Співробітники служби по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Миколаївського міського управління міліції викрили злочинну схему збуту наркотиків на території міста. Наркобізнес організувала 58-річна жінка та її 36-річний син. Упродовж тривалого часу сім’я, яка проживала в Заводському районі Миколаєва, займалася збутом у великих розмірах наркотичної речовини ацетильованого опію та сильнодіючого лікарського препарату димедролу.

Співробітники міліції провели низку оперативних заходів і задокументували злочинну діяльність цих осіб. За місцем їхнього проживання було проведено санкціонований обшук, під час якого вилучили близько 200 мілілітрів ацетильованого опію, 50 мілілітрів ангідриду оцтової кислоти, 200 пігулок димедролу, наркотичну масу — опій-сирець вагою 20 грамів, приладдя, за допомогою якого виготовляли наркотики, а також гроші, отриманні за їхній збут.

Щоб не привертати підвищеної уваги правоохоронців, наркодилери працювали переважно вночі. У них навіть існувала своєрідна схема безпеки на випадок візиту міліціонерів. Якщо раптом навідувалися правоохоронці, клієнт повинен був казати, що прийшов поворожити. Деякі з наркозалежних навіть брали із собою рушник, нібито для проведення ритуалів. Придбаний наркотик деяким клієнтам дозволяли вжити, як то кажуть, не відходячи від каси.

Загалом упродовж проведення ретельної спеціальної операції вдалося виявити три родини ромів, що організували розповсюдження наркотичних речовин на Миколаївщині та за її межами. Усього в цій групі було шість осіб.

Та найбільше розчарування очікувало правоохоронців, коли стали відомі судові ухвали щодо обрання запобіжного заходу для членів угрупування. Тримання під вартою суд визнав надто «жорстокою» мірою, тож чотирьох затриманих відпустив під досить скромні суми застави — від 40 до 90 тисяч гривень за одну людину. Щоправда, ще для двох затриманих обрано заставу у півмільйона гривень за кожного. Якщо двоє останніх, ймовірно, до суду перебуватимуть під вартою, то четверо отримали реальні шанси побути на свободі. Адже для наркодилерів 40—90 тисяч гривень за обігу в сотні тисяч — це просто дрібниця, вартість не найбільшої партії наркотиків. А ще небезпека полягає в тому, що повернувшись додому, потенціальний злочинець звернеться до адвокатів, зможе вплинути на свідків, знищити докази. І тоді в суді просто неможливо буде довести вину та вимагати для затриманих адекватної міри покарання.

Ситуацію спеціально для «УК» прокоментував начальник УМВС України в Миколаївській області Юрій Сєднєв. «Ми працювали чотири місяці над цією групою. Почали з декількох встановлених нами торговців наркотиками, — повідомив Юрій Олександрович. — Потім крок за кроком виявляли більш розширені зв’язки. Знаходили тих, хто продавав, сприяв, привозив, розповсюджував. Повірте, це надто складна та копітка робота. Але система вимальовувалася».

Значно ускладнював роботу оперативників надто несприятливий механізм документування їхніх дій. Це тільки в міліцейських серіалах показують, як запросто оперативник іде до ймовірного торговця та робить закупку. Реалії інші. Для проникнення до квартири, до машини, на вилучення мобільного телефону, на обшук потрібні дозволи від судів. Інколи процес збирання необхідних підписів займає декілька днів чи тижнів. За цей час партія наркотиків, щодо якої отримано інформацію, просто щезає, а всі сліди своєї діяльності правопорушники ретельно «замітають».

Начальник обласної міліції відверто дивується позиції судових органів, коли йдеться про наркотики, їх виготовлення, збереження та розповсюдження. Юрій Сєднєв ділиться досвідом вивчення подібних ситуацій у країнах Заходу: «Щойно в справі про наркотики є необхідність документального супроводу, його роблять миттєво. Усі розуміють суспільну небезпеку дій наркодилерів і те, скільки людей може постраждати. У нас, попри те, що суттєву кількість злочинів здійснюють під наркотичним впливом або з метою отримання грошей на придбання наркотиків, тяганина з оформленням документів робить недобру справу».

Важливим у цій історії та ситуації є людський фактор. Наркотиками не торгують удень, цим займаються ввечері та вночі. Тож оперативникам доводилося ночами, у негоду, без відпочинку та перекусів сидіти в засідках. Без додаткової оплати ненормованого робочого дня працювати в неймовірно складних умовах. Прикро буде, якщо їхні зусилля виявляться марними.