальну програму для студентів аграрних університетів.

ПЕРЕВАГИ СІМЕЙНИХ ФЕРМ

 ♦ підвищення продуктивності корів у середньому на 25%;

♦ збільшення доходу на 30%;

♦ завдяки механізації кількість робочих годин фермера зменшується із 7 до 4 годин на день, хоча водночас збільшується кількість корів від 3-4 до 7-10;

♦ зменшення ручної роботи, яку здебільшого виконують жінки;

♦ якість молока підвищується від 2-го до вищого сорту, що відповідає якості середньо товарних сучасних підприємств;

♦ екологічний підхід і впровадження системи зберігання та утилізації гною. 

До речі.   31 березня 2016 р. Верховна Рада  ухвалила  Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», завдяки якому сімейні ферми нарешті отримали статус сільгоспвиробника.