В Україні невпинно скорочуються золотовалютні резерви. Якщо на початок повномасштабної війни їх було 31 мільярд доларів, то тепер — лише 22,4 мільярда доларів. Яка причина такого скорочення? Чи можна було уникнути цього? «Урядовий кур’єр» шукав вичерпні відповіді на ці та інші запитання.

Негативний платіжний баланс, друк гривень та витрати біженців

Напередодні повномасштабної війни Україна мала істотний запас золотовалютних резервів — 31 мільярд доларів. Після початку російського вторгнення більшість людей стали скуповувати валюту, щоб зберегти заощадження. Кількість валюти в державі стрімко зменшилася внаслідок обвалу експорту через бойові дії та заблоковані порти.

Причинами зменшення золотовалютних резервів заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вік­торія Тютюнникова вважає, негативний платіжний баланс, друк гривень та витрати мігрантів.

«Унаслідок війни платіжний баланс різко змістився в бік імпорту товарів та послуг. Наприклад, за другий квартал 2022 року, коли почалися бойові дії, різниця між імпортом товарів і послуг та експортом в Україні становила 6,25 мільярда доларів. Сприяло цьому й рішення влади запровадити пільги на імпорт — на початку вторгнення Верховна Рада України скасувала мита й ПДВ для імпортерів. На цей негативний процес вплинуло зростання видатків держбюджету та відповідний друк гривень, яких не вистачало: із 24 лютого Нацбанк України надрукував уже 255 мільярдів доларів», — зазначає вона.

Як вважає Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, бізнес та населення максимально притримують валюту для продажу й більше намагаються купувати. «НБУ міг би продавати менші обсяги валюти, проте це призвело б до ще більшої девальвації гривні та рівня інфляції», — додає він.

Справді, частину втрат в експорті ми компенсуємо за рахунок фінансової допомоги від міжнародної спільноти, але ця допомога не покриває всіх втрат і надходить великими траншами зі значними проміжками часу. А потреби у валюті для оплати критичного імпорту, зокрема воєнного призначення, постійно високі.

Голова правління Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова зазначає, що міжнародні резерви в Україні можуть не лише зменшуватися в обсягах, а й зростати. За її словами, на 8 вересня 2022 року, вони становили 25,4 мільярда доларів, а на 1 серпня — 22,4 мільярда доларів.

Не лише роль запасу

Яка роль золотовалютних резервів країни загалом й у воєнний час зокрема?

Чимало людей вважає, що міжнародні резерви відіграють лише роль запасу на чорний день, проте у некризовий час вони теж мають важливе значення.

«Вони охоплюють такі важливі функції, як обслуговування зовнішнього державного боргу, здійснення валютних інтервенцій для підтримки стабільності обмінного курсу гривні, підтримки стабільності зовнішньої торгівлі держави, формування державного фонду накопичення фінансових ресурсів, отримання прибутку від операцій з резервами», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Олена Коробкова додає, що  ці резерви — потенційний інвестиційний фонд країни. На сьогодні їхня основна функція полягає в балансуванні потоків іноземної валюти у країну та з неї, тобто у збереженні фінансової стабільності.

Із перших днів вторгнення НБУ запровадив валютні обмеження, що дало змогу стабілізувати фінансову й банківську системи, тому резерви витрачають здебільшого на компенсацію дефіциту платіжного балансу та врівноваження ефекту емісії. Це правильне спрямування витрат? Як можна нівелювати ризики?

Експерти в цьому питанні одностайні: НБУ діє грамотно впродовж усього періоду війни, крім, мабуть, зниження офіційного курсу в липні, що треба було б зробити трохи раніше. І це можна проілюструвати прикладами 2014 і 2022 року.

Іван Нікітченко, зазначає, що на тлі падіння ВВП на 37% у другому кварталі 2022 року та експорту за півріччя на 24%, гривня девальвувала лише на 41%, а річна інфляція нині на рівні 24%. Навіть у ЄС нині інфляція дорівнює 9%. А у значно простішому, так би мовити, 2014 році на тлі падіння ВВП на 6,6% та інфляції 25%, гривня девальвувала на 100% (з 8 до 16 гривень за долар). Грамотність дій НБУ нині просто вражає.

Пропозиції  для Нацбанку

Проте Олена Коробкова вважає, що можна було трохи зменшити ризики для фінансової стабільності за рахунок коригування політики внутрішніх державних запозичень, зокрема збільшення ставок за військовими облігаціями.

«Це допомогло б мобілізувати вже випущену в обіг гривню і зменшити потреби у прямому викупі Нацбанком України облігацій у Мінфіну. Проте останній не змінює політики, намагаючись уникнути значного зростання боргового навантаження на бюджети наступних років», — додає вона.

Щодо підвищення ставок за військовими облігаціями з колегою згодна Вікторія Тютюнникова. Проте експерт додає, що не можна постійно витрачати золотовалютні резерви на компенсацію дефіциту бюджету і доцільно обмежити витрати з цих грошей, а також призупинити друк гривні.

Як можна поповнювати золотовалютні резерви? Нині НБУ поповнює їх передовсім завдяки зовнішній допомозі. В окремі тижні регулятор викуповує з ринку більше валюти, ніж продає. Але загальний баланс на міжбанку лишається негативним для НБУ.

Один з механізмів збереження та поповнення золотовалютних резервів — введення збору для імпортних товарів. Саме тому НБУ та Мінфін пропонують ввести збір на купівлю валюти для імпорту товарів обсягом 10%. Експерт Центру економічної стратегії Юрій Гайдай пропонує такі джерела поповнення золотовалютних резервів: збільшення мит та акцизів на імпортне пальне, підвищення акцизів на імпортний алкоголь і тютюнові вироби, збільшення оподаткування для імпортних предметів розкоші (дорогі автомобілі).

Вікторія Тютюнникова вважає ще одним з дієвих способів девальвацію гривні. «Недавно НБУ використав його: підвищив офіційний курс гривні з 29,25 до 36,6 гривні за долар. За умови, що платіжний баланс не зазнає змін, а резерви скорочуватимуться, НБУ може вдатися до цього ще раз», — зазначає вона. Цікаво, що експерт виступає проти того, щоб донорську допомогу застосовували для поповнення золотовалютних резервів.

ДОВІДКА «УК»

За інформацією Міністерства фінансів України, від початку 2022 року Україна отримала 14 мільярдів доларів у вигляді донорської допомоги. Із міжнародних резервів Нацбанку було витрачено 8,5 мільярда доларів.