Зранку в Дніпропетровську після тривалих сонячних днів пішов дощ. Проте це не завадило городянам прийти на центральну площу міста з квітами, щоби провести в останню путь бійців, які віддали життя, захищаючи Україну. Представники всіх релігійних конфесій, що діють у Дніпропетровську, відслужили панахиду за загиблими. З усіма військовими почестями 21 невідомого солдата поховали на Краснопільському кладовищі — поряд з 11 їхніми побратимами, які загинули в боях у Старобешевому та Іловайську і знайшли тут останній притулок кілька днів тому. З часом, можливо, на цьому цвинтарі з’явиться алея героїв — захисників нашої Вітчизни. Але ще треба встановити їхні імена…

З болем у серці

«Сьогодні ми ховаємо невідомих солдатів. Ми не знаємо, хто вони — кадрові військові, мобілізовані чи добровольці. Але зараз це не має жодного значення. Для всіх нас вони — захисники. Люди, які поклали своє життя, щоб війна ніколи не прийшла до нашого міста, — зазначив на прощальній церемонії заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Борис Філатов. — Я б не називав цих військових невідомими солдатами. Ми називаємо їх «тимчасово не встановленими». Кожен із наших сьогоднішніх захисників, з якими прощаємося з болем у серці, знайде своє ім’я. І ми напишемо на обеліску ім’я кожного. Інакше не може бути».

Борис Філатов звернув увагу присутніх на те, як прощається зі своїми героями Україна, а як російська армія і сепаратисти — із найманцями. «Людей, які прийшли зі зброєю на нашу землю, закопують таємно, у невстановлених місцях. І в цьому моральна відмінність між нами. Тому що ми на своїй землі. Цю землю ми нікому не віддамо», — сказав він.

До речі, днями Дніпропетровщина виступила з ініціативою створити на базі області єдиний реєстр та базу ДНК загиблих бійців та їхніх родичів. Єдиний реєстр допомагатиме і в пошуку зниклих безвісти. Цю ініціативу Дніпропетровська облдержадміністрація вже подала до Адміністрації Президента України. Щоб у подальшому було легше ідентифікувати людину, щодо кожного похованого солдата проведено необхідні експертизи та зібрано біометричні дані. Потім їх можна буде за допомогою єдиної бази порівняти з ДНК родичів військових. На Дніпропетровщині відпрацьовано відповідну систему. За встановленою процедурою, надають десять днів на ідентифікацію тіл загиблих. Протягом цього часу беруть усі необхідні для впізнання аналізи, опитують родичів та проводять інші слідчі дії. Якщо за ці десять днів встановити особу загиблого не вдалося, прокурор приймає рішення про захоронення.

Родичі військових, які розшукують рідних, можуть спочатку звертатися до військкомату за місцем проживання, а потім до бюро судово-медичної експертизи. Якщо встановлюють ім’я вже похованого бійця, його родичі мають право прийняти рішення про перепоховання.

Місто провело героїв АТО в останню путь. Фото прес-служби Дніпропетровської ОДА

Експертизи будуть безкоштовними

За словами заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації Святослава Олійника, робота спеціальної бази даних допоможе жителям України, родичі яких зникли безвісти або загинули в зоні АТО, в максимально стислі терміни безкоштовно отримати інформацію про їхнє місцезнаходження. В Єдиній інформаційній базі передбачено об’єднання інформації про всі тіла з різних куточків країни в одному місці. «Зараз у розпорядженні МВС є дев’ять спеціальних лабораторій у всіх обласних центрах країни. МВС має змогу зробити відбір усіх проб у своїй системі. Таким чином ми отримаємо єдину універсальну інформацію щодо проб, доступну в будь-якій області. Далі родич може здати свій зразок для ДНК-експертизи хоч у Він?ниці, хоч у Тернополі, і навіть якщо тіло солдата зберігається, скажімо, в Дніпропетровську, то туди їхати буде не обов’язково. Єдина база дасть змогу віддати дані ДНК в одному місці, а інформацію щодо нього отримати в іншому», — пояснив Святослав Олійник.

Зараз відбір зразків у загиблих та родичів зниклих безвісти, ДНК-експертизи роблять у різних відомствах (це підрозділи Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ), які діють неузгоджено, що ускладнює процес.

Створення Єдиного реєстру бази даних невстановлених тіл загиблих, а також родичів зниклих безвісти на базі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ДНДЕКЦ МВС України) дасть змогу прискорити отримання інформації.

Святослав Олійник розповів, як гарантується безкоштовне проведення ДНК-експертизи. За фактом смерті кожного солдата відкривають кримінальне провадження (або в СБУ — за статтею «теракт», або в міліції — за статтею «замах на життя військовослужбовця»).

«Куратором усіх проваджень є прокуратура, і саме вона дає дозвіл на поховання. Тому в Генеральній прокуратурі має бути єдине провадження, яке може систематизувати кримінальні розслідування із Запорізької, Харківської, Дніпропетровської областей. І в рамках цього єдиного провадження прокуратура повинна видавати родичам, які звернулися по допомогу, постанову на проведення відповідної ДНК-експертизи. На підставі цієї постанови людина йде до НДЕКЦ, здає зразок, але гроші не платить. У МВС отримують результат аналізів, звіряють його з єдиною інформаційною базою і дають відповідь, де зберігається тіло солдата, зразки якого збіглися за ДНК-експертизою. Тільки таким чином ми допоможемо родичам прискорити процес знаходження рідних», — вважає чиновник.

ДО РЕЧІ

За період проведення АТО органами внутрішніх справ зареєстровано понад тисячу повідомлень про виявлення невпізнаних тіл. Про це повідомив перший заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Олександр Вакуленко. За його словами, другий етап – встановлення генетичних ознак родичів зниклих осіб. Для ефективнішої роботи щодо отримання біологічних зразків у родичів зниклих в зоні проведення АТО осіб у кожному обласному управлінні міліції створено спеціальні робочі групи, які займатимуться прийняттям заяв про безвісне зникнення, викрадення чи взяття в полон громадян, негайним відкриттям кримінальних проваджень, відібранням у родичів зниклих осіб біологічних зразків та призначенням відповідних експертиз, повідомила прес-служба МВС.