Програму реалізації бюджету участі, тобто розподілення громадою частини міського бюджету на найпотрібніші, на погляд містян, проекти, Чернігів ухвалив одним із перших в Україні. Збагнути всі плюси такого підходу до розв’язання проблем допомогла Фундація українсько-польської співпраці ПАУСІ. Її представники провели в місті серію семінарів, а також запросили чернігівців до Польщі, щоб вони вивчили напрацьований досвід партисипативного бюджету на місці. І торік у серпні Чернігівська міська рада дозволила надати 1 відсоток міського бюджету, що становило 4,8 мільйона гривень, на фінансування підібраних більшістю голосів проектів.
Перемагають найактивніші
Жителі міста поставилися до ідеї зі здоровим скепсисом. Мовляв, на папері все гарно, та деякі проблеми настільки задавнені, що зрушити їх з місця навряд чи вдасться. Справу зіпсував відтінок негативу через необхідність голосувати. Мовляв, усе одно не вирішуємо нічого, підсумки підіб’ють так, «як треба». Така малоактивна позиція фактично вбила цікавинки, адже до голосування допустили проекти, які стосувалися капітальних ремонтів та розв’язання інших проблем комунальних закладів. Працівники останніх і самі за це віддали голоси, й активізували групи підтримки залежних від їхньої роботи містян, випередивши у підсумку конкурентів. Тож сталося як сталося: половину суми витратили на справи, безперечно, важливі й потрібні, однак їх годилося б вирішувати за рахунок інших статей бюджету, зокрема на утримання освітніх і медичних закладів.
Результати голосування спричинили жваві дискусії, адже сама суть громадського бюджету полягає у спрямуванні коштів на підтримку інноваційних проектів, корисних для всіх жителів міста, а не окремих груп. Щоб важлива й потрібна ідея не перетворилася на безкінечне залатування комунальних дірок, депутатам міськради довелося змінити формулювання положення про бюджет участі, і відтепер до голосування допускатимуть лише загальнодоступні проекти.
Крім того, внесли ще одну важливу зміну: щоб пожвавити участь у позитивних перетвореннях обласного центру його молодих жителів, їм дозволили голосувати не з 18, а з 16 років. Завдяки цьому переміг проект, який має розв’язати дуже задавнену проблему: побудову пайп-парку для екстремалів — велосипедистів, скейтерів та ролерів. Адже вони роблять свої неймовірні трюки на східцях театру, фонтанах алеї Героїв та в інших громадських місцях, жахаючи перехожих.
Соціальне таксі — в життя
Торік перемогли 17 з 56 проектів, і жителі міста переконалися, що разом можна зробити багато. В обласному центрі запрацювало соціальне таксі для людей з особливими потребами.
Чи багато хто замислюється про те, як живеться співгромадянам, що не можуть користуватися громадським транспортом? А їм також потрібно вирішувати різні життєві питання і пересуватися містом. Понад 10 років ідея створення служби соціального таксі витала в повітрі, та не знаходила фінансування для втілення в життя. Тепер є мікроавтобус, який за символічну суму доставить клієнта, а за потреби й інвалідний візок за призначенням. За необхідності на виклик приїде соціальний працівник, який допоможе сісти в таксі й вийти з нього.
Проекти на наступний рік
Ще один — створення муралів на глухих стінах багатоповерхівок спричинив багато пристрастей. Навіть було складено петицію до відповідних посадовців, щоб такі проекти узгоджувати з міськими архітекторами. Адже скільки людей, стільки й смаків. Думки чернігівців щодо цих велетенських картин сходяться в одному: слід показати неповторність міста, його історичне минуле.
Усі проекти-переможці поступово втілюються в життя. Нещодавно перетворилося на реальність і створення у віддаленому мікрорайоні Масани інформаційно-культурного центру «Файнбук». Проект написали і реалізували активні й креативні чернігівські бібліотекарі спільно з членами громадської організації «Центр взаємодії». Тепер діти й дорослі мають місце для дозвілля, де можна обмінятися книжками, поспілкуватися з цікавими людьми, відвідати майстер-класи і навіть безплатні уроки англійської мови.
Усе це — добре продумана альтернатива проведенню вільного часу за комп’ютерами, вважає координатор проекту Олена Костриця. Активність відвідувачів центру свідчить про те, що проект затребуваний і корисний. У планах пані Олени та її соратників з добрих справ дуже багато заходів — від конкурсу малюнків з елементами правил дорожнього руху до захопливого квесту.
Уже відбулося голосування за проекти, які реалізовуватимуть упродовж наступного року. Серед них упорядкування мостів на території міста, реконструкція занедбаного парку, відкриття художньої студії, організація спортивної реабілітації людей з вадами зору, встановлення «розумних» зупинок міського транспорту та ще десятки важливих для міста і його жителів справ. Відсоток коштів, спрямований на проекти участі наступного року, став вагомішим і становить 6,4 мільйона гривень.
Ми в Google+