Приблизно о 8 годині вечора на одну із автозаправних станцій Житомира заїхав престижний джип «Volkswagen Touareg», державні номерні знаки на якому засвідчували належність автомобіля до військового відомства. Натомість поведінка водія і пасажира видавала чи то крайній ступінь втоми, чи то алкогольного сп’яніння, що однаково небезпечно для учасників дорожнього руху.

Не дивно, що 35-річна жінка, чий автомобіль саме заправлявся на цій АЗС, вирішила зафільмувати стан військових у камуфляжній формі на мобільний телефон. Це настільки розлютило підполковника і майора, що вони, за розповідями очевидців, з нецензурною лайкою виволокли беззахисну жертву з її легковика, де був ще її син-підліток, побили і, поставивши на коліна, змусили просити вибачення, цілуючи землю. Лише звістка, що до місця пригоди вже їде міліція, спонукала їх чкурнути у напрямку Києва. Вони відламали на автомобілі потерпілої дзеркало бокового огляду та забрали її ключі.

Нині імена «героїв», які на очах дитини знущалися з матері, встановлено. Ними виявилися військовий комісар Бородянського району Київщини та його заступник. Свої дії підполковник пояснив тим, що «захищав власні персональні дані», а побиття двома фізично здоровими чоловіками жінки вважає «провокацією проти шостої хвилі мобілізації». Стосовно того, чому військком у тилу катається на крутому позашляховику, аж ніяк не зайвому в зоні бойових дій, теж є відповідь: «Машину дав покататися секретний волонтер».

Найогидніше в цій історії — навіть не сама цинічна розправа над беззахисною жінкою, а те, що жертва — один з активних волонтерів, завдяки яким наша армія вистояла у найважчі дні й допомога яких не зайва на передовій навіть нині. Найімовірніше, саме через це постраждала виявила фатальний для неї інтерес до джипа з військовими номерами, адже такі автомобілі, як багато чого ще потрібного воякам у зоні проведення АТО, купують за зібрані волонтерами кошти. Українці жертвують гривні із більш ніж скромних доходів не від розкошів, а через усвідомлення того, що хто, як не ми, допоможе нашим захисникам.

На сторінці у Фейсбуці начальника Генштабу України Віктора Муженка вже з’явилося повідомлення про завершення службового розслідування, за яким ухвалено рішення стосовно «героїв» із автозаправки: «Позбавити військового звання з подальшим звільненням з лав Збройних сил України».

Та не маю певності, що двоє негідників без честі й уже без погон не побіжать оскаржувати це рішення до «найгуманнішого» суду, хоч людям навіть із краплею гідності доречніше проситися у добровольчий батальйон, щоб в одностроях рядових солдатів спокутувати ганьбу, завдану їхніми діями Україні. Ще менш імовірно, що вже колишні офіцери стануть на коліна перед побитою ними на очах її дитини жінкою, щоб просити вибачення і в неї, й у всіх волонтерів, мільйонів українських патріотів та нашої святої землі.

Найменше хочу, щоб дії двох негідників стали темною плямою на армії, адже на Житомирщині, де постійні місця дислокації кращих у наших Збройних силах військових частин, шанують кожного зі своїх захисників і, як ніде, знають, як це — втрачати найрідніших людей. Тим гіркіше усвідомлювати, що, на жаль, навіть у найкращій сім’ї не без виродка. Втішає лише те, що без широкого громадського резонансу, чого насамперед не хотіли самі волонтери, вище військове керівництво у стислі терміни завершило розслідування і розставило всі крапки над «і», що є найкращою гарантією збереження довіри до армії та зміцнення єдності між нею й народом.