Далекого 1850 року в останній своїй статті українець Петро Прокопович повідомляв, що відкриває людству секрет пошуку скарбу: не вбивайте бджіл! Він зробив світове відкриття — сконструював рамковий вулик і першим у світі одержав чистий стільниковий мед без попереднього знищення бджіл.
За підрахунками вчених, у нас бджолами опікуються понад 400 000 пасічників. Тож вдячні ентузіасти з нагоди 200-річчя відкриття П.Прокоповичем вулика встановили в Національному науковому центрі «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» пам’ятник вулику. Розмістили його поряд з погруддям винахідника.
200-річчя епохального відкриття збіглося з 25-річчям заснування інституту, який, позаяк державної структури управління галуззю бджільництва немає, ці функції взяв на себе. Його директор професор Олександр Галатюк зазначає, що за цей час збільшено кількість бджолосімей з 2500 до 4 мільйонів, а виробництво меду — до 70—75 тисяч тонн. Це вивело Україну на перше місце в Європі і на п’яте у світі з виробництва меду.
А ще завдяки сприянню інституту в країні створено чотири племзаводи, 11 племрозплідників, понад 30 племінних пасік. Відселекціоновано високопродуктивні чотири типи карпатських і два типи українських степових бджіл, розроблено і впроваджено лікувальний препарат для бджіл «Здорова бджілка». Розроблено і проведено клінічні апробації більш як 30 лікувально-профілактичних препаратів, які ефективно впливають на підвищення функції імунної системи, що надзвичайно важливо в зоні підвищеного радіаційного фону. Складено карту забруднення нектароносів в усіх зонах України та розроблено методи очищення продукції бджільництва від радіонуклідів тощо.
Торік інститут провів 43-й Міжнародний конгрес Апімондія, в якому взяли участь делегати ста країн світу.
Отож — дві дати одного року. Проте пасічники і науковці, пишаючись минулим, з турботою говорять про непросте сьогодення. В Україні бракує великих промислових пасік. Не врегульовано проблему заготівлі меду. Як ті ведмеді на пасіці, так посередники оббирають доглядачів бджіл. Тим часом торік Україна експортувала 17 тисяч тонн меду. Прибуток отримали не ті люди, що доглядають бджіл.
Ще одна проблема: Україна — лідер з виробництва, але не споживання меду. А він дуже потрібен дітям, особливо в чорнобильській зоні. Не випадково в Японії, де найвища тривалість життя, мед обов’язково включають в раціон харчування дітей.
Держава має Національну програму розвитку бджільництва, але немає координатора організації її виконання. Чи не тому до цього часу законодавчо не закріплені механізми рефінансування пасік за рахунок частини прибутку від збільшення врожаю в результаті запилення. Без цього, кажуть фахівці, піднесення галузі важко очікувати.
ДОВІДКА «УК»
Використання бджіл як запилювачів сільгоспрослин дає змогу істотно збільшити врожай гречки — на 41–60%, соняшнику — на 30–41%, технічних культур — на 46–67%, садів та ягідників — на 100% і більше, баштанних культур — на 40–58%. Вирощування деяких овочевих культур, зокрема в теплицях, взагалі не можливе без використання бджіл. У багатьох країнах світу прибуток бджільництва від запилення становить 90% усіх прибутків.
Ми в Google+