ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ

Без високотехнологічного управління перемогти в сучасному протистоянні неможливо

Наївно було б сподіватися, що нинішня епоха високих технологій, торкаючись ледь не кожної сфери суспільного життя, обійде своєю увагою військову справу. Сучасна війна — штука тонка і не випереджаючи противника в ефективній і якісній розвідці, точній оцінці ситуації в реальному часі, блискавичній обробці даних, на основі яких приймається рішення, перемоги не досягти. Інакше кажучи, нині вирішальними для успіху є швидка реакція і ефективне управління.

Генштаб ЗСУ оцінює роботу оперативного управління на«відмінно». Фото з сайту Міноборони України

Гармати мовчать, коли всі рівні

Україна не стоїть осторонь сучасних інноваційних розробок у сфері військових високих технологій. Цього вимагає не тільки власна національна безпека, а й те, як буде сприйматися наша держава в системах регіональної та міжнародної безпеки. Тим паче, що повністю відмовитися від силових методів розв’язання певних проблем не вдається — одна лише  активізація тероризму й піратства чого варта. Ці та інші виклики вимагають відповідального формування політики безпеки, створення високопрофесійних і мобільних Збройних сил, здатних вчасно і адекватно зреагувати на будь-яку загрозу, надійно захистити нашу землю і наші родини.

Влада вирішує цілий комплекс непростих питань з переоснащення ЗСУ, підвищення рівня їх бойової готовності. І треба сказати, що армія навіть за умов більш ніж скромного фінансування потреб оборони демонструє високий рівень бойової і професійної підготовки. Це ще раз засвідчили масштабні дослідницькі командно-штабні навчання «Адекватне реагування-2011», проведені у вересні минулого року, в ході яких досліджувалося  чимало аспектів. Передовсім, функціонування системи управління, яку армія матиме у перспективі, завдання і дії Сил спеціальних операцій, їхня техніка і озброєння.

Наріжним елементом системи управління військами, що залучалися, став Центр оперативного управління силами і засобами у кризових ситуаціях, створений науковцями та фахівцями Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету у співпраці з іншими підрозділами НАУ, Науково-дослідним інститутом Державної прикордонної служби України, Національним університетом оборони України, Національним університетом «Львівська політехніка» та іншими навчальними закладами і науковими установами. Заступником керівника навчань з високотехнологічної підтримки дій військ був начальник Житомирського військового інституту, доктор технічних наук, професор полковник Юрій Даник, який, до речі, є одним з творців цього Центру.

Сучасна наука перемагати

— Як цілісний програмно-апаратний комплекс, Центр забезпечував підтримку управління у завершальній фазі нав?чань задіяними підрозділами, — розповідає полковник Даник. При цьому ефективно були вирішені завдання оцінки всіх видів обстановки в операційному районі, здійснена аналітична обробка даних розвідки та формування пропозицій до замислу командувача.

На всіх постах Центру операторами трудилися військовослужбовці нашого інституту, з гордістю повідомив Юрій Даник. Всі ці офіцери мають досвід служби у військах і є визнаними науковцями, що й дало змогу виконати поставлені завдання на найвищому рівні. Поряд з ними відпрацьовували свої завдання і курсанти військового інституту. Так, курсант 5 курсу Ігор Марцеха «моніторив» телерадіопростір у районі навчань засобами пересувного радіотелевізійного комплексу. Він контролював можливий інформаційно-психологічний вплив на війська, а також здійснював дослідження за тематикою своєї дипломної роботи, присвяченої вдосконаленню програмної частини зазначеного комплексу.

