Європарламент розглянув ситуацію, яка склалася із правами кримських татар в окупованому Криму. Приводом для дебатів стало рішення так званого верхового суду Криму про заборону діяльності Меджлісу.

У резолюції євродепутати назвали це рішення «політично вмотивованим» і таким, яке є ознакою «системного і ціле спрямованого переслідування кримських татар». Вони закликали окупаційну владу Криму негайно його відкликати.

Російська влада витісняє місцевих

У Європарламенті переконані, що заборона Меджлісу, «який є законно визнаним представницьким органом», — насправді намагання так званої місцевої влади пів острова «витіснити кримських татар із Криму». Євродепутати небезпідставно побоюються, що накладене на Меджліс тавро «екстремістська організація» створить під∂рунтя для подальшої дискримінації, переслідування та порушення основоположних громадянських свобод кримських татар. Резолюція також закликала європейські інституції посилити фінансову допомогу громадським організаціям, «які діють від імені Криму» і Меджлісу, «що наразі перебуває в екзилі».

Європарламент не збирається пом’якшувати свою позицію щодо невизнання незаконної анексії Криму Росією, а також ініціювати скасування санкцій, які було запроваджено проти РФ після окупації українського півострова. Більше того, євродепутати закликають «розглянути можливість» розширити персональний санкційний список ЄС, доповнивши його іменами осіб, які безпосередньо пов’язані із забороною діяльності Меджлісу. Євродепутати нагадали Москві, що лише повне відновлення контролю України над Кримським півостровом стане приводом для зняття відповідних санкцій із Росії, й закликали російську владу розпочати переговори з Києвом та «іншими міжнародними партнерами» щодо деокупації Криму.

Згідно з міжнародним гуманітарним правом, Російська Федерація несе повну відповідальність за окуповані території Крим ського півострова, йдеться в резолюції. «Європарламент закликає РФ підтримувати законний порядок у Криму і захищати громадян від свавілля судових і адміністративних заходів, а також проводити незалежне міжнародне розслідування будь-яких порушень прав людини, здійснених окупаційними силами і так званою місцевою владою», — вказано у документі.

Євродепутати закликають Євросоюз посилити тиск на російську владу, вимагаючи від неї допустити у Крим міжнародні моніторингові місії з прав людини, і наголошують, що «будь-яка міжнародна присутність у Криму повинна бути добре скоординована та узгоджена з Україною і підтримана головними міжнародними правозахисним організаціями».

У мороці минулого

Під час дебатів, які передували голосуванню, депутати називали нинішню ситуацію в Криму «моторошним відлунням» та «страшним дежа вю» подій 1944 року, коли радянська влада за одну ніч депортувала із Криму понад 200 тисяч кримських татар. «У 1944 році Сталін назвав усіх татар злочинцями і вислав їх із Криму, нині Росія, заборонивши Меджліс, намагається зробити те саме», — заявив литовський депутат Броніс Ропе.

Крим перестав бути для татар рідною домівкою, де почуваєшся безпечно, вважає бельгійський депутат Марк Демесмекер. За його словами, кримських татар переслідують, викрадають, убивають і кидають до в’язниць, тому вони змушені залишати свої домівки і виїжджати на материкову Україну. «Ніхто не чекав, що у ХХІ столітті країна, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, буде причетна до цих подій», — наголосив політик.

Прихильник санкцій проти тих, хто ухвалював «незаконне судове рішення про заборону Меджлісу», — литовський депутат Пятрас Ауштрявічюс. «Цих людей потрібно покарати, бо Крим належить Україні й не може бути Криму без татар», — емоційно завершив виступ П. Ауштрявічюс.

На думку євродепутата від Хорватії Андрея Пленковича, російська влада переслідує кримських татар за те, що вони не змирилися з незаконною анексією. Він переконаний, що Росія повинна негайно розпочати переговори з деокупації Криму в запропонованому Україною форматі «Женева плюс».