Буквально напередодні річниці роботи уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав тематичну прес-конференцію. Це був не звіт діяльності міністрів, а швидше ґрунтовний аналіз, підбиття підсумків. Глава уряду проводив паралелі, висував концепції та озвучував стратегічне бачення розвитку країни. Усі вони так чи інакше перегукувалися з викликами, які постали перед нашою державою в 2014-му, зі злободенними питаннями, із зародковими варіантами реформування пенсійної системи, земельної, освітньої галузей, охороною здоров’я, масштабною приватизацією державних підприємств. Про великий інтерес до цієї події свідчить те, що на прес-конференцію акредитувалося понад 100 представників центральних і зарубіжних ЗМІ.
Як надолужити згаяне
Після короткої відеопрезентації з демонстрацією слайдів, Володимир Гройсман кілька хвилин присвятив екскурсу в минуле десятирічної давності. Він є пошуком помилок, визнанням недопрацювань, аналізом втраченого і оцінкою шансів повернути те, що ще не вмерло в країні остаточно. Володимир Гройсман перенісся у далекий 2007-й. Загальна картина така: ось якби ми тоді втілили в життя реформи, мали б нині переваги.
Якби в 2007-му приділяли увагу безпеці дорожнього руху, нині не 95%, а всього 10% доріг були б у незадовільному стані; якби відновлювали видобуток власного газу і встановлювали єдину ціну на газ для населення, то нині б кошторис поповнився 53 мільярдами доларів, власного блакитного палива було б не 20, а 55 мільярдів кубів на рік. Нині, згідно з цією аналітичною презентацією, Україна була б повністю енергетично незалежною, а середній вік вдалося б подовжити з 71 до 80 років. У цьому допомогла б система страхової медицини, лікарі, які отримували б щомісячно від 10 до 12 тисяч гривень платні. І ліки були б дешевшими, значення слова «реімбурсація» ми всі вивчили б не у 2017-му, а десять років тому. Половина з 3500 державних підприємств завдяки приватизації уже працювала б на економіку, інвестиції так і лилися б, а робочі місця дедалі розширювалися б та запрошували безробітних, виводили б їх із затяжних злиднів. Та й корупції не було б. 82 мільярди гривень десятирічного збитку нині акумулювалися б у держбюджеті.
Минуле — це цікаво. Та чого чекати від майбутнього? «У майбутньому ми не маємо права втрачати можливості», — вважає Володимир Гройсман.
Плануватимуть середньостроково
За його оптимістичним сценарієм, правову систему поступово буде модернізовано, бізнес-клімат відновиться, країна стане дружньою до підприємців, а реформи увійдуть у площину системності. Відповідно ВВП на душу населення зросте. Коли за рахунок децентралізації оновиться інфраструктура, у чергах до дитячих садків стоятиме не 80 тисяч дітей, а 26 тисяч. А за три роки цієї проблеми взагалі не існуватиме. Освіта стане доступнішою, діти матимуть більше можливостей для розвитку. Людям з особливими потребами через інклюзивність в освітній сфері надаватимуть нові можливості.
«Потрібно формувати зрозуміле стратегічне бачення. Через 10 років, коли аналізуватимемо якість життя українців, я хотів би, щоб люди жили довше, якісніше в середині Європи — наразі прекрасна європейська країна живе дуже бідно. Цього можна досягти, перейшовши на середньострокове планування, щоб усі розуміли, що ми робимо, як у країні змінюватиметься життя», — сказав Прем’єр.
Плани на поточний рік уже загальновідомі. Однак глава уряду вирішив повторитися. У 2017-му вся надія на парламент і звісно, на п’ять реформ, які «пришвидшать економічне зростання й вирвуть країну з прірви».