Сформована на базі Центру система управління має модульну структуру, що адаптується до ситуації, яка склалася. Це дає змогу компонувати її елементи  залежно від складності завдань, що вирішуються, і використовувати на різних рівнях управління. Усі наявні сили і засоби технічних видів розвідки були поєднані в єдину систему і підключені до Центру в рамках сформованої телекомунікаційної мережі. Безпілотні літальні апарати різних типів у реальному часі постачали необхідну інформацію, котра після опрацювання в Центрі відразу надходила командирам у зручній для використання формі. Це давало змогу їм бачити, що називається, «за обрій». При цьому тривав постійний моніторинг радіоефіру і без уваги не лишався жоден сигнал, жодні перемовини. А кібернетична розвідка ефективно викривала управління та дії умовного противника. Як наслідок, кожен військовик батальйонної тактичної групи знав свій маневр.

Зрозуміла річ, ефективне застосування такого Центру, як і інших високотехнологічних систем оборонного призначення, вимагає відповідно підготовлених висококваліфікованих фахівців. Над цим завданням сьогодні успішно працює Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету. А загалом навчання ще раз підтвердили: в сучасній війні переможе не той, хто має найдосконаліший танк, найшвидший винищувач чи  надпотужну ракету, а той, хто зможе ефективно управляти всім комплексом своїх наземних, повітряних, морських, космічних та інформаційних сил. Навіть за наявного  озброєння та військової техніки.
 

ФІНАНСИ

Бюджет «проїдання» стане бюджетом розвитку

Порівняно з минулим роком фінансовий ресурс Міністерства оборони зріс на 3,7 мільярда гривень, або на 30%. Так, цьогорічний оборонний бюджет може стати одним із кращих в історії Збройних сил України, позаяк передбачає реальні кошти на їхній розвиток та реалізацію низки державних програм в оборонній сфері.

— Визначені державним кошторисом-2012 обсяги фінансування дають змогу перейти від бюджету «проїдання» до бюджету розвитку ЗСУ, — зазначив у ході брифінгу в Укрінформі директор Департаменту фінансів Міністерства оборони генерал-лейтенант Іван Марко. — Із запланованих 16 387,5 млн гривень переважну частину цих коштів — 14 171,0 млн — передбачено за загальним фондом. Це надасть нам можливість фінансувати багато ключових програм, зокрема щодо розвитку озброєння і військової техніки, загальної підготовки Збройних сил та підвищення соціальних стандартів військовослужбовців.

Водночас для оптимізації управління оборонним ресурсом Міноборони скоротило кількість деяких бюджетних програм з 18 до 7. Це дасть змогу ефективніше використати передбачені на потреби армії кошти, зауважив Іван Марко. Найбільш об’ємною за функціями і спрямованістю є програма «Забезпечення діяльності Збройних сил України», за якою фінансується основний фонд грошового забезпечення та заробітної плати, харчування і речове забезпечення особового складу, комунальні послуги, закупівля пально-мастильних матеріалів тощо. Зокрема, на 13% збільшено кошти, призначені на харчування військовослужбовців, принаймні у три рази зростуть витрати на обмундирування.

Армія чекає належного фінансування. Фото Володимира ЗАЇКИ

— Збільшення цільових видатків на утримання ЗСУ дало змогу з початку року на 30% підвищити розмір щомісячної премії для військових, завдяки чому грошове забезпечення, приміром, контрактників зросте в середньому на 180, офіцерів — на 300 гривень, — повідомив Іван Марко. Він також розповів, що, згідно з дорученням уряду, зараз у Міністерстві  соціальної політики опрацьовують питання підвищення посадових окладів військовослужбовців, аби довести їх як мінімум до рівня державних службовців. У разі позитивного його вирішення зарплата військовиків зросте більш як наполовину, а  виплати розпочнуться вже з 1 квітня ц. р. До кінця цього року буде завершено і перерахунок пенсій військовим пенсіонерам, уточнив генерал І.Марко.

Оптимізму додає й те, що цього року до 500 мільйонів гривень зростуть і видатки на будівництво житла для військовослужбовців, що, за словами фінансиста, дасть змогу збудувати понад дві тисячі квартир. Також збільшено кошти на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування військовиків. «Головне — по-хазяйськи розпорядитися наявним фінансовим ресурсом і зосередити кошти на визначених пріоритетах», — підкреслив головний армійський фінансист.