Чотири роки тому на замовлення Міністерства освіти і науки Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розробило концепцію безпечної школи. Запрацювала робоча група при МОН з питань пілотування, моніторингу та оцінки впровадження цієї концепції. Її успішно пілотували й моделювали у сотні навчальних закладів протягом 2018—2021 років. І тепер у розпорядженні міністерства є онлайн-інструмент оцінювання того, наскільки діти й дорослі почуваються у школі захищеними і комфортно, що дасть змогу навчальним закладам постійно вдосконалюватися. 

Від успішної взаємодії вчителя та учнів виграє весь навчальний процес. Фото Володимира ЗAЇКИ

Презентацію онлайн-інструменту координатор освітніх програм Представництва ЮНІСЕФ в Україні Ольга Долініна розпочала з того, що розповіла: у центрі концепції стояли дитина й те, що вона вважає безпекою для себе. 

«Безпечна школа очима дитини — це творчість, активність, освіта, захист, рівність для всіх, підтримка, повага, доброзичливість, профілактика насильства, взаємодопомога, навчання життєвих навичок, комфорт, партнерство, команда, самоврядування, якісне харчування. Тож стандартами концепції стали: захисне й сприятливе для здоров’я та навчання фізичне середовище (безпечні дорога до школи, подвір’я, дотримання всіх санітарно-гігієнічних умов, пожежна безпека тощо); комфортне психосоціальне сере-довище (у закладі запобігають насильству, булінгу, є психолог з необхідними навичками тощо); інклюзивне компетентне навчання дітей і дорослих (самовдосконалення вчителів, компетентнісне навчання тощо); ефективне управління, партнерство, взаємодія з дітьми, вчителями, громадою. Тобто кожен учасник — творець освітнього середовища. 

Імплементується концепція завдяки чотирьом циклічнім етапам: експрес-оцінка закладу освіти основними учасниками навчально-виховного процесу на відповідність еталонній моделі; комплексний аналіз отриманих даних; планування змін у школі (за участі дітей), проведення тренінгів, навчання; моніторинг і оцінка заходів удосконалення школи (що зроблено і що ще треба зробити). Ці чотири етапи циклічно повторюються (через пів року-рік), щоб порівняти результати оцінок, побачити, чи є поліпшення стандартів, щоб заклад постійно вдосконалювався», — пояснила Ольга Долініна. 

Концепція працює в реальних контекстах конфлікту і мирного часу. Адже вона дуже добре показала себе в Донецькій та Луганській областях. І так само може працювати на території всієї країни.   

Сучасні технології на допомогу

Етапи оцінювання передбачають отримання величезного масиву даних, адже в оцінці закладу беруть учать його керівництво, вчителі (вихователі), учнівська молодь, психологи й соціальні педагоги, допоміжний персонал, батьки учнів, засновники, органи управління освітою. Дані про те, наскільки сучасний і комфортний навчальний простір, слід аналізувати, порівнювати. І сучасні технології здатні максимально спростити цей процес. 

Директор Інституту освітньої аналітики Сергій Лондар зауважив, що критерії самооцінки закладів освіти, закладені в онлайн-інструмент моніторингу (оцінки) безпеки шкіл, прямо корелюють з цілями програми «Здорова нація». 

«Інститут здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності МОН, має в арсеналі потужну державну інформаційну систему АІКОМ (система автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту), яка дає змогу інформаційно взаємодіяти з усіма 14 075-денними школами країни. У системі є кабінет для кожної з них. Тому природно, що новий онлайн-продукт став частиною державного середовища АІКОМ. Імплементація продукту одразу дає змогу закладам здійснювати самооцінку, забезпечено швидкість централізованого аналізу даних само-оцінки. Цей високофаховий проєкт підвищує спроможність вітчизняної системи освіти, робить її стійкішою та прогресивнішою», — зазначив він. 

Заступник директора інституту з науково-проєктної роботи та ІТ Андрій Литвинчук уточнив: «Завдяки тому, що не потрібно й недоцільно було створювати іншу систему під новий інструмент, технічно легко вибудовували в АІКОМі схему, яка полягала в імплементації інструменту самооцінювання на основі опитувальника як елемента кабінету закладу освіти». 

Він пообіцяв, що буде оприлюднено покрокові відеоінструкції роботи з онлайн-інструментом для користувачів системи. 

Поштовх для змін

Як функціонує онлайн-інструмент, розповів представник компанії-розробника НЗ «Софт» Ярослав Богомол: «На порталі АІКОМ обласні управління освіти створять доступ до системи представникам органів управління освітою в районі, на місцях, представникам громад. Місцеві управління створять доступ школам. Коли всі отримають доступ, то стануть доступними й різні опитувальники для різних користувачів: керівництва закладу освіти, вчителів (вихователів), учнівської молоді, психологів і соціальних педагогів, допоміжного персоналу, батьків учнів тощо. Усі користувачі матимуть логін і пароль. І адміністратор, наприклад школа, створюватиме окремі тимчасові пінкоди для своїх користувачів для входу в ці опитувальники.

Тобто адміністратор, наприклад, під час першого тижня опитування дає пінкод для вчителів, активуючи для них опитувальник. Через тиждень опитувальник закривається, пінкод знищується. За такою самою схемою відкриватимуться і закриватимуться опитувальники для користувачів — учнів, психологів тощо». 

У кожному опитувальнику є питання і варіанти відповідей. Наприклад: «У закладі є якісна питна вода, каналізація, прибирають й вивозять сміття, є окремі туалетні кімнати для хлопців і дівчат із закритими кабінками. Це схоже на вашу школу?» Відповіді містять варіанти: зовсім ні, певною мірою, здебільшого, дуже, складно оцінити. 

Усі отримані дані перетворюватимуться на статистичні таблиці з рівнем стандартів у балах, діаграми і будуть доступними органам управління освітою, щоб ставати поштовхом для змін у школах на краще.