Пенсійна реформа. В її рамках вибудують справедливу систему, усунуть зрівнялівку; у 2024 році дефіцит Пенсійного фонду вийде на позначку нуль проти нинішніх 140 мільярдів гривень; 1 жовтня 2017-го пенсії зростуть для 5 мільйонів 520 тисяч українців. Їх пропонують не оподатковувати для пенсіонерів, котрі ще здатні працювати. Орієнтовні цифри в цій оновленій системі такі: для 1209 тисяч українців — на 200 гривень, для 2 мільйонів 500 тисяч — на тисячу, для 1 мільйона 100 тисяч пенсіонерів — на понад 1000 гривень. Із грудня пенсії буде проіндексовано ще. Загалом 9 із 12 тисяч літніх людей матимуть більші за обсягом виплати.
Збільшення мінімальної заробітної плати удвічі, зміна пенсійної системи та запровадження урядової програми «Доступні ліки» для компенсацій вартості ліків для людей, які мають хронічні хвороби, за підрахунками Прем’єра, істотно не вплинуть на макроекономічні показники. Українцям він подякував за сталеву витримку словами: «Для мене цей рік був дуже важким. Ми можемо змінювати життя і вселяти віру в громадян в ім’я України, щоб вона посіла гідне місце на мапі Європи та світу».
Вугілля у ворога купувати не можна
Питань цього разу ставили багато. Відповідаючи на них, Володимир Гройсман був змушений повторюватися по кілька разів. Розпочав з енергетичної та економічної блокади. Вона дала змогу Росії вкрасти українські підприємства та отримати контроль над українськими надрами, була якісною спецоперацією країни-агресора на українській території. Тепер Україна відчуває дефіцит ресурсу, але вугілля у країни-агресора уряд не закуповуватиме. Постанови, згідно з якою можна відмовитися від послуг північного сусіди, немає, а ось плани звернутися по допомогу до Сполучених Штатів Америки та Австралії є.
«Для нас дуже важливо диверсифікувати постачання вугілля, але в жодному разі не постачати з Російської Федерації, — сказав Володимир Гройсман. — Блокаду, яку було зроблено відносно заборони Україні доступу до власних надр, я називаю її економічною і енергетичною, була в інтересах Російської Федерації. Вважаю, що це ще одна якісна спецоперація ворога на нашій території. Вони отримали подачу від України руками деяких українців — тих, хто замислив це, був лідерами блокади і підігравав росіянам. Внаслідок блокади українські підприємства, які платили податки в Україну, працюють на Росію, а українські надра забрано росіянами в актив країни-агресора. Десятки, сотні мільярдів просто було перенаправлено в економіку Російської Федерації».
І ще. Українці повинні пам’ятати, що вони живуть без російського газу понад 500 днів. У цій ситуації хотілося б сказати: «Амінь». Та ще слід дочекатися результатів розвитку гідроенергетики, нарощення потужностей атомної енергетики. Зокрема, на модернізацію Трипільської ТЕС потрібно мільярд гривень. Скільки варто надати на перебудову двох блоків Зміївської ТЕС, які працювали на антрацитовому вугіллі, не озвучували.
До речі, вкрадені проросійськими бойовиками українські промислові активи уряд Гройсмана обіцяє повернути за будь-яких обставин. «З юридичної точки зору питання повернення підприємств і надр — це питання Ради національної безпеки і оборони. Розумію, що повернення активів не відбудеться завтра. Але точно знаю: як Німеччина свого часу виплачувала компенсації, так і Росія виплачуватиме гроші тим країнам, яким вона завдає шкоду, — означив позицію Володимир Гройсман. — Мені шкода, що росіяни пішли на нас зі зброєю. Хтось міг сказати ще 3,5 року тому, що так буде? Але це шлях в нікуди. Ми таке вже проходили. Все буде повернуто, на це піде час і багато зусиль, але іншого варіанта немає».
Що стосується звіту щодо виконання програми діяльності уряду в 2016 році, то його було направлено до ВР ще 14 лютого. Володимир Гройсман готовий прозвітувати, щойно парламентарії визначаться з датою. «Низка комітетів вже прийняли рішення взяти цей звіт до уваги. Коли парламент визначиться з його розглядом, ми прийдемо прозвітуємо. Ми тут абсолютно відкриті до повної співпраці з народними депутатами України, — сказав він, додавши, що уряд запровадив традицію вчасно подавати документи в парламент. — Протягом 45 днів після завершення календарного року ми як уряд мали подати звіт. Це звичайна процедура, вона не має стосунку до річниці українського уряду. Це просто процедура, яку має виконувати кожен уряд».
