Центр незалежних споживчих експертиз «Тест» представив громадськості підсумки досліджень сметани і вершкового масла в межах проекту «Про молоко начистоту», що розпочався 2016 року. Фахівці розвінчали багато упереджень і міфів, пов’язаних із цією продукцією. Найперший міф — що базарна продукція чимось краща за куплену в магазині. Що це не так, з’ясувалося під час порівняльного тестування 13 зразків сметани. З них 10 було куплено в торговельній мережі, ще три — на базарах в Одесі, Львові й Києві.  Підсумки тестування засвідчили, що виробники стали сумліннішими з часу  попередніх досліджень. 

Тепер усі зразки сметани відомих торговельних марок містили саме молочний жир, а не рослинний, і в тих кількостях, як обіцяно на упаковці.  В усіх зразках, придбаних у магазині, виявлено достатню кількість молочнокислих бактерій, а кишкової палички не виявлено. Натомість базарна сметана прикро вразила: кишкову паличку тут виявили в усіх трьох зразках!

Особливо відзначився продукт з базару в Києві, біля станції метро «Лісова». Мало того, що жиру там виявилося 12,6% замість обіцяних 15%, та ще й жир той не молочний і навіть не пальмова олія (її шкідливість дуже перебільшено чутками), а якась гидотна суміш невідомих рослинних жирів, що містила аж 18% особливо шкідливих для організму транс-жирів. На думку керівника відділу тестувань центру «Тест» Ніни Кільдій, це взагалі не сметана. 

Тепер щодо масла. Було проаналізовано 10 зразків продукції: вісім популярних торгових марок і два — з ринків Києва і Львова, куплені у бабусь. Базарне масло мало сторонній присмак, у придбаного в Києві виявилася занижена жирність — усього 46,5%, але підвищена вологість — таке масло швидше псується. 

Зате всі магазинні зразки виготовлено зі справжніх молочних вершків і жирність відповідала заявленій на упаковці. До речі, про упаковку: як зауважує Ніна Кільдій, виробники виправилися щодо маркування, тепер дату виготовлення їхньої продукції цілком можливо прочитати. Так споживач і має робити.

Є ще деякі рекомендації, яких варто дотримуватися. Голова правління Центру споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий зауважує: за підсумками аналогічних досліджень 2015 року, з 11 зразків вершкового масла аж сім виявилися фальсифікатом, і всі — від малих, нікому не відомих виробників. Висновок: цікавтеся походженням незнайомого продукту, довіряйте насамперед перевіреним маркам і не спокушайтеся на підозріло низьку ціну.

Купуючи молочні продукти на базарах з-під ніг, готуйтеся завести близьке знайомство з кишковою паличкою. Фото Володимира ЗАЇКИ

Розповсюджений міф — нібито справжнє масло у морозилці холодильника твердне і кришиться під ножем, а те, що лишається м’яким, — фальсифікат. Цей забобон розвінчує Валентин Безрукий: твердість замороженого масла залежить виключно від наявності в ньому води — це вона твердне і кришиться, а молочний жир залишається м’яким. До речі, про жирність: твердження, ніби лише масло жирністю 82% справжнє, а меншої жирності — сурогат, теж не відповідає дійсності.

Ще одне: з молокопродуктами важливо постійно дотримуватися температурного режиму. Кишкова паличка у продуктах не завжди є провиною виробників, часто тут винна і торгівля, якщо продукт зберігається в неналежних умовах. Отже, якщо купуєте молочний продукт на вулиці чи в кіоску без натяку на холодильник, готуйтеся звести близьке знайомство з кишковою паличкою. А щоб купувати з асфальту, з-під ніг — забудьте про це раз назавжди, радять фахівці.

І насамкінець: чисте молоко може бути лише від здорових корів. А якщо корову лікували, молоко може містити антибіотики — це також недобре. Таке молоко слід утилізувати, а не пускати на продаж. Погано, якщо ємності, в яких зберігають молоко, не миють, але коли миють дезінфікувальними речовинами, не споліскуючи як слід, і залишки цих речовин потрапляють у молоко, — теж не краще. 

Тому центр «Тест» з аналізу зразків у торговельній мережі, чим він займається з 2001 року, переходить на комплексний аудит молочних ферм і молокозаводів. Ті, хто успішно пройшов перевірку, отримають знак «Чистоту збережено». 

Щоправда, центр «Тест» — не державна, а громадська організація. А що ж державні контролюючі органи? У їхній роботі теж є суттєві зміни на краще. 

Як зауважує генеральний директор директорату з безпечності та якості харчових продуктів Мінагрополітики Микола Мороз, порядок перевірок підприємств, які виробляють харчові продукти, що діяв донедавна, сприяв недобросовісним виробникам: адже про перевірки треба було попереджати заздалегідь, за той час фальсифікатори встигали приховати сліди своєї діяльності. Натомість тепер набрав чинності закон про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин. Згідно з ним, перевірки тепер можуть здійснювати без попередження. Легкого життя у недобросовісних виробників більше не буде.