Про зміни в системі обігу земель
Реформа земельних відносин передбачає створення такої моделі ринку землі, яка дасть змогу розвивати клас невеликих фермерських господарств і в жодному разі не передаватиме ресурси іноземцям та великим аграрним холдингам. За будь-яких обставин уряд радитиметься з народними депутатами, як можна вдосконалити норми законопроекту. «Ми не продамо жодного сантиметра землі іноземцям. Ми не підтримуємо відкриття ринку для великих корпорацій. Фізичні особи — українці зможуть продавати землю за бажання. В одні руки — не більш як 200 гектарів. Ми створимо кооперативний рух, а фермери зможуть взяти кредитні ресурси. За рахунок таких нововведень десятки мільярдів доларів можна буде спрямувати в економічне зростання країни, в якість життя українців. Це буде не сировинний придаток, а новий український продукт, який має додану вартість».
Чого сподіватися від приватизації
Швидке ухвалення Верховною Радою пакета законів для початку масштабної приватизації дасть змогу ефективно продати Одеський припортовий завод. Щоправда, ще слід визначитися з новим керівництвом Фонду державного майна. У цьому розрізі відповідь звучала так: «Хотів би, аби пакет законів ми ухвалили ще на цій сесії й могли б одразу перейти до великого масштабного продажу майна, що неефективно використовується державою».
Потім глава уряду прокоментував заяву глави Фонду держмайна про бажання залишити свою посаду: «Я вітаю рішення Ігоря Білоуса. Ефективність роботи цього керівника приватизаційного відомства була недостатньою. І найбільше незадоволення викликали два провали продажу одного з ключових активів — Одеського припортового заводу».
Щодо можливості продажу ОПЗ Прем’єр висловлювався так: «ФДМУ має підготувати ОПЗ до продажу. Ми затверджуємо тільки умови. Я бачу те, що ми можемо провести ефективний продаж. Перед новим керівництвом фонду таке питання постане».
До слова, глава уряду попросив не боятися слова «приватизація» і сприймати його не за прямим значенням. Мовляв, ідеться про конкурентний продаж державних підприємств, ефективне використання активів держави. Це державне майно може придбати будь-хто. «Якщо хтось придбав непрацюючий завод, значить, він має бізнес-ідею, ресурси. Під цю ідею підприємство модернізовуватимуть, створюватимуть нові робочі місця. Це мені й потрібно. Думаю, ми встигнемо провести реформи, — сказав Володимир Гройсман. — Приватизація буде конкурентною, а не контрольованою. Вільного продажу держкомпаній раніше не було, тому заводи на метал не поріжуть. Ми пропонуємо іншу ідеологію. За підприємство платитимуть, щоб його не різати, а модернізувати».
А тим посадовцям, котрі й надалі зловживатимуть повноваженнями й «співпрацюватимуть» із корупцією, він пригрозив ґратами.
У цьому розрізі Прем’єр не висловився за прискорення анбандлінгу (поділу) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і реформи ринку природного газу. На його думку, енергетичній безпеці України нічого не загрожує.
«Чи задоволений я своєю роботою?»
На це запитання відповідь була лаконічною: «Той, хто нею задоволений, має йти на пенсію. Треба бути самокритичним — це дисциплінує. У нас безліч проблем. Головне — наша здатність їх долати. Якщо в цілому говорити про уряд, то десь є більший, а десь менший прогрес. Я допомагаю міністрам бути ефективнішими. Уряд у своїй більшості має стати монолітною командою, щоб долати всі виклики».
У 2019 році Володимир Гройсман планує брати участь у президентських виборах, як і решта українців: просто прийти і проголосувати за певного кандидата.
Ми в Google+